АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа  №  33 – 77/2011 року                                                                      Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

 Головуючий у першій інстанції:                                                            суддя: Захарченко Д.В.

 Головуючий апеляційного  суду:                                                               суддя: Губа О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 року апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді:                                     Губи О.О.

при секретарі:                                               Пінчуку О.В.

особи, яка притягнута

до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1

розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2011 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новошмидтівка Ново – Одеського району Миколаївської області, громадянина України, працюючого приватним підприємцем (фірма «таксі 15 – 53»), зареєстрований АДРЕСА_1 (проживаючий АДРЕСА_2), який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності,

– визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2550 грн.

В С Т А Н О В И В:

Як вказано у постанові судді, 09.01.2011 року, близько 22.45 години, ОСОБА_1 по пр. Жовтневому в м. Миколаєві керував автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не визнаючи свою вину, просить постанову скасувати, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1      ст. 247 КУпАП, оскільки суд не дав належної оцінки всім доказам по справі.  Вказує, що працівники ДАІ не пропонували йому пройти огляд на місці з використанням спеціального технічного засобу, а відразу запропонували проїхати до медичної установи, але він відмовився, оскільки підвозив людей до залізничного вокзалу. Також апелянт вказує в скарзі, що в подальшому самостійно пройшов в медичній установі медичний огляд і згідно висновку Миколаївського обласного наркологічного диспансеру № 82 від 10.01.2011 року він визнаний тверезим.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який просив задовольнити його скаргу, скасувати постанову судді і винести йому адміністративне стягнення у виді попередження, вивчивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для її задоволення.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у постанові суду, ґрунтується на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом першої інстанції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння,  впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за відмову особи,  яка керує транспортним засобом,  від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного,  наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів,  що знижують увагу та швидкість реакції,  передбачена  ст.  130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення (серії ВЕ1 № 013819)  09.01.2011 року близько 22.45 години ОСОБА_1  відмовився  в присутності двох свідків ОСОБА_3  і ОСОБА_4           від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного,  наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів,  що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 1 – 3).

Твердження ОСОБА_1 про те, що він 09.01.2011 року не перебував у стані алкогольного сп’яніння і цей факт підтверджується висновком Миколаївського обласного наркологічного диспансеру № 82 від 10.01.2011 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки його притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, а за відмову пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, що є порушенням вимог     п. 2.5 Правил Дорожнього Руху України і тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження апелянта про те, що йому працівниками ДАІ не було  запропоновано пройти огляд на місці спростовується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження вищевказаного огляду на місці. Цей факт не заперечував і сам ОСОБА_1, вказавши в протоколі про адміністративне правопорушення, що він відмовляється від проходження огляду на місці на стан сп’яніння.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладене з дотриманням вимог ст. 3З КУпАП.

З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови суду від 03.02.2011 року відносно ОСОБА_1 немає, а тому його апеляція не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП , суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2011 року відносно ОСОБА_1  – без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області                                                                                  Губа О.О.