Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 року                                                             Справа № 2а-4923/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мирошниченка В.С.

при секретарі –Поцелуйко А.І.

за участю: представника позивача –ОСОБА_1

            представника відповідача – Іванця Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Ленінського ВМ Кіровоградського МВ  Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про зобов’язання зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_4 та ОСОБА_5,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду, в якому просив  зобов’язати Ленінський ВМ Кіровоградського МВ  Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 у м.Кіровограді, що належить позивачу на праві власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 20.10.2010р. звернувся до Ленінського ВМ Кіровоградського МВ  Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області із заявою про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 у м.Кіровограді, що належить позивачу на праві власності. Разом з заявою позивач надав додатки: заочне рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 21.07.2009р., згідно якого вирішено усунути перешкоди ОСОБА_3 в користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1; ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 26.01.2010р, згідно якого ухвалено рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 21.07.2009р. скасувати з направленням справи на новий розгляд в частині усунення перешкод ОСОБА_3 у користуванні власністю шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4, ОСОБА_5, це ж рішення в частині усунення перешкод ОСОБА_3 у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 залишити без змін; договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 від 21.10.2002р.

19.11.2010р. відповідач листом повідомив позивача про те, що зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 буде здійснено на підставі відповідного остаточного рішення суду, посилаючись на Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»від 11.12.2003року, згідно якого передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

В судове засідання з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову та просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що у позивача відсутнє остаточне рішення суду, яке відповідно до ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»являється підставою для зняття з реєстрації місця проживання.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України  кожна  особа  має  право  в  порядку,  встановленому  цим Кодексом,  звернутися до адміністративного суду,  якщо вважає,  що рішенням,  дією  чи  бездіяльністю  суб'єкта  владних  повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно п.2 ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про зобов’язання відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

ОСОБА_3 являється власником квартири АДРЕСА_1 у місті Кіровограді, згідно договору купівлі-продажу від 21.10.2002 року. Дана обставина встановлена судовим рішенням в цивільній справі, яке набрало законної сили, а саме  рішенням  Ленінського районного суду м.Кіровограда від 21.07.2009р.(а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

На час та після укладення договору купівлі-продажу 21.10.2002 року квартири АДРЕСА_1 у місті Кіровограді, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися звільняти житлове приміщення.

Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 23.08.2008р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності на квартиру- відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 21.01.2009р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

21.07.2009р. Ленінським районним судом м.Кіровограда було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги було задоволено повністю у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку та виселення (а.с.5).

Відповідачі не погодились з вищезазначеним рішенням та подали на нього апеляційну скаргу.

26.01.2010р. апеляційним судом Кіровоградської області було розглянуто апеляційну скаргу і винесено ухвалу, згідно якої рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 21.007.2009р. залишено без змін в частині усунення перешкод ОСОБА_3 у користуванні власністю шляхом виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1 у м. Кіровограді. В частині рішення про усунення перешкод ОСОБА_3 у користуванні власністю шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4, ОСОБА_5-  скасувати з направленням справи на новий розгляд до Ленінського районного суду м.Кіровограда (а.с.6-7).

22.03.2010р. Ленінським районним судом м.Кіровограда винесено ухвалу, якою вирішено провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4, ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 у м.Кіровограді –закрити (а.с.8).

          Ухвалою Верховного суду України від 18.06.2010р. касаційну скаргу ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 відхилено, заочне рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 21.07.2009р. та ухвалу апеляційногом суду Кіровоградської області від 26.01.2010р. залишено без змін.

20.10.2010р. ОСОБА_3 звернувся до Ленінського ВМ Кіровоградського МВ  Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області із заявою про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4 та ОСОБА_5

19.11.2010р. відповідач листом повідомив позивача про те, що зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 буде здійснено на підставі відповідного остаточного рішення суду, посилаючись на Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»від 11.12.2003року.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 в добровільному порядку не бажають подати заяви про зняття з реєстрації, та  після того, як їх 27.08.2010р.  державною виконавчою службою було примусово виселено з квартири АДРЕСА_1 у м. Кіровограді (а.с.29), їхнє теперішнє місце проживання не відоме.

В судовому засіданні вирішувалося усне клопотання представника відповідача  про залучення ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 до справи в якості третіх осіб для з’ясування чи не бажають вони на даний час добровільно подати заяви про зняття з реєстраційного обліку. Представником позивача заперечувалося заявлене клопотання, посилаючись на те, що у позивача є відомості про їх виїзд за кордон та неможливість повідомити їх про дату, час та місце розгляду справи, що в свою чергу призведе до затягування строків розгляду адміністративної справи. Усною ухвалою  суду із занесенням до журналу судового засідання було відмовлено у задоволенні даного клопотання з тих  підстав, що у суду  не має можливості викликати в судове засідання  ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 із-за відсутності інформації про їхнє фактичне місце проживання (а.с.26).

          Суд, надаючи  юридичну оцінку фактичним обставинам справи, вважає, що ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 позбавлені права власності на  житлове приміщення та права користування житловим приміщенням, а саме на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на власний розсуд.   

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.   

          Відповідно до ст.7  Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту  органу  реєстрації  за новим  місцем  проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на  житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи  безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.   

Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 12.06.2001р., квартира АДРЕСА_1 перейшла у власність від сім’ї ОСОБА_5 до ОСОБА_6

На підставі договору купівлі-продажу від 21.10.2002 року, квартира АДРЕСА_1, на праві власності перейшла  від ОСОБА_6 до ОСОБА_3

Відповідно до ст. 156 ЖК України, право на проживання в будинку власника мають члени його родини, які вказані в ст. 64 ЖК України.   

ОСОБА_4 та  ОСОБА_5  не є членами родини ОСОБА_3, а також не є наймачами приміщення, тому ОСОБА_4 та  ОСОБА_5  позбавлені  права користуватися житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 у м.Кіровограді.   

Суд вбачає в діях ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 ухилення в добровільному порядку знятися з реєстраційного обліку, зловживання правом.      

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 70, 85, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Ленінський відділ міліції Кіровоградського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 у м.Кіровограді, що належить на праві власності ОСОБА_3.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в  10-денний  строк з дня її  проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті  160 КАС України – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 10.02.2011 року.

Суддя-підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                                            В.С.Мирошниченко