У х в а л а

27 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 361/2617/20

Провадження № 61-11936ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг» (далі - скаржник)

на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 8 травня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Житлово-будівельного кооперативу «Діамант» за участю скаржника як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання майнового права та

в с т а н о в и в :

1. У липні 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 22427/0/220-24 від 3 липня 2024 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.

2. 5 липня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою повернув цю скаргу скаржнику.

3. 23 серпня 2024 року скаржник повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 27929/0/220-24 від 26 серпня 2024 року) на ті самі судові рішення.

4. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

5. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.

(1) Щодо строку на касаційне оскарження

6. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).

6.1. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

6.2. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).

6.3. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).

6.4. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

6.5. 8 травня 2024 року апеляційний суд оголосив вступну та резолютивну частину оскарженої постанови, повний текст якої склав 31 травня 2024 року. Скаржник додав до касаційної скарги клопотання про поновлення строку на її подання. Вказав, що первинно подав касаційну скаргу (вх. № 22427/0/220-24 від 3 липня 2024 року) у строк, визначений законом, але Верховний Суд її повернув. Скаржник стверджує, що про ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 5 липня 2024 року про повернення касаційної скарги (вх. № 22427/0/220-24 від 3 липня 2024 року) дізнався лише 20 серпня 2024 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Однак згідно з повідомленням про доставлення електронного листа, сформованим в автоматизованій системі документообігу Верховного Суду, скаржник 9 липня 2024 року отримав до свого електронного кабінету в системі «Електронний суд» електронну копію ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 5 липня 2024 року. З огляду на це ті підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, які зазначив скаржник, не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

6.6. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними (речення перше абзацу першого частини третьої статті 393 ЦПК України).

6.7. З огляду на вказаний припис скаржник має надати інше обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження та необхідності його поновлення.

(2) Щодо сплати судового збору

7. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України). Однак такий документ скаржник до касаційної скарги не додав.

7.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

7.2. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

7.3. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

7.4. За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із 1 січня 2020 року становив 2 102,00 грн.

7.5. У квітні 2020 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати майнове право на квартиру з будівельним номером приміщення 63 загальною площею 61,83 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , і на нежитлове приміщення (комору) з будівельним номером приміщення 15-к загальною площею 2,2 кв. м, розташоване за тією ж адресою. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив позов. Скаржник оскаржив ці рішення в цілому, тобто щодо двох майнових вимог.

7.6. З огляду на зазначене, враховуючи те, що згідно з оскарженими судовими рішеннями сукупна вартість спірного майна становить 801 475,00 грн, скаржник мав би сплатити 801 475,00 грн х 1 % х 200 % = 16 029,50 грн судового збору.

Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;35140541; судовий збір, за скаргою ТОВ «Будстандартінжиніринг» (Касаційний цивільний суд), справа № 361/2617/20).

7.7. Скаржник має надати суду документ про сплату судового збору, з такою кількістю його копій, яка відповідає кількості учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

(3) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

8. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України).

9. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку (речення друге абзацу першого частини третьої статті 393 ЦПК України).

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу (абзац другий частини третьої статті 393 ЦПК України).

10. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали скаржнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику або відмовить у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 390, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 8 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Діамант» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг» - про визнання майнового права.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима