Справа № 2-75 Категорія 34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 лютого 2007 року                                     Маневицький районний суд Волинської області

в складі:     головуючого - судді                      Невара О.В.

при секретарі                                 Леферович І.М.

з участю     позивача                                         ОСОБА_1.

відповідачки                                 ОСОБА_2.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-75 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2007 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 10.08.2003 року відділом РАЦСу Маневицького районного управління юстиції було зареєстровано шлюб з відповідачкою. Від даного шлюбу вони мають одну неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачкою не склалося. Між ними часто почали виникати сварки та непорозуміння. Позивач намагався зберегти сім'ю, але його намагання виявилися марними. З вини відповідачки подальше спільне життя та збереження сім'ї стали неможливими. Вже тривалий час вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, спільного господарства не ведуть. Між ними відсутнє взаєморозуміння, вони втратили повагу одне до одного. Фактично їх сім'я розпалася, шлюб збережений бути не може. Вважаючи, що їх сім'я розпалась з вини відповідачки, ОСОБА_1. просив шлюб між ними розірвати, неповнолітню дитину залишити на проживанні у відповідачки ОСОБА_2.

В судовому засіданні ОСОБА_1. заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у поданій до суду заяві, вважає, що їх шлюб носить лише формальний характер, а тому настоює на його розірванні та просив неповнолітню дитину залишити на проживанні у відповідачки ОСОБА_2.

Відповідачка ОСОБА_2. позовні вимоги визнала у повному обсязі, пояснивши, що спільне життя з позивачем у них не склалося, вони втратили взаєморозуміння та повагу одне до одного. Вони вже тривалий час проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин. Спільного господарства не ведуть. Вона переконана, що їх сім'я розпалася повністю, а тому проти розірвання шлюбу не заперечує. Це їх спільне рішення. Спору про їх місце проживання та місце проживання неповнолітньої дитини між ними немає.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сім'я між подружжям розпалася повністю. Про це свідчить небажання подружжя спільно проживати, їх наполягання на розірванні шлюбу, а також те, що вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, спільного господарства не ведуть. Спору про місце проживання і виховання неповнолітньої дитини між ними немає.

Наведені обставини дають суду підстави вважати, що сім'я між даним подружжям розпалась і збережена бути не може, а тому шлюб між ним слід розірвати.

Виходячи із інтересів неповнолітньої дитини і враховуючи бажання батьків, суд вважає за доцільне залишити дитину після розірвання шлюбу на проживанні у відповідачки ОСОБА_2.

Державне мито в розмірі ½  неоподатковуваного мінімуму доходів громадян при реєстрації в органах РАЦСу розірвання шлюбу слід стягнути з позивача ОСОБА_1. та відповідачки ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_2. підлягає стягненню на користь ОСОБА_1. 7 грн. 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 8 грн. 50 копійок судового збору, сплачених позивачем при поданні позову, а всього судові витрати на загальну суму 16 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України та ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 10 серпня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Маневицького районного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 51, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від якого є одна неповнолітня дитина, розірвати.

Дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на проживанні у ОСОБА_2.

Державне мито в розмірі 8 гривень 50 копійок при реєстрації в органах РАЦСу розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16 гривень судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.