Судове рішення #1412918

                                                                                                         

 

 

№ 1-145/2007                       КОПІЯ          

                                                           В И Р О К

                                               І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

            11 грудня 2007  року     Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

                                                           головуючого - судді              Горулько О.М.

                                                           при секретарі                                    Гудзенко С.В.

                                                           з участю прокурора                          Лук»яненка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка справу про обвинувачення

                                                           ОСОБА_1,

                                                           ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця  та жителя

с. Михнівка Решетилівського р-ну Полтавської  області,   українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одруженого, жителя АДРЕСА_1, працюючого у ВАТ «Решетилівський маслозавод» оператором фасувального автомата, раніше судимого:

            - 20.11.2006 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ст. ст. 307  ч.2, 309 ч.2, 69, 70 КК України  до 2 років виправних робіт з відрахуванням 15 відсотків заробітної плати в дохід держави,

 

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 389 ч.2   КК України, -

 

                                                           В С Т А Н О В И В :

 

Підсудний ОСОБА_1,  будучи судимим 20 листопада 2006 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ст. ст. 307  ч.2, 309 ч.2, 69, 70 КК України  до 2 років виправних робіт з відрахуванням 15 відсотків заробітної плати в дохід держави, на шлях виправлення не став і вчинив ухилення від відбування виправних робіт за наступних обставин:

Так, підсудний ОСОБА_1, працюючи у ВАТ «Решетилівський маслозавод», протягом лютого 2007 року допустив 8 днів  не виходів на роботу без поважних причин, у зв”язку з чим 18.05.2007 року Решетилівським МВКВІ йому було винесене письмове попередження.

Протягом березня 2007 року підсудний ОСОБА_1 допустив 9 днів  не виходів на роботу без поважних причин, у зв”язку з чим 18.05.2007 року Решетилівським МВКВІ йому було винесене письмове попередження.

Протягом квітня 2007 року підсудний ОСОБА_1 допустив 9 днів  не виходів на роботу без поважних причин, у зв”язку з чим 18 05.2007 року Решетилівським МВКВІ йому було винесене письмове попередження.

Із 07.05.2007 року по 30.06.2007 року  підсудний ОСОБА_1 перебував на сесії в Полтавському нафтовому геолого - розвідувальному технікумі, але довідки про успішну здачу сесії в бухгалтерію «Решетилівський маслозавод» не надав, оскільки 26 червня 2007 року був відрахований з числа студентів технікуму у зв»язку з неявкою на захист дипломного проекту. За вказаний період кошти із заробітку засудженого не утримувалися та в дохід держави не перераховувалися.

Протягом липня 2007 року підсудний ОСОБА_1 допустив 3 дні  не виходів на роботу без поважних причин, у зв”язку з чим 07.08.2007 року Решетилівським МВКВІ йому було винесене письмове попередження.

Протягом серпня 2007 року підсудний ОСОБА_1 допустив 4 дні  не виходів на роботу без поважних причин, а протягом вересня 2007 року допустив 5 днів  не виходів на роботу без поважних причин.

Таким чином підсудний ОСОБА_1 протягом відбування покарання допустив більше двох разів прогули.

 

            Допитаний в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 389 ч.2  КК України, визнав повністю і суду пояснив, що дійсно протягом періоду відбування покарання він неодноразово допускав прогули. За ці порушення начальником МВКВІ йому неодноразово виносилися попередження. Причини порушень пояснює своїм халатним відношенням до відбування покарання. У вчиненому щиро кається.

            Фактичні обставини справи підсудним ОСОБА_1 не оспорюються, його  показання відповідають фактичним обставинам справи.

            В силу ст. 299 ч. 3 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин, які ніким із учасників судового розгляду справи не оспорювалися.

            Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_1 за ст. 389 ч.2 КК України є вірною, оскільки він  вчинив ухилення від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього покарання.

           

            При визначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше судимий, за місцем навчання та роботи характеризується посередньо.

Обставиною, яка пом”якшує покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, суд не вбачає.

 

            На підставі вищевикладеного, враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку про можливість призначення підсудному ОСОБА_1 покарання, не пов»язаного з реальним обмеженням волі, оскільки вважає, що його подальше виправлення та перевиховання  може бути можливим без  ізоляції його від суспільства.

            Крім того, приймаючи до уваги те, що підсудний ОСОБА_1. раніше судимий 20 листопада 2006 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ст. ст. 307  ч.2, 309 ч.2, 69, 70 КК України  до 2 років виправних робіт з відрахуванням 15 відсотків заробітної плати в дохід держави, невідбута частина покарання за цим вироком становить 21 місяць 16 днів виправних робіт, інкримінований йому злочин вчинив в період невідбутої частини покарання за попереднім вироком, суд вважає  за необхідне відповідно до вимог ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Решетилівського районного суду від 20 листопада 2006  року.         

 

            Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

 

                                                           З А С У Д И В :

 

            ОСОБА_1 за ст. 389 ч.2 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк  - 1 (один рік).

Відповідно до вимог ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Решетилівського районного суду від 20 листопада 2006  року, перевівши відповідно вимог п.3 ч.1 ст. 72 КК України виправні роботи на арешт із розрахунку відповідності одному дню обмеження волі трьох днів виправних робіт, та  призначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк - 1 (один) рік 1 (один) місяць.

В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк -  1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов”язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та  попереджати органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

           

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

           

Речові докази у справі відсутні.

 

            Вирок може бути оскаржений протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

           

                                               Головуючий:            ПІДПИС

                                                                                  СУДДЯ:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація