Справа № 2-792/11

ряд. стат. звітн. –45

код суду - 0707

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2011 року                                                                      м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

         головуючого- судді                                                                 Котубей І.І

         при секретарі                                                                            Бедринець М.Ю.  

         з участю  позивача за первісним та відповідача

за зустрічним позовом                                                        ОСОБА_1

         представника позивача за первісним та відповідача

за зустрічним позовом                                                    ОСОБА_2

         відповідача  за первісним та позивача

за зустрічним позовом                                                        ОСОБА_3          

         представника відповідача  первісним та позивача

за зустрічним позовом                                                       ОСОБА_4

         третьої особи                                                                       ОСОБА_5

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1  до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1  про поділ спільного сумісного майна та позовом третьої особи ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про визнання права власності на майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом  до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя. Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем вони  перебували в зареєстрованому шлюбі з 10.08.2002 року по 04.02.2009 рік. В період шлюбу і ведення спільного господарства він за власні кошти придбав побутову техніку, тепло-газове обладнання, мебель, обладнання і будівельні матеріали для облаштування кухні та ванної кімнати, на загальну суму більше 20000 грн. Всі придбані ним товарно-матеріальні цінності були використані для покращення побутових умов проживання його сім’ї, а частина з них стали невід’ємною частиною будинку тещі –ОСОБА_5, в якому проживала його сім’я. Після розірвання шлюбу він кілька разів намагався досягнути угоди з відповідачем про розподіл майна, однак такої угоди між ними не досягнуто, йому взагалі заборонено входити до будинку. В зв’язку з цим просить поділити спільне майно подружжя, визнавши за ним право власності на морозильну камеру age», вартістю 2800 грн., телевізор «Samsung», вартістю 1250 грн., газову колонку «АЕС», вартістю 1200 грн., газовий конвектор, вартістю 1100 грн., телевізор «LG», вартістю 900 грн., мебель-стінку «Марта», вартістю 2100 грн., на загальну суму 9350 грн., та зобов’язати відповідача повернути йому вказане майно.

Під час розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просив визнати за ним право особистої власності на морозильну камеру », вартістю 1570 грн., телевізор «Samsung», вартістю 1250 грн., газову колонку «АЕС», вартістю 1200 грн., газовий конвектор, вартістю 1000 грн., газовий конвектор, вартістю 1100 грн., мебель-стінку «Марта», вартістю 2100 грн., на загальну суму 8220 грн., а відповідачу ОСОБА_6 залишити DVD плеєр «Samsung», вартістю 300 грн., параболічну антену, вартістю 700 грн., будівельні матеріали (плитку, клей, шпаклівку та ін..), матеріали для облаштування кухні та ванни, на загальну суму 8512 грн. Телевізор «LG»позивач просив залишити третій особі ОСОБА_5 і право власності на нього визнати за нею.

ОСОБА_6 пред’явила зустрічний позов до ОСОБА_1  про поділ спільного сумісного майна, в якому просила виключити із списку спільного сумісного майна по первісному позову телевізор «Samsung», морозильну камеру », телевізор «LG», меблеву стінку «Марта», оскільки вважає, що це майно не є їх спільною сумісною власністю. Телевізор «Samsung»та  морозильну камеру »купляла їх тітка –ОСОБА_7 і подарувала їх сину, а телевізор «LG»та  меблева стінка «Марта»належить її матері ОСОБА_5, яка купляла їх за власні кошти. Крім того ОСОБА_6 просила визнати їх спільним сумісним майном  мото-скутер, вартістю 6000 грн., виділити його ОСОБА_1, а газову колонку та газовий конвектор залишити їй.

До участі в даній справі в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору залучено ОСОБА_5, яка пред’явила позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання права власності на майно. Позов мотивувала тим, що вона особисто і за власті кошти купляла меблеву стінку та телевізор «LG», які намагаються поділити сторони, тому дані речі є її особистою власністю, а тому вона просить виключити їх із списку спільного сумісного майна та визнати на них право власності за нею.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 свої збільшені позовні вимоги  підтримав повністю і просив їх задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову та позову третьої особи просив відмовити. При цьому ОСОБА_1 показав, що він звернувся в суд з даним позовом через негативне ставлення до нього з боку відповідача після розлучення. Під час шлюбу він важко заробляв кошти, але надавав їх в сім’ю, а зараз йому говорять, що в нього нічого немає.  При підготовці позовної заяви в нього на руках не було документів на придбане майно, тому він ходив до тих підприємців, в кого купляв, і просив в них нові накладні. Щодо морозильної камери та телевізора пояснив, що дійсно для їх покупки оформляла кредит його тітка ОСОБА_7, але робила це вона на його прохання, так як в той час він не мав місця роботи і не міг оформити кредит на себе. Кошти на погашення кредиту вносив саме він, про що свідчать його підписи на платіжних документах, а тому ці речі є їх спільною власністю. Мото-скутер вважає, що поділу не підлягає, так як він хоча і купляв його під час шлюбу за 4000 грн., але продав його ще під час спільного проживання своєму знайомому за 3000 грн. і на даний час його вже немає. Меблеву стінку купляв він особисто, а на телевізор «LG» кошти давала ОСОБА_5 На даний час та стінка та телевізор знаходиться в кімнаті, яку займає ОСОБА_5

Представник позивача за первісним та відповідача за зустрічним позовом також повністю підтримав збільшені первісні позовні вимоги, а задоволенні зустрічних вимог просив відмовити. Вимоги третьої особи просив задовольнити частково, а саме визнати за третьою особою право власності на телевізор «LG».

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_6 в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримала повністю і просила їх задовольнити, також просила задовольнити позов третьої особи, а в задоволенні збільшеного первісного позову просила відмовити. При цьому показала, що під час спільного проживання з ОСОБА_1 вони проживали в будинку її матері і користувалися як цим будинком, так і всіма речами, що в ньому знаходилися. Телевізор «Samsung», морозильну камеру »не можна вважати їх спільним майном, оскільки ці речі були подаровані їх тіткою ОСОБА_7 дитині. Меблеву стінку та телевізор «LG»купляла її мати ОСОБА_5 особисто, а не вони, тому ці речі повинні належати саме їй. Мото-скутер ОСОБА_1 купляв під час їх спільного проживання за 5000 грн., він забрав його, користувався ним ще і після розлучення. Про продаж цього мопеда вона нічого не знала і з нею він це не погоджував.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю підтримала свої позовні вимоги і просила їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник  відповідача за первісним та позивача за зустрічним позовом, а також третьої особи просила задовльнити зустрічні позовні вимоги та вимоги третьоої особи, а в задоволенні збільшеного первісного позову просила відмовити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона є тіткою ОСОБА_1. В 2003 році після народження у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 дитини вони попросили її оформити на себе кредит для купівлі телевізора та морозильної камери. Погодившись на цю пропозицію вона вирішила їм допомогти і зробила це як подарунок дитині. Оформивши кредит вона оплатила перший внесок, а потім кошти по кредитному договору сплачував ОСОБА_1 та вона особисто.  Фактично нею не було оплачено повну вартість вказаних речей.  Крім того свідок показала, що вона була присутньою при покупці меблевої стінки та телевізора «LG»і знає, що ці речі купляла ОСОБА_5 за кошти, які отримала він продажу корови.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що весною 2008 року він купив мопед у ОСОБА_1 за 3000 грн.    Гроші він передавав продавцю біля будинку його матері, а не по місцю його проживання, дружина це не бачила. Після покупки він виїзджав на заробітки, тому на деякий час залишив мопед у ОСОБА_1, а забрав його тільки через деякий час після повернення з заробітків.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи,  з'язувавши обставини, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 10 серпня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану по м.Мукачево. В січні 2009 року рішенням Мукачівського міськрайонного суду шлюб між ними було розірвано. Розірвання шлюбу зареєстровано відділом РАГС по м.Мукачево Мукачівського міськрайонного управління юстиції 04.02.2009 року, про що зроблено відповідний актовий запис за № 32.

В період шлюбу та ведення спільного господарства подружжям за спільні кошти було придбано мопед «VIPER», вартістю 5000 грн., газовий конвектор, вартістю 1100 грн., морозильну камеру ge», вартістю 2800 грн., телевізор «Samsung», вартістю 1250 грн.,  газову колонку «АЕС», вартістю 1200 грн., газовий конвектор, вартістю 1000 грн.,  DVD плеєр, вартістю 300 грн., параболічну антену, вартістю 700 грн.

Відповідно до ст. 60 СК України майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності незалежно від

того,  що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення домашнього   господарства,   догляд   за   дітьми,  хвороба  тощо) самостійного заробітку (доходу).

Ст. 69 СК України передбачає, що дружина і чоловік мають право на поділ майна,  що належить їм на праві спільної сумісної власності,  незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя,  частки  майна дружини та чоловіка є рівними, якщо  інше  не  визначено  домовленістю  між  ними   або   шлюбним договором.

З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що домовленості між сторонами щодо їх частки у спільному сумісному майні не було.

          Відповідно до ст. 71 СК України майно,  що є об'єктом права  спільної  сумісної  власності подружжя, ділиться між ними в натурі.  Якщо дружина  та  чоловік  не  домовилися  про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси  дружини,  чоловіка,  дітей  та інші обставини,  що мають істотне значення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягнення згоди, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

В судовому засіданні сторони погодилися з тим, що вартість всього майна, яке підлягає поділу, відповідає вартості цього майна, яка зазначена в заяві про збільшення позовних вимог, тому при вирішенні спору суд виходить з того, що сторони погодили між собою вартість спільного сумісного майна.

Відповідно до вказаної Постанови ВСУ до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час спільного проживання з ОСОБА_6 придбав мопед «VIPER», вартістю 5000 грн., таким чином дане майно є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Вартість даного мопеду підтверджується накладною № 15 від 15.10.2007 року та визнається сторонами в судовому засіданні. З показів ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_8 вбачається, що даний мопед був проданий весною 2008 року. При цьому позивачем не надано жодних доказів того, що відчуження мопеду він здійснив за згодою дружини. ОСОБА_6 показала, що їй нічого не було відомо про відчуження цього майна, а враховуючи покази свідка ОСОБА_8, що при передачі грошей дружини не було, що передача мопеда відбувалася не по місцю проживання подружжя, суд приходить до висновку, що продаж мопеду відбувся без згоди  ОСОБА_6

Враховуючи, що у випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі, на що наголошується у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11, суд приходить до висновку, що при вирішенні даного спору мопед слід врахувати при поділі.

Також при вирішенні спору про поділ майна слід врахувати морозильну камеру », та телевізор «Samsung», оскільки вказане майно набуте подружжям під час шлюбу та є об’єктом спільної сумісної власності. При цьому суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_6 та покази свідка ОСОБА_7 про те, що дане майно було придбано ОСОБА_7 і подароване дитині, оскільки сам свідок показав, що вона тільки частково розраховувалася за нього, а іншу частину оплачував ОСОБА_1 Факт проведення оплати за придбане вказане майно позивачем підтверджується і відповідними квитанціями про оплату кредиту, на яких міститься його підпис як платника.

З показів третьої особи ОСОБА_5, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6, свідка ОСОБА_7 вбачається, що меблева стінка «Марта»та телевізор «LG»були придбані ОСОБА_5 за її власні кошти. Вказана обставина також підтверджується накладною № 185 від 20.09.2007 року про оплату стінки. Враховуючи наведене, а також те, що факт належності меблевої стінки та телевізора «LG»ОСОБА_5. визнається відповідачем ОСОБА_6, про те, що телевізор був куплений третьою особою та належить саме їй, не заперечує і ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що вимоги третьої особи підлягають до задоволення. При цьому суд приймає до уваги також те, що після придбання даних речей і по сьогоднішній день вони знаходяться в кімнаті, яку використовує третя особа ОСОБА_5, саме вона ними користується, що визнається сторонами в судовому засіданні.

Таким чином суд приходить до висновку, що спільним сумісним майном подружжя, яке придбане ними за час шлюбу та підлягає поділу, є   мопед «VIPER», вартістю 5000 грн., газовий конвектор, вартістю 1100 грн., морозильна камера ge», вартістю 2800 грн., телевізор «Samsung», вартістю 1250 грн.,  газова колонка «АЕС», вартістю 1200 грн., газовий конвектор, вартістю 1000 грн.,  DVD плеєр, вартістю 300 грн., параболічна антена, вартістю 700 грн.

Не можуть бути враховані судом при поділі будівельні матеріали та матеріали для облаштування кухні і ванни, зазначені ОСОБА_1 у заяві про збільшення позовних вимоги. З матеріалів справи вбачається, що вказані матеріали були використані для ремонту та облаштування будинку, в якому певний час проживали сторони. Цей будинок на праві власності належить ОСОБА_5, що визнається сторонами. В судовому засіданні ОСОБА_1 показав, що складений ним список матеріалів є неточним, що  деякі з цих речей піддавалися ремонту ще в той час, коли він там проживав. Крім того з показів сторін вбачається, що використавши вказані ним матеріали на ремонт та облаштування будинку він фактично здійснив покращення будинку, в якому проживав з сім’єю, і який належить іншій особі. Таким чином питання щодо відшкодування вартості цього покращення будинку ОСОБА_1 вправі вирішувати  шляхом звернення до суду з позовом до власника будинку, а не при вирішення питання про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Із врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60,  209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст. 372 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Збільшені позовні вимоги  за первісним позовом та позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити частково.

Провести розподіл спільного майна подружжя, яке є об’єктом спільної сумісної власності, виділивши ОСОБА_1 мопед «VIPER», вартістю 5000 грн. та газовий конвектор, вартістю 1100 грн., всього на суму 6100 грн., а ОСОБА_6 виділити морозильну камеру age», вартістю 2800 грн., телевізор «Samsung»,, вартістю 1250 грн.,  газову колонку «АЕС», вартістю 1200 грн., газовий конвектор, вартістю 1000 грн.,  DVD плеєр, вартістю 300 грн., параболічну антену, вартістю 700 грн., всього на суму 6020 грн.

В решті позовних вимог  за первісним позовом та позовних вимог за зустрічним позовом –відмовити.

Позовні вимоги третьої особи ОСОБА_5 задовольнити повністю, визнати за нею право власності на меблеву стінку «Марта», вартістю 2100 грн., та телевізор «LG», вартістю 900 грн.

Стягунти з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5  солідарно судові витрати в сумі 171 грн.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду                                                                     І.І.Котубей