№ 2-322/11

РІШЕННЯ         

Іменем    України

10 лютого 2011 року   Торезький  міський суд  Донецької області    в складі:

Головуючої-судді                                     Чапланової О.М.

При секретарі                                                     Кононенко Л.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.  Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона знаходиться у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Шлюб був зареєстрований 08 серпня 1999 року Гурзуфською селищною Радою м. Ялта, АР Крим, актовий запис №34.

Її дошлюбне прізвище –ОСОБА_2.

Від шлюбу з відповідачем мають неповнолітню дочку –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею.

В листопаді 2005 року з відповідачем фактично були припинені шлюбні відносини. Спільне господарство не ведуть. Причиною розпаду сім’ї стали часті сварки, які виникали з різних підстав, вони втратили почуття взаєморозуміння.

Подальше збереження шлюбу вважає не можливим.

Спору про поділ майна не має. Спору по вихованню дитини не має.

Просила суд розірвати шлюб.

Позивачка, яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій указала, що позовні вимоги вона підтримує. Спільно з відповідачем не проживають, не мають спільного бюджету, не ведуть сумісне господарство, з листопада 2005р. Спору про поділ майна і по вихованню дитини не має. На примирення не згодна.

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,  надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вказав, що позовні вимоги ОСОБА_2 до нього про розірвання шлюбу він визнає.  

За ухвалою суду розгляд справи проведено за відсутності позивача і відповідача.

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що згідно із свідоцтвом про одруження ОСОБА_2 і ОСОБА_3 одружились 07 серпня 1999 року. Шлюб зареєстрований Гурзуфською селищною Радою м. Ялта автономної Республіки Крим Україна, актовий запис № 34 (а.с.8). Від шлюбу мають неповнолітню дитину –дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с.9).

Фактично шлюбні відносини між позивачкою і відповідачем припинені з листопада 2005 року, з цього часу вони спільно не проживають, не мають спільного бюджету, не ведуть сумісне господарство. Причиною розпаду сім’ї стали часті сварки, які виникали з різних підстав, втрата почуття взаєморозуміння.

Згідно зі ст.112 ч.2 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлені якраз такі обставини, тому вимоги позивачки підлягають задоволенню.    

Керуючись ст.ст.110,112 Сімейного кодексу України, ст.3, 10, 15, 60, 79, 197, 209, 212, 214, 215, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3,  зареєстрований Гурзуфською селищною Радою м. Ялта автономної Республіки Крим Україна, актовий запис № 34 від 07 серпня 1999року.

Рішення постановлене в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10 березня 2011 року.  

Рішення буде виготовлене в повному обсязі 15 березня 2011 року.            

На рішення може бути подана апеляційна скарга у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення набирає законної сили після  закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

       Головуюча суддя                                                                            О.М. Чапланова