ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-а-1075/11

22.02.2011  року                                                                                          м. Сімферополь

Суддя Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим  Іванов С.С. розглянувши у  порядку  скороченого  провадження,   адміністративну справу за позовною заявою  ОСОБА_2  до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя, про визнання дій неправомірними, про зобов’язання здійснити перерахування, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя,  про визнання дій неправомірними, про зобов’язання здійснити перерахування, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги відповідно до  вимог  Закону  України "Про соціальний  захист дітей  війни". Мотивує тим, що має правовий статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач має виплачувати їй підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак таке підвищення в повному обсязі не виплачується. Просить суд зобов’язати відповідача здійснити нарахування та доплату підвищення до пенсії як дитині згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з липня 2010 р. по теперішній час у розмірі 993,30 грн.   

Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.   

Позивачка має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.  

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від  18.11.04 р. № 2195-IV, що набрав чинності 1.01.06 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Розмір мінімальної пенсії за віком є єдиною соціальною гарантією для усіх непрацездатних громадян, та відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. №2017 та до Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. №966 він не може бути меншим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, оскільки обмеження цих норм тягне за собою не тільки порушення права позивача, встановленого спеціальним законом, а ще й порушення його конституційних прав, передбачених ст.22, 46, 48 Конституції України.   

Статтею 52 ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року (із змінами від 13 травня 2010 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня — 695 гривень, з 1 квітня — 706 гривень, з 1 липня — 709 гривень, з 1 жовтня — 723 гривень, з 1 грудня — 734 гривень.   

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка просить стягнути з Управління Пенсійного Фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АРК на її користь  не донараховану щомісячну соціальну державну допомогу  за період з липня 2010 р. по теперішній час у розмірі 993,30 грн. При цьому нею не наданий розрахунок заборгованості, який  судом  міг буті встановлений  як достовірний, та не було заявлено клопотання про витребування судом  необхідних доказів у відповідача, а сам суд не уповноважений  проводити відповідні вирахування, в зв’язку з чим суд вважає необхідним відмовити у частини позовних вимог щодо стягнення на користь позивачки  відповідної суми.

Тому, враховуючи, що ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є чинною у наведеній вище редакції на цей час і відповідачем до цього часу не застосовується, то позовні вимоги за період з липня 2010 р. по день розгляду справи судом – 22.02.11 р. є обґрунтованими.  

Згідно ч.1 ст.94 КАС України на користь позивачки з Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати у розмірі, що пропорційно до задоволених вимог, тобто 1,70 грн.    

На підставі ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. у справі № 1-28/2008 № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163 КАС України, суд -        

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_2  до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя -  задовольнити частково.    

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя щодо невиплати ОСОБА_2  підвищення до пенсії у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі за період з липня 2010 року.   

Зобов’язати відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя провести донарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_2, відповідно до  вимог  Закону  України "Про соціальний  захист дітей  війни"  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1.07.2010 року по 22.02.2011 року, з урахуванням сплачених раніше сум щомісячної державної соціальної  допомоги, як дитині війни.    

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2  судовий збір у розмірі 1,70 грн.

У інший частині позовних вимог  - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м. Сімферополя протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.   

    Суддя