Судове рішення #14129550

                         

Справа №  1-326/10

Провадження № 11/0390/188/11 Головуючий у 1 інстанції:Бойчук П.Ю.

Категорія:   ч. 1 ст. 185 КК України   Доповідач: Лозовський А. О.


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                                                            


15 березня 2011 року                                            місто Луцьк  


          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Лозовського А. О.

суддів -  Пазюка О.С., Опейди В.О.,

 за участю прокурора –Старчука В.М.,

засудженого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією  прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок  Ковельського міськрайонного суду від 30 грудня 2010 року, яким

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1 українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий, -

  засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт.

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – підписку про невиїзд.

          Вироком вирішено долю речового доказу.

          Розглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 18 липня 2010 року близько 2 год.30хв., знаходячись біля приміщення дитячої лікарні в м.Ковелі по вул.Театральній, 16, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, таємно викрав в ОСОБА_3, який сидів на східцях та схилив голову  на  коліна,   мобільний  телефон  марки  «Самсунг S5220»  вартістю 1400 грн. з сім-карткою вартістю 20 грн., на рахунку якої було 10 грн. і картою пам’яті вартістю 50 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1480 грн.

          В апеляції прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність висновків суду обставинам справи, зокрема, показанням потерпілого ОСОБА_3, які підтверджують показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_1, вважає, що суд першої інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 185 КК України, а тому просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який апеляцію підтримав з викладених у ній мотивів, засудженого, який просив вирок залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення, а вирок суду – скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України у мотивувальній частині вироку наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо вини підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

Під час судового слідства суд не спростував показання потерпілого ОСОБА_3 про те, що мобільний телефон в нього був викрадений після отримання ним удару в спину.

Суд безпідставно вказав у вироку, що критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_3, оскільки вони є непослідовними  і суперечливими і не знайшли свого підтвердження.

При цьому у вироку не зазначено, у чому саме полягає суперечливість показань потерпілого щодо обставин справи і які в нього можуть бути мотиви для обмовлення ОСОБА_2, враховуючи що потерпілий, як вказав суд, претензій до підсудного не має і прохав його суворо не карати.

Зазначення судом у вироку про те, що потерпілий не бачив хто саме із чотирьох осіб, що йшли позаду нього, наніс удар в спину і що він не може впізнати, хто саме підібрав його мобільний телефон, не дає підстави для визнання правдивими показань підсудного ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які, як встановлено судом, є друзями засудженого і були разом з ним в момент вчинення злочину.

Суд не дослідив в ході судового слідства повідомлення № 261 від 18.07.2010 року із травмпункту про отримання потерпілим тілесних ушкоджень, в якому вказано, що він тверезий і що в нього виявлено забій відділу хребта, забій грудної клітки зліва (а.с.8).

Без допиту чергового лікаря ОСОБА_11, який підписав дану довідку, суд без будь-яких підстав прийшов до висновку про її неправдивість.

Рішення суду про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 186 на ч. 1 ст. 185 КК України є передчасним і необґрунтованим.

При новому розгляді справи необхідно належним чином проаналізувати та дослідити докази по справі, з’ясувати механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілого, правильно та обґрунтовано сформулювати обвинувачення ОСОБА_2 та вірно кваліфікувати його дії.

          На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

          

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

     Вирок Ковельського міськрайонного суду від 30 грудня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу  повернути на новий судовий розгляд у той же суд  в іншому складі суду.

     

Головуючий                     

Судді           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація