У х в а л а

27 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 2-643/11

Провадження № 61-7258ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)

на ухвалу Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 26 лютого 2016 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 квітня 2024 року

за поданням старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - державний виконавець) про видачу дубліката виконавчого листа

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» (далі - банк) до скаржниці про стягнення заборгованості за кредитним договором і

в с т а н о в и в:

1. У лютому 2016 року державний виконавець звернувся до суду з поданням, у якому просив видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-643/11 про стягнення зі скаржниці на користь банку 321 566,73 грн заборгованості за кредитним договором, 1 700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення (далі - виконавчий лист).

2. 26 лютого 2016 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя постановив ухвалу, згідно з якою подання державного виконавця задовольнив - видав дублікат виконавчого листа.

3. 23 квітня 2024 року Запорізький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою апеляційну скаргу скаржниці залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

4. 16 травня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити у задоволенні подання про видачу дубліката виконавчого листа. Мотивувала так:

(1) апеляційний суд не врахував висновки, які сформульовані у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-711цс15, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 липня 2023 року у справі № 505/421/13-ц (провадження № 61-7079св23), щодо застосування підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України);

(2) суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи пункту 2 частини першої статті 22, частини першої статті 24, пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 4 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» (далі - Закон № 2677-VI), що призвело до неправильного вирішення справи;

(3) суд видав дублікат виконавчого документа після набрання чинності Законом № 2677-VI і поза межами строків, установлених статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній станом на дату постановлення ухвали). Суд не вирішив питання про поновлення пропущеного строку в установленому статтею 371 ЦПК України порядку. Пропуск такого строку є підставою для відмови у видачу дубліката виконавчого листа;

(4) суди не вказали обставини, за яких втрачений дублікат виконавчого листа, а державний виконавець не надав відповідні докази. Однак єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є саме його втрата (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21));

(5) виконавчий лист треба було пред`явити протягом одного року з часу його видачі. А відповідний дублікат можна було видати лише до спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання або у разі поновлення цього строку судом. Державний виконавець не просив поновити йому пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

5. 21 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення її недоліків десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Скаржниця мала: зазначити відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету; надати копії документа про сплату судового збору для інших учасників у справі.

6. 11 липня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків.

7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк і з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У цій скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених останнім абзацом частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 26 лютого 2016 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 квітня 2024 року за поданням старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Витребувати з Комунарського районного суду міста Запоріжжя цивільну справу № 2-643/11.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко