Справа № 2-677/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді -                                           В.М. Палькової

при секретареві –                                               Л.Л. Волинець

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ерсте банк»про визнання недійсним кредитного договору

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ним та  відповідачем  27 вересня 2007 року було укладено кредитний договір № 014/3728/74/05038 відповідно до якого відповідач надав позивачу кредит в розмірі 79 900.00 доларів США, з терміном повернення до 26.09.2025 року, з процентною ставкою 12,5 річних, за періодом сплати кожного місяця погашення кредиту рівними частинами в сумі 931,63 доларів США,  а також було укладено договір іпотеки №  014/3728/74/05038/1 від 27.09.2007 року, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 80,6 кв.м., жилою –57 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_2, яка на даний час використовується сімєю позивача.  Позивач вважає, що даний кредитний договір суперечить нормам діючого в Україні законодавства та просить суд визнати його недійсним, визнати недійсними договір  іпотеки та  просить захистити його права як споживача, шляхом застосування наслідків недійсності  правочину та  зобов’язати відповідача прийняти у позивача суму в розмірі 334 329.94 грн., з розстрочкою платежів на 120 місяців,  рівними частинами щомісяця по 2 786,1 грн.226.62 доларів США, мотивуючи тим, що   спірний кредитний  договір,  містить норми, які значно погіршили положення позивача, як споживача за споживчим кредитом по відношенню до умов, встановлених діючим законодавством України, а саме: відповідач, надавши кредит у доларах США порушив норми статті 99 Конституції України, ст.. 524 ЦК України,  Декрет КМУ"Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ЗУ «Про платіжні систем та переказ коштів в Україні», та позивач вважає, що  відповідно до пункту 2 статті 18 ЗУ "Про захист прав споживачів має вимагати визнання в цілому кредитного договору недійсним. Спірний кредитний договір укладений щодо виконання грошових зобов'язань в іноземній валюті - доларах США. Грошове зобов'язання як кредитора, так і позичальника у кредитному договорі від 27 вересня 2007 року не виражене у грошовій одиниці України, в  договорі не визначений грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.  Вважає, що  відповідно  до ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня, у зв'язку з чим грошове зобов'язання у договорі повинно бути виражено в національній валюті України, та вважає,що дане положення в цілому не відповідає чинному законодавству України.

В судовому засіданні  представник позивача підтримав вимоги позову з підстав в ньому зазначених, та просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення, зазначивши, що їх дії були правомірними та здійснені відповідно до вимог чинного законодавства і погоджені з позивачем, та просив відмовити в  задоволенні позову.

          Дослідивши належним чином матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини, так з матеріалів справи вбачається, що  між сторонами по справі 27.09.2007р. укладено кредитний договір №  014/3728/74/05038 відповідно до якого відповідач надав позивачу кредит в розмірі 79 900.00 доларів США, з терміном повернення до 26.09.2025 року, з процентною ставкою 12,5 річних, за періодом сплати кожного місяця погашення кредиту рівними частинами в сумі 931,63 доларів США,  а також було укладено договір іпотеки №  014/3728/74/05038/1 від 27.09.2007 року, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_2   вартістю 510 894.00 грн..

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом, та згідно ст.44 ЗУ «Про Національний банк України»-Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До функцій НБУ у сфері валютного регулювання та контролю належать, в т.ч. і видача та відкликання ліцензій та дозволів комерційним банкам, а також контроль за їх діяльністю.  

Згідно п.2.3. глави 2 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою  Правління НБУ від 19.03.1992 р. № 92, за наявності банківської ліцензії № 22 та за умови отримання  письмового дозволу НБУ - банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, які включають в т.ч. залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Національним банком України 25.01.2006 року видано ПАТ «Ерсте Банк»банківську ліцензію № 224 та 27.01.2006 року видано дозвіл за номером 43-2 на здійснення банківських операцій, які дозволяють банку здійснювати залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Посилення позивачів та їх представника на ЗУ «Про захист прав споживачів»суд не може прийняти до уваги, оскільки на правовідносини, які виникли з 28.07.08 року між сторонами зазначений закон не розповсюджується, та до відносин за кредитним договором застосовуються положення цивільного кодексу про позику.

Відповідно до ст.1054 ЦК України якою передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1046 ЦК передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості. Крім того, статтею 2 ЗУ "Про банки і банківську діяльність", визначено, що банківський кредит - це є будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Таким чином, посилання у кредитному договорі на те, що позичальник зобов'язується повернути кредит у валюті, в якій його було видане, узгоджується з вимогами чинного законодавства.

       Що стосується відповідності кредитного договору, укладеного між сторонами у справі, вимогам ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», то зазначений договір містить всі істотні умови, що передбачені законодавством для договорів такого виду, тобто ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»передбачає зазначення, зокрема, найменування та місцезнаходження юридичної особи: - у кредитному договорі № 38/рж від 28.07.08 р  в розділі 9 «Юридичні адреси та реквізити сторін»в реквізитах Кредитодавця вказано найменування та місцезнаходження ПАТ «Кредобанк»; розмір фінансового активу, зазначеного у грошовому виразі: - в п. 2.1. кредитного договору вказано, що Кредитодавець надає грошові кошти в розмірі 45 000.00 доларів США, порядок зміни і припинення договору: - такі умови передбачені пунктами 8.1,8.2 кредитного договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору: - відповідальність позичальника визначена розділом 5 кредитного договору. Вищевказаний Закон передбачає наявність відповідальності сторін договору, що стосується як відповідальності обох сторін, так і будь-якої із сторін, тобто в Законі не обумовлено, що істотною умовою договору про надання фінансових послуг є наявність відповідальності саме кожної із сторін. Таким чином, позивач, необґрунтовано посилається на невідповідність кредитного договору № 38/рж  вимогам діючого законодавства та щодо відсутності в ньому необхідних умов, та ненадання банком правдивої інформації перед укладанням спірного договору, що спростовується також  заявою позивача до банку  від 24.07.08 р. –за чотири дні до укладання спірного договору, в якій він просив надати кредит саме в іноземній валюті в розмірі 45 000.00 доларів США., та за шість днів, до укладання  спірного договору, а саме 22.07.08 року позивачем  була заповнена анкета –заява № 16/00/16/08/00755 на отримання кредиту саме в іноземній валюті в розмірі 45 000.00 доларів США.

         Щодо вимоги позивачів про порушення відповідачем ЗУ «Про захист прав споживачів», жодним чином не підтвердилось під час судового розгляду справи, а тим паче такі, які можуть мати наслідки недійсності кредитного договору № 38/рж від 28.07.2008 року.

        Суд вважає, що в  кредитному договорі № 38/рж від 28.07.2008 року відсутні умови, згідно з якими передбачаються зміни у витратах за договором.

       Витрати, які понесені позивачем при отриманні(покупці) доларів США для погашення кредиту не відносяться до витрат за кредитним договором, що підтверджується самим позивачем в позовній заяві, а саме його згодою, з урахуванням фінансових можливостей, на виконання валютного зобов’язання у гривнях по офіційному курсу долара на день платежу, як йому запропоновано банком, але він вважає, що не зобов’язаний це робити.

        Що стосується позовних вимог в частині  застосування наслідків недійсності  правочину та приведення сторін договору в первісний стан на момент укладання спірного договору, шляхом зобовязання  позивачів повернути банку грошові кошти в сумі 45000.00 доларів США отриманих за спірним договором, з урахуванням сплачених коштів в сумі 4208.88 доларів США та зобов’язати банк прийняти від позивачів суму в розмірі 40 791.12 доларів США з розстрочкою платежів на 180 місяців рівними частинами щомісяця по 226.62 доларів США,  не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, з підстав зазначених ст..203,215 ЦК України, та відповідно до вимог ст.. 526 ЦК України –зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, та згідно до ст.. 525 ЦК України –одностороння відмова від  зобов’язання або  одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, банк свої зобов’язання перед позивачами виконав належним чином.

       Щодо вимоги позивача про недійсність договору іпотеки № 38/рж 28.07.2008  року,  обгрунтовувалась лише в разі визнання кредитного договору недійсним, тобто враховуючи, що кредитний договір укладено між сторонами у справі відповідно до вимог чинного законодавства то й договір  іпотеки укладений на забезпечення його виконання також вважається дійсним.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, відповідач виконує умови договорів належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства та за вільним волевиявленням і погодженням з позивачем, у зв’язку з чим суд вважає, що в даному випадку права позивача не порушено.

     Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України –кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись при цьому рівними правами, на засадах змагальності згідно ст. 10 ЦПК України.

        Суд вважає, що  ні позивачами ні їх представником не  надано суду доказів на підтвердження позовних вимог, які суд знаходить необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню з підстав зазначених судом вище.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.525,526, 533, 1046, 1054 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку»,  ст..ст. 10,60,212-215,218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», Треті особи -  Національний Банк України, Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу  ОСОБА_6  про визнання недійсним кредитного договору,№ 38/рж від 28.07.2008 року, договору іпотеки  № 38/рж від 28.07.2008 р., зареєстрований в реєстрі за № 2457 та № 2458, виключення з реєстру  іпотек та заборони  відчуження об’єктів нерухомого майна, яке було передане  в іпотеку за договором іпотеки, укладеним між  ОСОБА_4 та ПАТ «Кредобанк»28.07.2008 року житлового будинку АДРЕСА_1 зобовязанні  позивачів повернути банку грошові кошти в сумі 45000.00 доларів США отримані за спірним договором, з урахуванням сплачених коштів в сумі 4208.88 доларів США та зобов’язані банку прийняти від позивачів суму в розмірі 40 791.12 доларів США з розстрочкою платежів на 180 місяців рівними частинами щомісяця по 226.62 доларів США  - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд міста Херсона протягом 10-ти днів з дня його проголошення, або в порядку ст.295 ЩІК України.

СуддяВ. М. Палькова