Справа № 22ц- 1768/06 Категорія

Головуючий І інстанції - Юхимук Р.С. Доповідач - Ступіна Я.Ю.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16  серпня     2006 року     Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі: головуючого: Ступіної Я.Ю. суддів: Мартинюка В.І., Пригорневої Л.І. при секретарі: Нагорному А.Є.

за участю позивачки ОСОБА_1., її представників ОСОБА_2., ОСОБА_3. відповідачей     ОСОБА_4, ОСОБА_5., їх представника ОСОБА_6. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.03.2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

                                  встановила:

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.03.2006р. позов задоволено частково: з ОСОБА_4 і ОСОБА_5. солідарно на користь ОСОБА_1 стягнуто 1000грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної її неповнолітній доньці та в доход держави 51грн. держмита; в решті вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення суду в частині задоволення позову і постановити нове рішення про відмову позивачці в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні відповідачі та їх представник підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Позивачка та її представники заперечували проти апеляційної скарги, просили її відхилити, а рішення суду залишити без змін..

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 заподіяв неповнолітній ОСОБА_2, 1ІНФОРМАЦІЯ_1, моральну шкоду 25 вересня 2004р., скоїв щодо неї злочин, відповідальність за який передбачена ч.І ст.296 КК України: в ході хуліганства заподіяв їй умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я у вигляді перелому кісток носу зі зсувом, після чого вона проходила стаціонарне і амбулаторне лікування, зверталася до псіхолога. Оскільки відповідачи є батьками ОСОБА_7., то вони повинні відшкодувати цю шкоду у розмірі 1тис.грн. на підставі ст.1179 ч.2 ЦК України.

Висновок суду є обгрунтованим.

Судом повно встановлені обставини, на підставі яких дійшов висновку щодо заподіяння малолітнім ОСОБА_5 моральної шкоди неповнолітній ОСОБА_2; ці обставини підтверджені матеріалами справи.

При цьому суд помилково застосував ст. 1179 ч.2 ЦК України і не застосував ст. 1178 ЦК України.

Оскільки шкода була завдана малолітньою особою, що ніким із сторін не оспорюється і що підтверджено доказами, то відшкодування шкоди здійснюється на підставі ст.1178 ЦК України.

Відшкодування шкоди на підставі ст. 1179 ЦК України здійснюється у разі заподіяння шкоди неповнолітньою особою і на правовідносини по цій справі не поширюється.

Відповідно до ч.І ст.1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Обов'язок осіб, визначених частиною першою цієї статті, відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється у разі досягнення нею повноліття. (ч.5)

Відповідно до ч.ч.І, 2 ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідачі не довели, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітнім сином.

Позитивні характеристики малолітнього сина відповідачей, які надані відповідачами на підтвердження факту виконання ними обов'язку по вихованню дитини, не є підставою так вважати.

Тому відповідачі як батьки зобов'язані відшкодувати моральну шкоду, завдану їх малолітнім сином неповнолітній ОСОБА_2.

Отже, хоча суд неправильно застосував норму матеріального права, але висновок суду є правильним; доводи апеляційної скарги не спростовують цього висновку.

Тому підстави для скасування рішення суду відсутні.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, залишив рішення суду без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307 ч.І п. 1,308, 314 ч.І п. 1,315, 319 ЦПК України, колегія суддів.

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.03.2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак на неї може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили Головуючий:

Судді: