АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-1038/11 Головуючий у 1-й інстанції Селіщева Л.І.
Категорія: 70 Суддя – доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
П О С Т А Н О В А
іменем України
24 березня 2011 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.
при секретарі: Кулик О.В.
розглянула в письмовому провадженні в м. Миколаєві адміністративну справу
за апеляційною скаргою
управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі
м.Миколаєва (далі – УПФ)
на постанову Корабельного районного суду м.Миколаєва від 28 січня 2009 р. за позовом ОСОБА_1 до УПФ про зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2008 р. ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до УПФ, та просила зобов’язати УПФ нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу їй як особі, яка має правовий статус дитини війни з 2006 р. по 2007 р.
Постановою Корабельного районного суду м.Миколаєва від 28 січня 2009 р. позов задоволено частково.
Зобов’язано УПФ нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 р. з 9 липня 2007 р.
В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило постанову скасувати і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність постанови в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни.
Положеннями ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Однак, згідно з п. 17 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 р. ,,Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. на цей рік зупинено.
До того ж, Законом України від 19 січня 2006 р. ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2006 рік" із положень Закону України від 20 грудня 2005 р. ,,Про Державний бюджет України на 2006 рік" виключено п. 17 ст. 77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст. 110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., запроваджуються у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Між тим, протягом 2006 р. Кабінет Міністрів України не приймав рішень на виконання вимог ст. 110 Закону України від 20 грудня 2005 р. ,,Про Державний бюджет України на 2006 рік". А тому пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., у 2006 р. запроваджені не були.
В свою чергу, п. 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення на 2007 р. дії ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р.
Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., тобто з цього часу відновилось право позивача на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., мають діти війни з 9 липня до 31 грудня 2007 р. по 31 грудня 2007 р..
Суд першої інстанції, який розглядав справу за правилами адміністративного судочинства дійшов обґрунтованого висновку, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, у порушення вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. не здійснило відповідні перерахування починаючи з 9 липня 2007 р., чим і допустило протиправну бездіяльність.
Разом з тим колегія суддів не може погодитися з висновками суду щодо періоду проведення перерахунку.
Так, позивачка просила провести перерахунок за 2007 р. На ці обставини суд уваги не звернув, а тому необґрунтовано поклав на відповідача обов’язок вчинити відповідні дії без обмеження дати.
За такого, колегія суддів вважає, що постанову у відповідності з вимогами ст. 202 КАС України необхідно скасувати та ухвалити нову, про часткове задоволення позову.
Інші доводи апелянта є безпідставними.
Так, доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.
Керуючись ст. ст. 198, 202 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м.Миколаєва задовольнити частково.
Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2009 р. скасувати, ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 р. ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: