Справа№2-а-106/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

           (в порядку скороченого провадження)

17 січня 2011 року     Суддя Нахімовського районного суду м. Севастополя Кравченко В.Є., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про  поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недосплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, - 

           ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним адміністративним позовом, відповідно до якого просить поновити пропущений нею строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за 2009-2010 роки, зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недосплачену їй як дитині війни щомісячну соціальну державну допомогу за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 рік . В позовній заяві зазначила, що вона має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії з 2006 року. Але ця норма Закону відповідачем не виконується, з 10.01.2008 року вона не отримує пенсію у розмірі, встановленому ст. 6 Закону, не приймається до уваги рішення Конституційного Суду України  від 09.07.2007р. та  22.05.2008 р., чим порушено її права. Просить поновити строк  звернення до суду, оскільки про порушення свого права дізнався тільки у вересні 2010 року із газет.

          В судове засідання сторони не викликалися.  Від відповідача надійшло заперечення на позов.

          У поданому запереченні відповідачем вказано, що  з  01.10.2009 року до подачі позивачем адміністративного позову закінчився шестимісячний термін для звернення до суду за захистом прав, рівно як із моменту публікації Рішень Конституційного суду України від. 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  у засобах масової інформації.  Відповідно до ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. На думку відповідача, позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, тому у його задоволенні  просить відмовити в повному обсязі.

          Суд визнав наявні матеріали достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого  провадження та ухвалення постанови відповідно до ч. 6 ст. 183-2 КАС України.  

          Дослідивши матеріали справи та оцінивши повідомлені в ній обставини, враховуючи те, що при відкритті скороченого провадження по даній справі не було вирішено питання щодо поновлення пропущеного строку для звернення до суду з адміністративним позовом, суд вважає за необхідним вирішити дане питання у постанові суду, винесеної в порядку скороченого провадження, задовольняючи позовні вимоги частково з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни відповідно до пенсійного посвідчення за НОМЕР_1, виданого 11.01.1995 року, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя та отримує пенсію.

          Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-І/ від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Законом України від 28.12.2007 року до п. 41 розділу II  Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік»було внесено  зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни» і стаття 6 була викладена в новій редакції, якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

          Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Тому  з 22.05.2008 року вищезазначені норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратили чинність, а, отже, з цього часу діє положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.2004  року, тобто в редакції, яка діяла до 01 січня 2007 року.

          За конституційними нормами, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, і виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії підлягає застосуванню стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, але всупереч цьому підвищення до пенсії позивачеві відповідачем нараховувалось і виплачувалось не в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому законом, а в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме, з 22 травня 2008р. -48,10грн., з 1 липня 2008р.-48,20грн., з 1 жовтня 2008р. -49,80грн., чим істотно звужується обсяг встановлених Законом прав.

          Розмір мінімальної пенсії за віком, на який міститься посилання у зазначеному  Законі визначається лише ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому саме виходячи з вказаного розміру має проводитися розрахунок, і він не може бути змінений постановою Кабінету Міністрів України, як підзаконним актом.

          Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України орган державної влади зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до положень  ст. 162 КАС України  при вирішенні справи по суті  суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.  Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав і свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

          Обсяг повноважень суду, встановлених у ст. 183-2 КАС України, дозволяє суду ухвалити рішення про часткове задоволення позову.

          Згідно зі ст. 99 ч. 2 КАС України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України «Про судоустрій та статус суддів»від 07.07.2010 року № 2453-У1) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Позивач оскаржує дії відповідача та просить стягнути недоплачену допомогу за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року включно, однак до суду звернулась лише 18.10.2010 року, тобто з пропуском встановленого ст. 99 ч. 2 КАС України строку.

          Посилання позивача на поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки їй не було відомо про порушення її прав, суд не може прийняти до уваги, оскільки норми законодавства, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, є загальновідомими та діяли у період отримання позивачем допомоги. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року було офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України. Таким чином, позивач мав можливість дізнатися про порушення її права з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду, але звернувся з вимогами лише 18.10.2010 року. Отже, поважність причин пропущення строку позивачем не наведено і судом не встановлено. Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав позивач не надала.

          Тому суд вважає, що підстави для поновлення строку звернення з адміністративним позовом з вимогами за період з 01 жовтня 2009 року по 17 квітня 2010 року включно відсутні, у зв’язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.                    

          Аналізуючи сукупність встановлених обставин по справі, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача тільки у межах шестимісячного строку з моменту звернення до суду, тобто з 18 квітня по 30 вересня 2010 року.

          Відповідно до положень ст. 183-2 та ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню в межах виплати суми підвищення до  пенсії за один місяць.

           На підставі ст.ст. 19, 22, 55, 124, 152 Конституції України,  Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-І від 18.11.2004 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., керуючись ст.ст. 11, 12, 71, 94, 99, 183-2 КАС України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про  поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недосплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.     

          Відмовити ОСОБА_1 в поновленні пропущеного строку за період з 01 жовтня 2009 року по 17 квітня 2010 року та задоволенні позову в цій частині.

          Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя протиправною в частині ненарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове   державне пенсійне страхування», за період з 18 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 18 квітня 2010 року   по 30 вересня 2010 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі –3 грн. 40 коп.

          Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.

          Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії сторонами по справі шляхом подання апеляційної скарги до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Нахімовський районний суд м. Севастополя.   

          Постанова, прийнята в скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Нахімовського районного суду

м. Севастополя                                                                       В.Є. Кравченко