Справа № 2-16 Категорія 4

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

12 березня 2007 року                                     Маневицький районний суд Волинської області

в складі:        головуючого - судді                                 Невара О.В.

при секретарі                                            Леферович І.М.

з участю        позивачів                                                   ОСОБА_1, ОСОБА_2.

представника відповідача -

Маневицької селищної ради                   Турика П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-16 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Маневицької селищної ради Волинської області про визнання права власності на спадкове будинковолодіння, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2. звернулися в суд з позовом до Маневицької селищної ради Волинської області про визнання права власності на спадкове будинковолодіння, вказавши, що являються спадкоємцями за законом будинковолодіння по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі Волинської області, що залишилося після смерті ОСОБА_3., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Інших спадкоємців на вказане спадкове майно немає. Позивачі у встановлений законодавством шестимісячний термін фактично прийняли спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживали разом із спадкодавцем по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі Волинської області, вступили у володіння та управління спадковим майном. Заяви про відмову від спадщини вони не подавали. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове будинковолодіння у позасудовому порядку позивачі не мають можливості, оскільки за життя ОСОБА_3. належним чином не оформила право власності на вказане спадкове майно. Покладаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили визнати за ними право власності на спадкове будинковолодіння по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі Волинської області, що належало ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили визнати за ними право власності на спадковий житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі Волинської області, що належали ОСОБА_3.

Представник відповідача - Маневицької селищної ради Турик П.О. визнавши позов, пояснив, що Маневицька селищна рада не заперечує проти визнання за позивачами ОСОБА_1., ОСОБА_2 права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі. Будь-якого спору щодо даного будинковолодіння немає. ОСОБА_1, ОСОБА_2 дійсно у передбачений законодавством 6-ти місячний термін після смерті ОСОБА_3. фактично вступили у володіння та управління спадковим майном шляхом догляду за будинком, обробітком присадибної земельної ділянки. На момент смерті ОСОБА_3. та по даний час позивачі проживають у будинку по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Згідно ст. 12 ч. 2 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а

також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1296 ч. З Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого Маневицьким районним відділом РАГСу Волинської області, встановлено, що ОСОБА_3. померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4, які досліджувались судом, встановлено, що 30.01.1958 року було зареєстровано шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_3.; ОСОБА_2. народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3.; 24.04.2003 року зареєстровано розірвання шлюбу ОСОБА_4. та ОСОБА_2

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2. після смерті ОСОБА_3. у встановлений законодавством шестимісячний термін фактично прийняли спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживали разом із спадкодавцем по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі, вступили у володіння та управління спадковим майном. Заяви про відмову від спадщини вони не подавали. Зазначене підтверджується оглянутими в судовому засіданні паспортами громадянина України серії НОМЕР_5, серії НОМЕР_6, довідками Маневицької селищної ради № 1719-1720 від 30.10.2006 року, а також дослідженою в судовому засіданні будинковою книгою.

З оглянутого в судовому засіданні рішення виконкому Маневицької селищної ради № 5 від 13.03.1972 року встановлено, що ОСОБА_3. було виділено у безстрокове користування під будівництво індивідуального житлового одноповерхового будинку земельну ділянку, площею 765 кв. метрів, по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі. Відповідно до акту про відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку від 7.04.1972 року, затвердженого районним архітектором Маневицького району, ОСОБА_3. було винесено в натуру межі земельної ділянки, загальною площею 765 кв. метрів, яка розміщена в смт. Маневичі по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального жилого будинку. Згідно проекту забудови земельної ділянки індивідуальним жилим будинком, затвердженого районним архітектором Маневицького району, ОСОБА_3. було розпочате будівництво житлового будинку за вищезгаданою адресою. Згідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 17.04.1972 року, укладеного між виконкомом Маневицької селищної ради та ОСОБА_3., що досліджувався судом, встановлено, що останній було надано у безстрокове користування земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 765 кв. метрів, під забудову. Договір був посвідчений в Ківерцівській державній нотаріальній конторі 25 травня 1972 року № 467.

З дослідженого судом технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна, виданого Волинським обласним бюро технічної інвентаризації 16.02.2007 року, встановлено, що вказаний технічний паспорт було видано на будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі, та належить ОСОБА_3.

З оглянутого в судовому засіданні висновку Маневицького архітектурно-планувального підприємства від 2.03.2007 року про відповідність індивідуального житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі діючим будівельним, санітарним і пожежним нормам вбачається, що технічний стан вказаного будинковолодіння є задовільним, його будівництво здійснено без порушення державних будівельних, санітарних і пожежних норм та правил.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2., являючись спадкоємцями за законом будинковолодіння по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі, фактично набули на нього право власності. На даний час право власності на дане спадкове майно ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на вказане будинковолодіння за ОСОБА_1. та ОСОБА_2 Слід визнати за ОСОБА_1 право власності на Уг будинковолодіння по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі Волинської області, а також визнати за ОСОБА_1., ОСОБА_2 в рівних частках право власності на ½  будинковолодіння по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі Волинської області - частку, що належала ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 328, 1216, 1261, 1296 Цивільного кодексу України, Законом України „Про власність" від 7.02.1991 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Уг житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі Волинської області.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частках право власності на ½  житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 у смт. Маневичі Волинської області - частку, що належала ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.