Справа № 2-149 Категорія 17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

5 квітня 2007 року                                         Маневицький районний суд Волинської області

в складі:       головуючого - судді                      Невара О.В.

при секретарі                                 Боймиструк О.Ф.

з участю      позивачки                                       ОСОБА_1.

відповідачки                                  ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-149 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики на суму 5320 гривень 95 копійок, -

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2007 року ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2. про стягнення боргу за договором позики на суму 5320 грн. 95 копійок. Свої вимоги обґрунтувала тим, що в кінці березня 2004 року вона позичила відповідачці ОСОБА_2. грошові кошти на суму 1000 доларів США, що згідно встановленого НБУ курсу гривні до долара США на той час становило 5320 грн. 95 копійок. Відповідачка зобов'язувалася повернути вказану суму грошових коштів в разі необхідності на вимогу позивачки. Однак, на неодноразові усні звернення ОСОБА_1. до ОСОБА_2. з проханням повернути борг остання ухиляється від повернення суми боргу і не має наміру цього робити. Покладаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1. просила стягнути з відповідачки на її користь 5320 грн. 95 копійок боргу за договором позики.

В судовому засіданні ОСОБА_1. позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила стягнути з відповідачки на її користь 5320 грн. 95 копійок боргу за договором позики та судові витрати по справі.

В судовому засіданні ОСОБА_2. позовні вимоги визнала повністю, проти задоволення позову не заперечує, пояснила, що дійсно позичила в кінці березня 2004 року у позивачки 1000 доларів США, які мала повернути на її вимогу у разі необхідності. Не заперечує, що позивачка неодноразово до неї зверталася з вимогою про повернення позичених коштів. Суму позики ОСОБА_2. не оспорює. Отриманих коштів вона ОСОБА_1. до цього часу не повернула в зв'язку з тяжким матеріальним становищем.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов   договору   та   вимог   цього   Кодексу,    інших актів цивільного законодавства,   а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв   ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів

(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Про те, що договір позики між сторонами було укладено, підтвердили позивачка та відповідачка в судовому засіданні - в кінці березня 2004 року ОСОБА_1. передала грошові кошти в сумі 1000 доларів США ОСОБА_2., які остання зобов'язувалася повернути в разі необхідності. Однак відповідачка умов договору не виконала і в обумовлений термін на вимогу позивачки не повернула боргу.

З дослідженої судом довідки № 158 від 5.04.2007 року, виданої Маневицьким територіальним відокремленим безбалансовим відділенням філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України", курс долара США до гривні станом на 5 квітня 2007 року становить 505 гривень за 100 доларів США.

На підставі викладеного суд вважає встановленим, що ОСОБА_2. позичила у ОСОБА_1. грошові кошти в сумі 1000 доларів США, що згідно встановленого НБУ курсу гривні до долара США станом на 5.04.2007 року становить 5050 гривень, а тому вищевказана сума коштів підлягає стягненню з відповідачки в користь позивачки.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_2. підлягає стягненню на користь позивачки ОСОБА_1. 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 51 грн. судового збору, сплачених позивачкою при поданні позову пропорційно до задоволених судом позовних вимог, а всього судові витрати на суму 81 гривня.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 5050 (п'ять тисяч п'ятдесят) гривень боргу за договором позики та 81 (вісімдесят одну) гривню судових витрат, а всього кошти на загальну суму 5131 (п'ять тисяч сто тридцять одну) гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.