Городоцький районний суд Львівської області

Справа  № 2а-91/11

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21.03.2011 Городоцький районний суд Львівської області  в складі:

          головуючої-судді:                     Струс Л.Б.

          при секретарі                     Цап І.М.

          з участю пр-ка відповідача  Захарко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городок справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області про визнання неправомірними дій та зобов»язання нарахування недоплаченої надбавки до пенсії дитині війни, суд -

В С Т А Н О В И В :

21.02.2011р. ОСОБА_3 звернувся до суду, із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області, просить визнати неправомірними дії відповідача в частині ненарахування підвищення до пенсії передбаченого ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9.07.2007р. по 31.12.2010р. та зобов»язти відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 9.07.2007р. по 31.12.2010р., виплачувати їх у подальшому, з нарахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги в основному обгрунтовує тим, що він відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону йому повинна виплачуватись грошова допомога у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, однак така за 2007-2010р.р. не виплачувалась. Недоплата відповідачем належного йому підвищення до пенсії у розмірі передбаченому ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є протиправним, просить про задоволення вимог.

В судовому засіданні ОСОБА_3 позов підтримав, покликаючись на мотиви та обставини такого просить про задоволення вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, мотивуючи пропущенням позивачем строку на звернення до суду та безпідставністю позовних вимог.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що предметом спору по цій справі є право позивача на отримання у 2007-2011 р.р. передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення (надбавки) до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які проявлені у вигляді бездіяльності суб'єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом  України «Про соціальний захист дітей війни» надбавок до пенсії.     

Право позивача на оскарження рішень, дій та бездіяльності відповідача безпосередньо до суду, тобто без попереднього звернення позивача із заявами чи скаргами до відповідача, передбачено ст.10 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ст.4, ст.6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.                      

Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією паспорта (а.с.-11-13).

Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Цей факт підтверджується також долученою до справи ксерокопією посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.02.2003р. з відміткою «дитина війни» (а.с.-7-8). Це надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”.

Як вбачається із позову, додатків до нього та підтверджено матеріалами справи, і зокрема довідкою Управління пенсійного фонду України №388/03 від 26.01.2011р. позивач  перебуває і обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області та щомісячно отримує підвищення до пенсії як дитина війни в наступних розмірах: з 01.01.2008р. по 31.03.2008р. щомісячний розмір підвищення становив 47 грн; з 1.04.2008р. по 30.06.2008р. щомісячний розмір підвищення складав 48 грн. 10 коп; з 1.07.2008р. по 30.09.2008р. такий розмір становив 48 грн. 20 коп; з 1.10.2008р. по 31.12.2008р. такий розмір складав 49 грн. 80 коп. та з 01.01.2009р. розмір підвищення до пенсії становив 49 грн. 80 коп., всього позивачем отримано 1774 грн. 50 коп. (а.с.-10).

Вирішуючи вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу передбаченого ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р., підвищення (надбавки) до пенсії, суд спираючись на Конституцію України, ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р., ЗУ «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне страхування» та Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року №10-рп/2008р., прийшов до висновку про неможливість звуження змісту права позивача на гарантований державною соціальний захист та обов'язку держави в особі відповідача по справі забезпечити належний матеріальний рівень позивача, який має статус «дитини війни».         

Право позивача на отримання підвищення (надбавки) до пенсії дітям війни виникло в період з 9.07 по 31.12.2007р. включно, відповідно до ст.6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004р., що було  підтверджено Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р., яким визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що призупиняли на 2007р. дію ст.6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004р.    

Крім цього, право позивача на отримання за період з 22.05 по 31.12.2008р. включно щомісячного підвищення (надбавки) до пенсії відповідно до ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р. підтверджено Рішенням Конституційного Суду України № 10рп від 22.05.2008 р., яким визнані неконституційними положення п.п.1,2 ст.41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».   

Між тим, у відповідності до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачем пропущено строк на звернення до суду, з вимогами до Управління пенсійного фонду України у Городоцькому районі про нарахування підвищення (надбавки) до пенсії дітям війни за період з 1.01.2007 по 21.08.2010р. не наведено поважності причин пропуску такого, а отже суд не вбачає підстав для його поновлення.

В силу ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представник відповідача наполягає на відмові в задоволенні вимог з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду.

Приймаючи до уваги, що позивачем не наведено переконливих доказів поважності пропуску строку звернення до суду з вимогами до Управління пенсійного фонду України у Городоцькому районі про нарахування підвищення (надбавки) до пенсії дітям війни у період з 1.01.2007р. по 21.08.2010р., з огляду на те, що представник відповідача наполягає на відмові в позові з підстав пропущення строку зверненння до суду, та враховуючи, що позивач звернувся до суду із позовом лише 21.08.2011р., суд відмовляє у задоволенні його позовних вимог за період з 2007 року по 21.08.2010 року.

Право позивача на отримання підвищення (надбавки) до пенсії за період з 21.08.2010р. по 21.02.2011 включно (по день звернення до суду) підтверджено безпосередньо вимогами ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», які за вказаний період були чинними.

Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.   

Вказані рішення Конституційного суду України мають преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного закону, тому суд дійшов до висновку про обов'язок відповідача нарахувати та виплатити позивачу  за період з 21.08.2010р. по 21.02.2011р. включно підвищення (надбавку) до пенсії дитині війни, передбаченого ст. 6  ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р.

За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Враховуючи приписи цього Закону та положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право особи зі статусом «дитина війни» на отримання щомісячного підвищення (надбавки) до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що відповідач зобов'язаний нараховувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру встановленого у серпні-грудні 2010 року та січні-лютому 2011 року мінімального розміру пенсії за віком.   

За таких обставин, для забезпечення принципу визначеності та конкретності судового рішення, суд вважає, що резолютивна частина постанови по цій справі повинна містити вказівку на донарахування та виплату підвищення до пенсії з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у  серпні-грудні 2010р. та січні-лютому 2011р., що відповідно забезпечить відновлення порушеного права позивача.   

Відповідачем суду не було надано доказів правомірності своєї бездіяльності стосовно позивача за вказаний період (серпень 2010р. – лютий 2011р.).

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи із викладеного, суд частково задовольняє заявлені позовні вимоги та вважає, що такий спосіб захисту прав позивача найбільш оптимальним і таким, що гарантуватиме дотримання і захист прав і свобод людини та громадянина.   

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 46, 55, 64, 95 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, ст.ст.2, 6, 7-14, 17-19, 24, 69-72, 99, 100-103, 143, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов задоволити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_3    щомісячної надбавки (підвищення) до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком за період з 21.08.2010р. по 21.02.2011р.

Зобов»язати Управління пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 надбавку (підвищення) до пенсії в розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком, право на яку передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 21.08.2010р. по 21.02.2011р., з урахуванням здійснених відповідачем за цей період часу виплат, у встановленому порядку, згідно  ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_3 – відмовити за безпідставністю вимог та через пропущення строку на звернення з вимогами до суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Городоцький районний суд Львівської області протягом 10 днів.

Суддя           Л. Б. Струс