Справа № 2-95 Категорія 15

ЗАОЧНЕ     РІШЕННЯ ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

13 березня 2007 року                                      Маневицький районний суд Волинської області

в складі:       головуючого - судді                            Невара О.В.

при секретарі                                       Леферович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-95 за позовом ЗАТ „Український мобільний зв'язок" до ОСОБА_1 про стягнення 1130 гривень,

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2007 року ЗАТ „Український мобільний зв'язок" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1. про стягнення 1130 гривень. Свої вимоги обгрунтували тим, що 20 листопада 2005 року між ЗАТ „Український мобільний зв'язок" та ОСОБА_1. було укладено договір № 2561821 та додаткову угоду від 20.11.2005 року про надання послуг мобільного зв'язку на номер телефону НОМЕР_1. Відповідачу був наданий особовий рахунок НОМЕР_2, на підставі якого мали здійснюватись розрахунки за надані послуги мобільного зв'язку за наявним у абонента телефоном. Згідно з умовами договору та Правилами користування мережами стільникового зв'язку, які є невід'ємною частиною договору, позивачем надавались послуги мобільного зв'язку відповідачу, за що останній зобов'язувався щомісячно сплачувати абонентську плату та вартість наданих послуг, нарахованих згідно з тарифами ЗАТ „УМЗ", до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому випадку до моменту фактичного використання внесеного авансу. Крім цього, відповідно до п. 7.9 Правил користування мережами мобільного зв'язку UMC, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору), неотримання рахунку не звільняє відповідача від зобов'язань щодо оплати наданих послуг, оскільки він мав можливість отримати інформацію щодо рахунку за телефонами Центру обслуговування абонентів. У період з листопада 2005 року по червень 2006 року відповідачу було надано послуги зв'язку на суму 325.08 грн., для оплати яких йому були виставлені рахунки. Відповідачем було оплачено лише 199 грн. Решта суми боргу ОСОБА_1. в обумовлені терміни не оплачена. Зокрема, відповідачем не оплачено виставлені позивачем рахунки на суму 126.08 грн. (122 грн. за надані послуги + 4.08 грн. пенсійного збору від вартості наданих послуг). У п. 4.3 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені. Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації" від 18 листопада 2003 року в разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Згідно з розрахунком позову сума пені становить 5.28 грн. Крім того, відповідно до п.10 ст.1, п. 9 ст. 2, п. 11 ст. 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач повинен сплатити 6 % пенсійного збору від вартості наданих послуг стільникового радіотелефонного зв'язку, а з 1.08.2005 року у розмірі 7.5 % відповідно до внесених змін до Закону від 07.07.2005 року. Згідно з листом Пенсійного фонду України № 04/3600 від 24.07.2001 року зобов'язання щодо утримання та перерахування збору на рахунки органів Пенсійного фонду України покладено виключно на операторів стільникового зв'язку. Рахунки по сплаті вказаного збору на загальну суму 4.08 грн. відповідачем не оплачені. 25 червня 2006 року дія додаткової угоди була припинена у зв'язку із заборгованістю за послуги зв'язку та

порушенням умов договору. Відповідачем по справі порушено умови укладеного договору, чим позивачу заподіяно збитки, тому він вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду. Згідно з умовами додаткової угоди при достроковому припиненні договору у зв'язку з несплатою абонент сплачує договірну санкцію в розмірі 2.19 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії договору, починаючи з дня відмови від договору або припинення його дії. Згідно з розрахунком до позову сума договірної санкції становить 998.64 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 1130 грн., зокрема, за неналежне виконання своїх зобов'язань відповідач згідно з вимогами договору повинен сплатити пеню на суму 5.28 грн., а відповідно до вимог додаткової угоди - договірну санкцію на суму 998.64 грн., а також сплатити основну суму заборгованості в розмірі 122 грн., пенсійний збір на суму 4.08 грн.

Докладаючись на зазначені обставини, З AT „Український мобільний зв'язок" просило стягнути в його користь з відповідача ОСОБА_1. грошові кошти на загальну суму 1130 грн., а також сплачені при поданні позову судові витрати по справі.

Представник З AT „Український мобільний зв'язок" в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив справу розглядати у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1. на виклик в судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча завчасно повідомлявся судом про час та місце слухання справи судовою повісткою, що підтверджується розпискою про одержання судової повістки.

Враховуючи, що у справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив -розглядати справу у відсутності відповідача ОСОБА_1., ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Проаналізувавши письмові докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 10 ст. 1 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно. Послуги стільникового рухомого зв'язку - послуги з передачі мережею зв'язку загального користування голосу,  сигналів, звуків, зображень,  друкованих чи  письмових матеріалів або

символів, призначених для конкретного абонента, у разі, коли для їх прийому або передачі використовується обладнання радіозв'язку.

Відповідно до п. 9 ст. 2 вказаного Закону об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону, - вартість будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплачена споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку. У разі продажу прав на тимчасове користування послугами стільникового рухомого зв'язку у вигляді магнітних карт, мікросхем або чипів об'єктом оподаткування є вартість їх продажу. У разі, коли оператор стільникового зв'язку надає послуги з цього зв'язку безоплатно, об'єктом оподаткування є вартість таких послуг, визначена за звичайними розцінками (тарифами) такого оператора.

Згідно п. 11 ст. 4 вказаного Закону на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону, - 7,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 9 статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації-" від 18.11.2003 року споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

З дослідженого в судовому засіданні договору про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку від 20.11.2005 року встановлено, що його було укладено між ЗАТ „Український мобільний зв'язок" та ОСОБА_1. За умовами договору з номером контракту № 2561821 про надання послуг мобільного зв'язку на номер телефону НОМЕР_1 ОСОБА_1. був наданий особовий рахунок НОМЕР_2, на підставі якого мали здійснюватись розрахунки за надані послуги мобільного зв'язку за наявним у абонента телефоном. Згідно з умовами договору та Правилами користування мережами стільникового зв'язку, які є невід'ємною частиною договору, ОСОБА_1. надавались послуги мобільного зв'язку, за що останній зобов'язувався щомісячно сплачувати абонентську плату та вартість наданих послуг, нарахованих згідно з тарифами ЗАТ „УМЗ", до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому випадку до моменту фактичного використання внесеного авансу. Крім того, відповідно до Правил користування мережами мобільного зв'язку UMC, які є невід'ємною частиною договору, неотримання рахунку не звільняло ОСОБА_1. від зобов'язань щодо оплати наданих послуг, оскільки він мав можливість отримати інформацію щодо рахунку за телефонами Центру обслуговування абонентів. Також договором передбачено, що за несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені.

З оглянутої в судовому засіданні додаткової угоди до договору про надання послуг мобільного зв'язку від 20.11.2005 року встановлено, що її було укладено між ЗАТ „Український мобільний зв'язок" та ОСОБА_1. За умовами угоди ОСОБА_1. протягом 548 календарних днів з моменту її підписання не мав права відмовитись від неї та договору. У разі відмови, а також в разі припинення договору на підставі п. 5.2 передбачено відповідальність у вигляді сплати на користь ЗАТ „УМЗ" договірної санкції в розмірі 2.19 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку додаткової угоди (548 днів з моменту їх підписання), починаючи з дня відмови або припинення дії.

Звітом про баланс особового рахунку абонента підтверджується, що ОСОБА_1. було оплачено надані послуги на суму 199 грн.

З досліджених судом розрахунків розміру основного боргу, пенсійного збору, пені та договірної санкції, складених ЗАТ „УМЗ" у відповідності до умов договору та діючого законодавства, встановлено, що сума основного боргу за неоплачені послуги зв'язку становить

122 грн., пенсійного збору - 4 грн. 08 копійок, пені - 5 грн. 28 копійок, договірної санкції - 998 грн. 64 копійки. Порушень законодавства при проведенні вказаних розрахунків судом не встановлено.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1. підлягає стягненню на користь ЗАТ „Український мобільний зв'язок" заборгованість за надані послуги зв'язку в розмірі 122 грн., пенсійний збір на суму 4 грн. 08 копійок, пеня на суму 5 грн. 28 копійок, договірна санкція на суму 998 грн. 64 копійки, а всього кошти на загальну суму 1130 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1. підлягає стягненню на користь ЗАТ „Український мобільний зв'язок" 51 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при поданні позову, а всього судові витрати на загальну суму 81 гривня.

Керуючись ст.ст. 4,10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст.ст. 526, 546, 549, 625, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року, ст. 36 Закону України „Про телекомунікації-" від 18.11.2003 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ „Український мобільний зв'язок" (р/р 26008526 в Райффайзен Банк Аваль м. Києва, МФО 300335, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) заборгованість за надані послуги зв'язку в розмірі 122 (сто двадцять дві) грн., пенсійний збір на суму 4 (чотири) грн. 08 копійок, пеню на суму 5 (п'ять) грн. 28 копійок, договірну санкцію на суму 998 (дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 64 копійки, а всього грошові кошти на загальну суму 1130 (одна тисяча сто тридцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ „Український мобільний зв'язок" (р/р 26008526 в Райффайзен Банк Аваль м. Києва, МФО 300335, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 81 (вісімдесят одну) гривню судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте Маневицьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.