АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-1636/11 Головуючий у першій інстанції Алєйніков В.І.
Категорія 70 Доповідач в апеляційній інстанції Козаченко В.І.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.
суддів: Довжук Т.С. та Мурлигіної О.Я.
при секретарі судового засідання Кулик О.В.,
без участі осіб, які беруть участь у справі,
розглянувши в відкритому судовому засідання адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Департаменту праці та соціального захисту населенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі – Департамент праці та соціального захисту населення) на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 березня 2010 р. за позовом ОСОБА_3 до Департаменту праці та соціального захисту населення про зобов’язання виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивачка звернулась у суд з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення про зобов’язання виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зазначала, що має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на її утриманні, а тому отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною в розмірі, що дорівнює різниці 50% (а з 1 січня 2009 р. – 75%) прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше ніж 130 грн.
Посилаючись на те, що відповідач не доплачує їй указану допомогу в розмірі, визначеному Законом України ,,Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням" від 8 січня 2001 р. N 2240-III (з наступними змінами) (далі – Закон від 8 січня 2001 р. N 2240-III), позивачка просила суд визнати такі дії відповідача неправомірними, стягнути з нього за період з 13 вересня 2008 р. по 31 січня 2009 р. 2034 грн. недоплаченої допомоги та зобов’язати в подальшому виплачувати їй допомогу в розмірі не меншому прожиткового мінімуму, встановленому для дітей до 6 років.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 березня 2010 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки 7576 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною за період з вересня 2008 р. по березень 2010 р.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Законом України від 2 грудня 2010 р. № 2748-VI ,,Про внесення змін до розділу XII ,,Прикінцеві положення" Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" (далі – Закон № 2748-VI), який набрав чинності 30 грудня 2010 р., встановлено, що апеляційні скарги щодо справ, пов’язаних із соціальними виплатами, подані до набрання чинності вказаним Законом № 2748-VI, розглядаються апеляційними судами в порядку адміністративного судочинства.
Вислухавши суддю – доповідача та перевіривши законність і обгрнтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як установлено судом, позивачка має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З довідки відповідача вбачається, що їй щомісячно виплачується 130 грн. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто в мінімальному розмірі, оскільки вона не надавала довідки про середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Закон України ,,Про державну допомогу сім'ям з дітьми" №2811-XII від 21 листопада 1992 р. (далі – Закон №2811-XII від 21 листопада 1992 р.) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Частина 1 ст. 1 цього Закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Ст. ст. 3, 15 Закону № 2811-XII від 21 листопада 1992 р. передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Така допомога надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей, є Закон №2811-XII від 21 листопада 1992 р., який не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги, на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Статтею 1 Закону № 2811-XII від 21 листопада 1992 р. встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
За пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України ,,Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року №13 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №900 ,,Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 та від 11 січня 2007 р. N13") передбачено, що на виконання статті 56 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік" 19 грудня 2006 р. №489-V (далі - Закону ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік") допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).
Відповідно до статті 56 Закону ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2811-XII від 21 листопада 1992 р. та Закону від 8 січня 2001 р. N 2240-III здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону від 8 січня 2001 р. N 2240-III та ст. 15 Закону № 2811-XII від 21 листопада 1992 р.
Однак, рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік". Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону № 2811-XII від 21 листопада 1992 р., за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, особи, які мали дітей, народжених у 2007 році, мали право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак, позивачка до цієї категорії осіб не відноситься, оскільки сина ОСОБА_4 вона народила ІНФОРМАЦІЯ_1
Разом з тим, Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 р. № 107, який набрав чинності з 1 січня 2008 року внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону № 2811-XII від 21 листопада 1992 р., відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Тому позивачці, яка народила дитину в 2008 році, і яка не надала довідки про середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, допомога правильно виплачувалась у розмірі 130грн. відповідно до вказаних нормативних актів.
Зміни до Закону України № 2811-XII від 21 листопада 1992 р., внесені Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік, Конституційним Судом України на предмет їх конституційності не розглядались, на що місцевий суд при розгляді справи уваги не звернув, а тому ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам закону та обставинам справи.
В зв’язку з чим, відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, постанова місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 195 – 202, 205 – 207 КАС України колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И ЛА:
Апеляційну скаргу Департамент праці та соціального захисту населення задовольнити.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 березня 2010 р. скасувати та ухвалити нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Департаменту праці та соціального захисту населення про визнання дій неправомірними та проведення перерахунку і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді