УКРАЇНА

                                                                                             Справа № 2а-350

                                                                                                                                                                                                                                                      2007 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              20 грудня   2007р.  Первомайський міський суд Луганської обл.                                                      в складі: головуючого судді                    Золотарьова І.Л.

    при секретарі                             Жиляковій Л.М.,                                                         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську адміністративну справу за позовом позивача ОСОБА_1до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання незаконними дій УПтаСЗН з відмови у проведенні виплати заборгованості  з  щорічної разової грошової  допомоги інваліду 1 групи у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком,-

                                                      в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він є інвалідом війни 1 групи, у зв”язку з чим знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області, яке проводить йому виплату щорічної разової грошової  допомоги до 5 травня на підставі Закону України «Про статус вереранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно цього Закону він має право на отримання щорічної разової грошової  допомоги у розмірі десяти  мінімальних пенсій за віком.

Відповідач при виплаті вказаної допомоги виплатив йому: в 2007 році - 450 грн. При цьому відповідач керувався Законом України «Про державний бюджет України на 2007р.»

Він з цим був не згоден і звертався 17.09.2007 року із заявою про сплату йому заборгованості за 2007 рік в розмірі 3650,60 грн.

19.09.2007 року він одержав листа в якому йому вказано, що йому відмовлено в його проханні.

Позивач вважає, що виплачення сум в таких розмірах не відповідають розміру десяти  мнімальних пенсій за віком, оскільки ч.3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії і інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму , встановленого законом.

Ст.2 Закону України «про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, що прийнятий на виконнання ч.3 ст.46 Конституції України передбачає, що прожитковий мінімум застосовується в тому числі для визначення муінімальної пенсії з віком.

Ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоовіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встанавлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного законом.

Тому він вважає, що розмір мінімальної пенсії за віком для осіб пенсійного віку повинен дорівнювати прожитковому мінімуму для осіб , що втратили працездатність. І виходячи з  Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік», виходячи із встановлених прожиткових мінімумів для осіб , що втратили працездатність за вказані періоди, розмір щорічної разової грошової допомоги йому повинен скласти : в  2007 - 4100,60 ( 410,06 х 10). А фактично виплачено 450 грн., тобто не доплачено 3650,60  грн.

Просить зобов»язати управління виплатити йому  заборгованість в розмірі 3650,60  грн.

В судове засідання представник позивача не з»явився, від нього надійшла заява про розгляд справи в його відсутність, позов підтримує повністю.

Представник відповідача -Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області в судове  засідання не з»явилась, від неї надійшла заява про розгляд справи в її відсутність. Згідно наданих пояснень позов не визнала, посилаючись на те, що дійсно ОСОБА_1. звертався  до УПтаСЗН  з заявою 17.09.2007 р.про сплату йому заборгованості по виплаті разової грошової допомоги, але підстав для цього немає. І 19.09.2007 року йому була дана відповідь, що нема підстав для задоволення його заяви. Оскільки Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області є бюджетною організацією і працює з тими коштами, які виділяють Міністерство фінансів та Державне Казначейство. Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України, виключно Законом про Державний бюджет України візначаються будь-які видатки держави на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямовування цих видатків. Згідно п.8 ст.7 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, та відповідно до ст.23 цього ж Кодексу будь -які платежі можна здійснювати лише за нявності відповідного бюджетного призначення.  Ст.2 ЗУ  «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати» , які приймались ВРУ на відповідні роки, зазначено, що до прийняття ВРУ змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується  мінімальна заробітна плата, КМУ потрібно здійснювати застосування цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України.  Виходячи з існуючих можливостей, виплата позивачеві здійснювалась у розмірах, визначених відповідно до Закону України «Про статус вереранів війни, гарантії їх соціального захисту», та державним бюджетом України на відповідні періоди.  Позивачу було виплачено 450 грн. до 9 травня в  2007 року. Відповідно до ст.29 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».

Суд вважає за можливим розглянути справу у відсутність сторін.

Ст.71 Закону України «Про дердавний бюджет на 2007 рік» було зупинено дію ч.5 ст.ст.12, 13, 14, 15  Закону України «Про статус вереранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року призупинення цих статей було визнано неконтитуційним. Але дія цього рішення набирає чинності після 09.07.2007 року. Виплата йому була зроблена до цього часу. Тому це рішення не може бути застосовано до проведення цієї виплати до 9 травня.

Дослідивши надані докази,  суд приходить до висновку, що  позовні вимоги не підлягають   задоволенню.

В суді встановлено , що позивач є інвалідом 1 групи в зв»язку з чим та відповідно до вимог ч.5 ст.13  Закону України «Про статус вереранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання одноразової грошової допомоги до 9 травня , яка повинна виплачуватись до 5 травня у розмірі десяти  мінімаьних пенсій за віком.

Фактично ж позивач отримав від  Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області :  в 2007 році - 450 грн.

При цьому відповідач керувався  Законом  України «Про державний бюджет на  2007 р.».

           Предметом спору є визначення мінімального розміру цієї щорічної разової грошової допомоги до 9 травня , основи для її розрахунку.

             Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Відповідно до ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

           Відповідно до  Закону України «Про статус вереранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги до 9 травня , яка повинна виплачуватись до 5 травня у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

           Розмір прожиткового мінімуму  в період з 2001 по 2007 роки затверджувався законами про затвердження прожиткового мінімуму та про Державний бюджет України на відповідний рік:

- в 2007 році 410,06 грн. ( згідно Закону України « Про державний бюджет України на 2007  рік» прожитковий мінімум для осіб , які втратили працездатність з 01.04.2007 року дорівнює 406 грн. розмір мінімальної пенсії за віком становм на 01.04.2007 року , згідно зі ст.62 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік» є відповідним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, збільшеному на 1 відсоток = 410,06 грн.

              Зі змісту вказаних норм цих Законів не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст.12  Закону України «Про статус вереранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону чинного на час вчиненя окремої процесуальної дії розгляду і вирішення справи.

Крім того, дію ч.5 ст.13 Закону № 3551 на  2007 рік  зупинено в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007  рік». Зупинення дії Закону не дає суду 1-ої інстанції права на його застосування.Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі № 1-29/207 визнав неконституційною ст.29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлено, що виплата щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України « Про статус ветереанів війни , та гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацизських переслідувань» здійснюється в таких розмірах : інвалідам 1 групи - 450  грн. Виплата позивачу одноразової грошової допомоги до 9 травня була здійснена в квітні 2007 року.Тому , оскільки рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року діє  після 09.07.07 р.,тому  суд вважає, що підстав для виплати  одноразової грошової допомоги до 9 травня за 2007 рік в тому розмірі, як просить позивач немає.

На підставі викладеного і керуючись ст.46 Конституції України, Законом України « Про статус ветереанів війни , та гарантії їх соціального захисту»,  Законом України «Про державний бюджет на 2007  рік», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі № 1-29/207, ст.8,9, 159-163 КАС  України,-

                                                    П О С Т А Н О В И В:

            В позові ОСОБА_1до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання незаконними дій УПтаСЗН з відмови у проведенні виплати заборгованості  з  щорічної разової грошової  допомоги інваліду 1 групи у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком відмовити.

            Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви на апеляційне оскарження.

            Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня складання в повному обсязі.

            Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

            Постанова може бути оскаржена в адміністративному  суді Донецької  області через Первомайський міський суд.

             Суддя