АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Cправа № 10 – 31/2011 року Головуючий у першій інстанції
Категорія: скарга на постанову суддя: Мельничук А.В.
про закриття кримінальної справи Доповідач апеляційного суду
суддя: Губа О.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Погорєлової Г.М.
суддів: Маркової Т.О., Губи О.О.
за участю прокурора: Максимишина О.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_1 на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 січня 2011 року, якою його скарга про скасування постанови слідчого Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області від 21.08.2010 року про закриття кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 213 КПК України, залишена без задоволення.
Постановою слідчого Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області від 21 серпня 2010 року порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по факту незаконного ними збуту 15.06.2007 року ОСОБА_3 особливо небезпечного наркотичного засобу – ацетильованого опію за ч. 2 ст. 307 КК України закрита провадженням на підставі п. 2 ст. 213 КПК України у зв’язку з недоведеністю участі обвинувачених у вчиненні злочину.
Не погодившись з зазначеною постановою ОСОБА_1 оскаржив її до міськрайонного суду у порядку ст. 236 – 5 КПК України. В скарзі він просив вказану постанову слідчого скасувати та направити справу Первомайському міжрайонному прокурору Миколаївської області для відновлення досудового слідства, не погоджуючись з підставами закриття кримінальної справи.
Постановою від 28 січня 2011 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області відмовив ОСОБА_1 в задоволенні скарги.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції послався на те, що слідчим було встановлено наявність події злочину, а саме незаконний збут 15.06.2007 року ОСОБА_3 особливо небезпечного наркотичного засобу – ацетильованого опію, обвинувачення було пред’явлено конкретним особам – ОСОБА_1 та ОСОБА_2, однак сукупність зібраних доказів не надала можливості зробити однозначний висновок про доведеність участі обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, оскільки в ході досудового слідства було встановлено, що поняті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не приймали участь в проведенні оперативної закупівлі, а тому протокол помітки грошових купюр, акт огляду покупця та протокол оперативної закупівлі, де містяться підписи від їх імені, є нелегітимними і не можуть бути покладені в основу обвинувачення, а відповідно доказова база без вказаних документів є недостатньою для притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.
В апеляції ОСОБА_1 просить постанову судді від 28.01.2011 року скасувати. Вказує, що не вчиняв інкримінованого йому злочину, його вина органами досудового слідства доведена не була і за таких обставин, на думку апелянта, кримінальну справу слід було закрити не у зв’язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину, а на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину. При цьому апелянт вказує, що кримінальна справа щодо нього сфальсифікована, оскільки складені працівниками міліції протоколи по оперативній закупівлі по кримінальній справі щодо нього є нелегітимними і містять завідомо неправдиві відомості. Зазначає, що слідчий по даному факту на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності. Це, на думку апелянта, судом при розгляді його скарги не досліджено.
Крім того, вказує, що вказівки, які зазначені в постанові судді від 24.12.2009 року про направлення справи на додаткове розслідування не виконані, що також є підставою для скасування постанови слідчого від 21.08.2010 року.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Максимишина О.Л. про законність та обґрунтованість постанови суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 КПК України кримінальна справа закривається при наявності підстав, зазначених у статті 6 цього кодексу, та при недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Порядок закриття справи визначено статтею 214 КПК України, за змістом якої постанова слідчого повинна бути мотивована. У ній, крім іншого, зазначається обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.
При розгляді ж скарги на постанову про закриття справи суддя повинен перевірити, чи були при закритті справи виконані вимоги статей 213 і 214 цього Кодексу, і залежно від встановленого прийняти одне з рішень, визначених у ч. 4 ст. 236 – 6 КПК України.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, в ході її додаткового розслідування органом досудового слідства було встановлено що поняті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не приймали участь у проведенні оперативної закупівлі у зв’язку з чим протокол помітки грошових купюр, акт огляду закупника та протокол оперативної закупки, які були підписані іншими особами, є нелегітимними та не можуть бути покладені в основу обвинувачення, так як містять завідомо неправдиві відомості.
За таких обставин слідчий дійшов висновку, що факт збуту 15.06.2010 року наркотичного засобу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 довести не представляється за можливе, а наявна доказова база без урахування вказаних документів є недостатньою для притягнення до кримінальної відповідальності зазначених осіб.
Таким чином слідчий фактично умотивував відсутність події злочину, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК України. Проте, в резолютивній частині цієї постанови, слідчий зазначив іншу підставу для закриття кримінальної справи – недоведеність участі особи у вчиненні злочину.
На вказане протиріччя між мотивувальною і резолютивною частинами постанови слідчого судд уваги не звернув.
Крім того, сам суд в мотивувальній частині постанови від 28.01.2011 року дійшов до висновків, які протирічать й мотивувальній частині слідчого від 21.08.2010 року.
Так, суд вказав, що є доведеною подія злочину, ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Але таких висновків в постанові слідчого немає.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суддя дійшов до вказаного висновку, який суперечить матеріалам кримінальної справи і змісту постанови слідчого від 21 серпня 2010 року.
За таких обставин, в силу наявності суперечливих висновків, як в постанові слідчого, так і в постанові суду стосовно підстав закриття щодо ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що при розгляді скарги ОСОБА_1 не виконані належним чином вимоги ст.ст. 213, 214 КПК України.
Тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а матеріали скарги направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно належним чином дослідити матеріали справи, на підставі яких було винесено постанову про закриття кримінальної справи, перевірити доводи скаржника для встановлення відповідності прийнятого рішення вимогам ст.ст. 213, 214 КПК України і прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 січня 2011 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області від 21 серпня 2010 року про закриття кримінальної справи за ч. 2 ст. 307 КК України, скасувати, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд в той же суд.
Головуючий:
Судді: