Справа№1-109/11

               ВИРОК

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21 березня 2011 року                                                             м. Чернігів

             Новозаводський районний суд міста Чернігова в складі

головуючого судді:     Кузьміна  М. В.

       при  секретарі      Сидоренко  О. М.

за участю  прокурора  КАЛИТА А.Д.

    Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові   справу по  обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Н.Шлях, Козелецького району, Чернігівської області, громадянина України, українця, освіта професійно-технічна, працюючого садівником в Київській області, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

-          у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Чернігова, громадянина України, українця, освіта професійно-технічна, працюючого збиральником взуття ТОВ «Рекс шуз мейкер ЛТД», не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

-          у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України

                                                   ВСТАНОВИВ:

18.11.2010 року, в 00-50 годин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_2, який також перебував в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поблизу загальноосвітньої школи № 10 м. Чернігова, що по вул. Попудренка, 33 в м. Чернігові, застосовуючи насильство до ОСОБА_3, що не є небезпечним для життя та здоров`я, відкрито викрали гаманець із шкірозамінника, вартістю 15 грн., грошові кошти в сумі 150 грн., мобільний телефон «Нокіа 3110», вартістю 550 грн. із сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», вартістю 25 грн., із грошима на рахунку в сумі 10 грн., та картою пам`яті Micro-SD, вартістю 65 грн., а всього відкрито викрали майна на загальну суму 815 грн., що належить ОСОБА_3  

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину в скоєнні даного злочину визнали повністю.

Так, підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 17.11.2010 року, ввечері він приїхав з Києва до Чернігова і по телефону домовився зустрітись із ОСОБА_2 Приїхав близько 19-ї години до квартири, де проживає ОСОБА_2, вдвох вони розпили пляшку вина і після цього пішли гуляти містом. Після 00-00 годин, коли проходили по вул.. Попудренка, побачили хлопця, який йшов попереду, і він запропонував ОСОБА_2 пограбувати цього хлопця. ОСОБА_2 не відмовився, він підбіг до цього хлопця, спитав закурити, а після цього звалив його на землю, до них підбіг ОСОБА_2, потерпілий добровільно віддав йому свій мобільний телефон, після цього вони вдвох із ОСОБА_2 підняли потерпілого та притиснули його до огорожі біля школи № 10 і тримали останнього за руки. Він намацав у кишені потерпілого гаманець, витягнув його і вдвох із ОСОБА_2 побігли в сторону автовокзалу. По дорозі побачили, що в гаманці є гроші, близько 150 грн., забрали їх, а гаманець викинули.  Гроші витратили на власні потреби. Вранці він поїхав до себе у село і дав викрадений мобільний телефон в користування своєму знайомому – ОСОБА_4. Згодом працівники міліції вилучили вказаний мобільний телефон і вони повернули потерпілому викрадені кошти та вартість гаманця, повністю розрахувавшись за завдану шкоду. Розкаявся в скоєному, просив суворо не карати.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив повністю покази підсудного ОСОБА_1, уточнивши, що спочатку на пропозицію ОСОБА_1 пограбувати хлопця, який йшов попереду них по вул.. Попудренка, 18.11.2010 року, після 00-00 годин, він відмовився, але коли побачив, що ОСОБА_1 звалив цього хлопця на землю, то підбіг і побачив, що цей хлопець віддає свій мобільний телефон, після цього він допомагав тримати потерпілого біля паркану, а ОСОБА_1 витягнув з кишені потерпілого гаманець і після цього вони втекли. Гроші, що були у гаманці, витратили на власні потреби, гаманець викинули. Розкаявся в скоєному, просив суворо не карати. Матеріальні збитки потерпілому відшкодовано в повному обсязі.

Крім визнавальних показів підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх вина в скоєнні даного злочину  також  підтверджується і  матеріалами справи, які  учасники судового засідання  не  вважають  за доцільне  досліджувати, але  обставини  та  факт  скоєння   злочину  підсудними ОСОБА_1, ОСОБА_2 та іншими учасниками судового засідання не оспорюються, і тому, оцінюючи отримані докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1, що виразились у відкритому викраденні чужого майна, яке належить ОСОБА_3, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України; дії ОСОБА_2, що виразились у відкритому викраденні чужого майна, яке належить ОСОБА_3, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України.               Відповідно до ст. 66 КК України, за обставини, які пом’якшують відповідальність підсудного ОСОБА_1, суд  визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданих збитків потерпілому.  

За обставини, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.  

Відповідно до ст. 66 КК України, за обставини, які пом’якшують відповідальність підсудного ОСОБА_2, суд  визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданих збитків потерпілому.  

За обставини, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_1, суд приймає до уваги дані, характеризуючи особу підсудного, те, що він розкаявся у вчиненому злочині, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, повністю відшкодував завдані збитки потерпілому, працює, і тому суд вважає, що до ОСОБА_1 можливо обрати міру покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_2, суд приймає до уваги дані, характеризуючи особу підсудного, те, що він розкаявся у вчиненому злочині, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, повністю відшкодував завдані збитки потерпілому, працює і тому суд вважає, що до ОСОБА_2 можливо обрати міру покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази, які передані на зберігання потерпілому, підлягають залишенню в його розпорядженні.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд –

          Засудив:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за вироком суду, встановивши йому іспитовий строк терміном на два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов’язки:

-          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-          повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

-          періодично з’являтись на відмітку до органів кримінально – виконавчої системи.

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання за вироком суду, встановивши йому іспитовий строк терміном на два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки:

-          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-          повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

періодично з’являтись на відмітку до органів кримінально – виконавчої системи.

Речові докази, які передані на зберігання потерпілому, - залишити в його розпорядженні.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили  залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду  протягом п`ятнадцяти днів.

                    Суддя                                                            М.В. Кузьмін