ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2006 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Зварича С.Б.

Суддів Ходоровського М.В. Кузьми P.M.

при секретарі Гачинській М.В.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Монастириського районного відділу земельних ресурсів на постанову Монастириського районного суду від 26 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Монастириської міської ради, Монастириського районного відділу земельних ресурсів про визнання неправомірним рішення міської ради та визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року ОСОБА_2 пред"явив позов до ОСОБА_1, Монастириської міської ради, Монастириського районного відділу земельних ресурсів про визнання неправомірним рішення Монастириської міської ради НОМЕР_1 та визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 та НОМЕР_3 видані 11.11.2004 року на ім"я ОСОБА_1.

Позивач зазначив, що згідно рішення Бучацького районного суду від 23 червня 2000 року та рішення Монастириської міської ради від 22.02.2001 року, прийнятого на виконання рішення суду за ним закріплено 0.23 га земельної ділянки а за ОСОБА_1 0.18 га.

Відповідно до оскаржуваних державних актів від 11 листопада 2004 року відповідачці замість 0.18 га передано у власність 0.1826 га земельної ділянки.   .

Посилаючись на те, що відповідно до проведеного приватним підприємством "Земельні справи" точного обміру його земельної ділянки її площа становить 0.2252 га, що на 48 кв.м, менше закріпленої площі, а відповідачці надано у власність на 26 кв.м, земельної ділянки більше ніж вона мала в користуванні, позивач вважає, що під час приватизації позивачка захопила частину(48 кв.м.) його земельної ділянки, а тому просив його вимоги задовольнити.

Постановою Монастириського районного суду від 26 травня 2006 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірним рішення Монастириської міської ради НОМЕР_1 "Про корегування площі земельної ділянки, переданої у приватну власність ОСОБА_1" та постановлено скасувати державні

Справа № 22ас-469                                                           Головуючий 1 інстанції -Іванчук В.М.

Категорія земельний спір                                                 Доповідач - Ходоровський М.В.

акти на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 та НОМЕР_3 видані 11.11.2004 року Монастириською міською радою на ім"я ОСОБА_1

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та Монастириський районний відділ земельних ресурсів просять скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин справи.

У судовому засіданні апелянти пославшись на доводи апеляційних скарг просили їх задовольнити, а позивач просив їх відхилити, оскільки рішення суду є законне.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що ОСОБА_1 приватизувавши земельну ділянку площею 0.1826 га порушила права позивача.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не грунтується на матеріалах справи та не відповідає вимогам закону, що відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що рішенням Бучацького районного суду від 23 червня 2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, жителями ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно НОМЕР_4 і НОМЕР_5 встановлено порядок користування земельними ділянками згідно фактичного землекористування(в межах тих границь земельних ділянок, якими сторони користувались), зазначено, що у користуванні ОСОБА_2 знаходиться 0.23 га а у ОСОБА_1 0.18 га.

Дане рішення суду виконане 27 листопада 2000 року державним виконавцем ДВС Монастириського управління юстиції, про що складено акт, з яким сторони погодились, підписавши його. Встановлено межі земельних ділянок, які зафіксовані металевими стовпами.

З часу виконання рішення суду межі земельних ділянок сторін не змінювались.

На підставі рішення Монастириської міської ради НОМЕР_1 ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку в тих межах, які встановленні на виконання рішення суду, однак при обмірі встановлено, що її площа становить 0.1826 га.

Дані обставини стверджуються рішенням Бучацького районного суду від 23 червня 2000 року, актом державного виконавця ДВС Монастириського управління юстиції про виконання рішення від 27.11.2000р, актом погодження зовнішніх меж присадибної ділянки в натурі гр.ОСОБА_1 від 26 квітня 2004 року, актом від 6 квітня 2005 року, листом Монастириського районного відділу земельних ресурсів від 29 березня 2006 року.

Таким чином, колегія вважає, що відповідачка ОСОБА_1 стала власником земельної ділянки в тих межах, які встановлені на виконання рішення суду, земельної ділянки площею 48 кв.м, у позивача не захопила.

Посилання позивача на приватизацію відповідачкою його частини земельної ділянки колегія до уваги не приймає, оскільки на підтвердження своїх доводів ним не представлено жодного доказу про те, в якому місці ОСОБА_1 захопила земельну ділянку та яка її конфігурація.

Твердження позивача про те, що відповідно до проведеного приватним підприємством "Земельні справи" точного обміру його земельної ділянки її площа становить на 48 кв.м, менше закріпленої і що 48 кв.м, захопила відповідачка є безпідставні, оскільки позивач не надав суду доказів, що зменшення розміру ділянки відбулося саме у зв"язку з діями ОСОБА_1, а не інших сусідів.

Як вбачається із матеріалів справи, земельна ділянка позивача межує із ділянками інших землекористувачів.

За таких обставин, колегія вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 198,205,206 КАС України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Монастириського районного відділу земельних ресурсів задовольнити.

Постанову Монастириського районного суду від 26 травня 2006 року скасувати і прийняти нову постанову, якою в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Монастириської міської ради, Монастириського районного відділу земельних ресурсів про визнання неправомірним рішення міської ради та визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.