Справа № 11- 45, 2007року                    

Категорія: ст. 125 ч. 1КК України

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31   січня   2007   року.  Колегія  суддів  судової  палати  у  кримінальних  справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого судді    Шершуна В.В.

суддів:                           Козачка СВ., Задворного О.Л.

з участю адвоката      ОСОБА_7.

розглянула у відкритому судовому засіданні 'в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1. на вирок Старокостянтинівського районного суду від 30 листопада 2006 року.

Цим вироком                                        ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1року

народження, жительку с Красносілка, Старокостянти­нівського району Хмельницької області, українку, громадянку України, з середньою освітою, одружену, на утриманні якої перебуває 2 неповнолітніх дітей, раніше не судиму, засуджено за ст. 125 ч. 1 КК України і призначено покарання - 6 місяців виправних робіт з відрахуванням 10 відсотків заробітку в дохід держави.

З задоволенні позову ОСОБА_2до ОСОБА_1відмовлено частково.

Стягнуто з засудженої на користь ОСОБА_2 700 грн.

За вироком суду ОСОБА_1. засуджено за те, що вона 30 червня 2006 року біля 11 години, поблизу Старокостянтинівської центральної районної лікарні м. Старокостянтинів умисно нанесла потерпілій ОСОБА_2. удар целофановим кульком з речами в ділянку передпліччя, чим спричинила тілесні ушкодження, які відповідно до акту судово-медичного дослідження №305 від 04.07.2006 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В апеляції засуджена просить вирок скасувати і направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на несправедливість вироку. На думку апелянта, суд, досліджуючи докази по справі, проявив однобічність, безпідставно відхиливши показання свідка-очевидця ' ОСОБА_3. та інші матеріали, які вказували на її невинність, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що конфлікт було спровоковано саме потерпілою, а показання свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. є неправдивими. Крім того, вказує, що про вагітність ОСОБА_2. вперше дізналась із врученої їй судом скарги потерпілої.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженої та адвоката на підтримку апеляції з посиланням на зазначені у ній доводи, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, вирок -зміні з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, місцевий суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1. у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_2.

Цей факт підтвердили в судовому засіданні як потерпіла ОСОБА_2., так і очевидці події - свідки ОСОБА_4. і ОСОБА_5.

Із їх показів видно, що між засудженою і потерпілою 30.06.2006 року поблизу Старокостянтинівської ЦРЛ, мав місце конфлікт і бійка, під час яких ОСОБА_1нанесла ОСОБА_2удар поліетиленовою наповненою сумкою по спині.

Сама засуджена цього не заперечила, однак пояснила, що таким чином захистила себе від Сукач, яка теж заподіяла їй тілесні ушкодження.

За висновками судмедексперта №305 від 04.07.2006 року ОСОБА_2заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді забою, гематоми нижньої третини лівого передпліччя.

( а. с. 3 ).

Тому, оцінивши зібрані по справі докази у сукупності із показами свідків ОСОБА_3., ОСОБА_2, місцевий суд вірно кваліфікував зазначені дії ОСОБА_1за ст. 125 ч. 1 КК України.

Разом з тим, при обранні покарання відносно неї у вигляді виправних робіт, суд допустив помилку, оскільки згідно ст. 57 КК України такий вид покарання до вагітних жінок та жінок, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною не застосовується. Як видно із даних про особу винної, вона в даний час перебуває в декретній відпустці по догляду за сином Володимиром, 06.10.2005 року народження, не працює.

За вказаних обставин, з врахуванням конкретних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне пом'якшити засудженій покарання, застосувавши до неї штраф.

З погляду на малозначність події конфлікту, відсутність суспільної небезпеки у її протиправних діях, каяття, бездоганної поведінки в побуті, знаходження на утриманні двох неповнолітніх дітей, до неї можливе застосування ст. 74 ч. 4 КК України із звільненням від покарання.

За наведених підстав також підлягає зменшенню розмір стягнутого з неї морального відшкодування.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженої задовольнити частково.

Вирок Старокостянтинівського районного суду від 30 листопада 2006 року стосовно ОСОБА_1змінити.

За ст. 125 ч. 1 КК України призначити їй покарання у вигляді 510 грн. штрафу в дохід держави.

На підставі ст. 74 ч. 4 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити.

Розмір морального відшкодування на користь ОСОБА_2. зменшити до 350 грн.

В решті вирок залишити без зміни.