Справа № 2-1859/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

11.02.2011 року. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі:    головуючого -                       Шестакової З.С.,

                  при секретарі -                      Пометій Є.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом, суд

встановив:

          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла жінка його батька ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарчими побудовами АДРЕСА_1, що належав спадкодавці на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 26.08.1998 р. та земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану на території Придніпровської сільради, передану для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, що належав їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП НК № 000319 від 13.11.1997 р.

Після смерті ОСОБА_3 право на спадщину оформили:

-          ОСОБА_4 на 5/6 часин спадкового майна –за свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26.09.2006 р.

-          ОСОБА_5 на 1/6 частину спадкового майна –за свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.09.2006 р.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, якій приходиться батьком позивача, помер. Після його смерті відкрилася спадщина на 1/6 частину житлового будинку з господарчими побудовами АДРЕСА_1 та 1/6 частину земельної ділянки за тією ж адресою.

1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель у АДРЕСА_1 ОСОБА_5 заповів позивачу.

За життя ОСОБА_5 не оформив державного акту на належну йому частину земельної ділянки по АДРЕСА_1. Розпоряджень стосовно 1/6 частини змеленої ділянки для обслуговування вказаного житлового будинку на випадок своєї смерті він не залишив.

10.04.2009 р. позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, за яким у його власність перейшла 1/6 частина житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Оскільки спірна земельна ділянка до спадкового майна, охопленого заповітом, не увійшла, право власності на неї за позивачем оформлено не було.

Крім позивача, спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 є рідний брат позивача ОСОБА_2, якій не претендує на вказану земельну ділянку.

Оскільки позивач через відсутність державного акту на землю на ім’я ОСОБА_5 не має можливості оформити право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку, він просить суд визнати а ним право власності на 1/6 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті його батька.

В судове засідання сторони не з’явилися. Про день слухання справи були належним чином повідомлені. Позивач надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд розглянути справу без нього. Відповідач також надав суду заяву, в якій позовні вимоги позивача визнав  та просив суд розглянути справу без його участі.

          Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до п. 10 ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування” № 7 від 30.05.2008 р. правило статті 1225 ЦК України про те,  що при переході до спадкоємців  права власності на житловий будинок,  інші будівлі та споруди до них переходить право власності або  право  користування земельною  ділянкою,  на  якій вони розміщені,  і у розмірі,  який необхідний  для  їх  обслуговування,  якщо  інший  її  розмір   не визначений  заповітом,  необхідно  розуміти  так,  що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців,  якщо її було надано в установленому порядку,  в межах,  визначених при наданні, за умови,  що спадкодавець не складав заповіту щодо  розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3

Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарчими побудовами АДРЕСА_1, що належав спадкодавці на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 26.08.1998 р. та земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану на території Придніпровської сільради, передану для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, що належав їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП НК № 000319 від 13.11.1997 р.

Після смерті ОСОБА_3 право на спадщину оформили:

-          ОСОБА_4 на 5/6 часин спадкового майна –за свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26.09.2006 р.

-          ОСОБА_5 на 1/6 частину спадкового майна –за свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.09.2006 р.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер.

Після його смерті відкрилася спадщина на 1/6 частину житлового будинку з господарчими побудовами АДРЕСА_1 та 1/6 частину земельної ділянки за тією ж адресою.

На випадок своєї смерті  ОСОБА_5 розпорядився спадщиною та 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель у АДРЕСА_1 заповів своєму сину позивачу ОСОБА_1

Позивач прийняв спадщину та 10 квітня 2009 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, за яким у його власність перейшла 1/6 частина житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 у с. Мусіївка.

Оскільки ОСОБА_5 за життя не оформив державного акту на належну йому частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 після смерті дружини ОСОБА_3, то розпоряджень стосовно 1/6 частини змеленої ділянки для обслуговування вказаного житлового будинку на випадок своєї смерті він не залишив.

                    Відповідно до ст. 1225 ЦК України та згідно розїяснень п. 10 ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування” № 7 від 30.05.2008 р. з набуттям позивачем ОСОБА_1 права власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 до нього перейшло і право власності на 1/6 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1. Тому за ним повинно бути визнане право власності на 1/6 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_5

До того ж, рідний брат позивача ОСОБА_2 визнав його позовні вимоги та не претендує на вказану земельну ділянку.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 84, 209, 212, 214-215, 217-218, 256,259 ЦПК, 1125, 1261, 1268  ЦК України, суд

вирішив:

1.          Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2.          Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя:З. С. Шестакова