Справа №11 -58, 2007року                                                       Головуючий в 1-й інстанціїП'єнта І.В.

Категорія: ст. 125 ч.2 КК України                                                           Доповідач ДуфнікЛ.М.

УХВАЛА

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

24 січня 2007 року                         Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Дуфнік Л.М.

суддів                            Ващенка С.Є., Шершуна В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1. та її захисника ОСОБА_3. на вирок Ізяславського районного суду від 05 грудня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженку і жительку с.АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з середньою спеціальною освітою, не працюючу, раніше не судиму,

засуджено за ст. 125 ч.2 КК України до 200 годин громадських робіт.

За ст. 125 ч.І КК України ОСОБА_1. виправдано.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 1000 гривень моральної шкоди.

ОСОБА_1. засуджено за те, що вона, перебуваючи в неприязних стосунках з ОСОБА_2. , 28 лютого 2006 року біля 18 год. 30 хв. в господарстві потерпілої ОСОБА_2. в с.Нове Село Ізяславського району Хмельницької області нанесла останній удар по обличчю пластмасовою пляшкою, яка була в неї в руках, чим потерпілій було завдано тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що викликали короткочасний розлад здоров'я.

Як вбачається з апеляції засудженої та її захисника, вони просять скасувати вирок суду першої інстанції, а провадження по справі закрити, оскільки висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому апелянти посилаються на те, що ОСОБА_1. не мала наміру спричинити потерпілій тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_2., кидаючи в бік останньої пляшку, однак суд не дав належної оцінки цим її показанням, а також іншим зібраним по справі доказам в їх сукупності, поклавши в основу вироку показання потерпілої. Апелянти також не погоджуються із стягненням на користь потерпілої моральної шкоди, посилаючись на те, що ОСОБА_2. сама створила конфліктну ситуацію, а також не надала суду доказів заподіяння їй моральної шкоди.

В поданому запереченні потерпіла вказує, що вирок суду є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга - безпідставною, тому в її задоволенні слід відмовити. Потерпіла ОСОБА_2. зазначає, що факт умисного нанесення їй засудженою тілесних ушкоджень підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів. Крім того, потерпіла вважає, що судом правомірно стягнуто на її користь моральну шкоду, оскільки в зв'язку з ушкодженням здоров'я з вини засудженої вона зазнала фізичного болю і страждань..

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції засудженої ОСОБА_1., колегія суддів Судової палати не знаходить підстав для задоволення апеляції.

Висновки суду про доведеність вини Засудженої ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України , повністю підтверджуються зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Сама засуджена ОСОБА_1. в судовому засіданні фактично не заперечувала, що в процесі конфлікту кинула в обличчя потерпілої ОСОБА_2. пластмасову пляшку.

Потерпіла ОСОБА_2. підтвердила в суді, що 28 лютого 2006 року біля 18 год. 30 хв. на подвір'ї її господарства ОСОБА_1. в процесі сварки умисно заподіяла їй тілесні ушкодження, нанісши удар по обличчю.

Показання потерпілої про умисне заподіяння їй тілесних ушкоджень засудженою узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи № 424 від 19 квітня 2006 року, згідно з яким виявлене у ОСОБА_2. тілесне ушкодження у вигляді рани на слизовій оболонці та червоній каймі нижньої губи виникло від дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, можливо 28 лютого 2006 року, і за своїм характером належить до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як таке, що викликає короткочасний розлад здоров'я.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4. та ОСОБА_5. пояснили , що 28 лютого 2006 року ввечері до них приходила ОСОБА_2., на обличчі якої була кров, і при цьому вона пояснила, що її вдарила ОСОБА_1.

Доводи засудженої ОСОБА_1. про відсутність в неї умислу на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень колегія суддів вважає безпідставними, оскільки , кидаючи в обличчя потерпілої пляшку, вона передбачала та припускала можливість настання наслідків -заподіяння тілесних ушкоджень.

Суд першої інстанції правильно визнавши, що ОСОБА_1. умисно заподіяла потерпілій легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, обгрунтовано частково задовольнив позов потерпілої ОСОБА_2. про відшкодування моральної шкоди, враховуючи характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, моральні страждання потерпілої в зв'язку з ушкодженням здоров'я.

З врахуванням викладеного підстав для скасування чи зміни вироку суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

У х валила:

Вирок Ізяславського районного суду від 05 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженої та її захисника - без задоволення.