Справа № 2-279/2011 р.
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
21 березня 2011 року смт. Станиця Луганська
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:
головуючого Соболєва Є.О.,
при секретарі Сухаревській Н.О.,
за участю представника позивача Петренка А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Станично-Луганського району в інтересах держави в особі Станично-Луганського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої суми матеріального забезпечення,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Станично-Луганського району в інтересах держави в особі Станично-Луганського районного центру зайнятості звернувся до суду з цим позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача незаконно отриману матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 6162,84 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_2 отримала цю допомогу незаконно, оскільки на час її отримання була зареєстрована як фізична особа-підприємець.
До початку розгляду справи по суті з’ясувалось, що зазначена справа не може розглядатись у порядку цивільного судочинства з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення»для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України створена державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості АРК, обласних, м. Києва та м. Севастополя, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
У статті 19 зазначеного Закону визначено обов’язки та права державної служби зайнятості, зокрема, зазначена служба має право розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в установленому законодавством порядку надавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи згідно із законодавством України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Ця норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актам, до якого в цьому випадку слід віднести Постанову КМУ від 20.03.2006 року за № 357 «Деякі питання загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття», якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», де у п. 7 якого зазначено, що у разі відмови особи повернути незаконно виплачені кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізував у спірних відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення.
Розгляд цих справи згідно п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України суд закриває провадження у справі, якщо вона не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, встановивши, що цей позов не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, зазначену справу слід провадженням закрити.
Керуючись ст. 205, 209, 210 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у цивільній справі позовом прокурора Станично-Луганського району в інтересах держави в особі Станично-Луганського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої суми матеріального забезпечення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.
Головуючий: