№ 1-147/2007 КОПІЯ
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2007 року Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді - Горулько О.М.
при секретарі - Гудзенко С.В.
з участю прокурора - Шапошник С.А.,
потерпілого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка справу про обвинувачення
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, працюючого у ТОВ «Агротехсервіс» охоронцем, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
7 серпня 2007 року близько 20 год. 30 хв. поблизу продуктового кіоску «Віола», розташованого по вул. Комсомольській, 22-Б в с-щі Решетилівка Полтавської області, підсудний ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп”яніння, маючи умисел на вчинення хуліганських дій, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, у присутності громадян тривалий час лаявся брутальною лайкою на адресу потерпілого ОСОБА_2, наніс останньому удари кулаками по голові, тулубу, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, переломів кісток носу, гематом м»яких тканин обличчя, лівого плеча, садна та осаднення шкіри лівого плеча, які згідно висновку експерта № 2675 від 03.10.2007 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.
Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України, визнав повністю, і суду пояснив, що протягом дня 7 серпня 2007 року він у великій кількості вживав вино, після чого прийшов додому, де сп»янів і не пам»ятає, що було далі. Частково пам»ятає як втікав з мотоцикла, який віз його до лікарні, та хуліганив у Решетилівській ЦРЛ, де йому надавали медичну допомогу. Зі слів очевидців йому відомо, що цього вечора у стані алкогольного сп»яніння він вчинив хуліганство відносно потерпілого, побив його. Вважає, що так все і було. Раніше з потерпілим він був знайомий, але ніяких відносин між ними не було. У вчиненому щиро кається. Цивільний позов потерпілого про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, визнає повністю.
Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що він 7 серпня 2007 року протягом дня працював у своєму господарстві, після чого близько 20.30 години на велосипеді поїхав до продовольчого кіоску «Віола» випити пива. Там він купив 0,5 л пива та сів біля кіоску за столик. Від будинку, розташованого через дорогу від кіоску, він почув дзвін битого скла і побачив, що на вулицю від цього будинку вибігла жінка з дитиною на руках, а за нею вибіг підсудний. Він звернувся до незнайомих йому дівчат, які сиділи поруч, зі словами, що так робити не можна, маючи на увазі поведінку підсудного. Підсудний, мабуть, почувши його слова, підійшов до нього і запитав, чи це він говорив, що так робити не можна. Отримавши ствердну відповідь, підсудний рукою вдарив його в ліву скроню. Від цього удару він втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то побачив, що підсудний знаходиться біля нього. Вирішивши йти додому, він сказав підсудному, що кожен свої проблеми повинен вирішувати сам, пішов у напрямку школи. Тоді підсудний наздогнав його та знову почав бити кулаками, в основному по голові. Він знову втратив свідомість і лише пам»ятає, що, знаходячись поблизу свого будинку він зустрів свою знайому, яку попросив викликати швидку допомогу. Остаточно свідомість до нього повернулася вже в лікарні, коли йому надавали медичну допомогу. Підсудним йому заподіяні тілесні ушкодження, вказані у висновку експерта. Діями підсудного йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює у 2000 гривень. На суворому покаранні підсудного він не наполягає.
Показання підсудного ОСОБА_1 не протирічать об”єктивним обставинам справи, які ним не оспорюються.
В силу ст. 299 ч. 3 КПК України суд визнав за недоцільне дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин, які ніким із учасників судового розгляду справи не оспорювалися.
Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_1 за ст. 296 ч.1 КК України є вірною, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Разом з тим суд вважає за необхідне виключити із обвинувачення кваліфікуючу ознаку частини 1 статті 296 КК України - виключний цинізм, оскільки не вбачає в діях підсудного цієї ознаки.
При визначенні міри покарання суд керується вимогами ст. 65 КК України і враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який фактично має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, так як є єдиним працюючим членом сім»ї, раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, стан здоров»я підсудного, який страждає захворюванням на туберкульоз.
Обставиною, яка пом”якшує покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп»яніння.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги всі обставини справи та враховуючи, що внаслідок вчинення злочину тяжких наслідків не настало, позицію потерпілого ОСОБА_2, який на суворому покаранні не наполягає, суд приходить до висновку про можливість призначення підсудному ОСОБА_1 покарання, не пов”язаного із реальним обмеженням волі, оскільки вважає, що подальше його виправлення та перевиховання може бути можливим без ізоляції його від суспільства.
Потерпілим ОСОБА_2 до підсудного заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, у розмірі 2000 гривень.
Суд находить, що даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки він визнаний самим підсудним і, крім того, розмір позовних вимог відповідає характеру та розміру моральної шкоди, заподіяної потерпілому злочином.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
П Р И Г О В О Р И В :
ОСОБА_1 за ст. 296 ч. 1 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк - 2 (два) роки.
В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк - 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов”язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попереднім - підписку про невиїзд.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити.
Стягти із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну злочином, у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Речові докази - камінці з нашаруванням речовини бурого кольору та сорочку потерпілого зі слідами бурого кольору, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Решетилівського РВ УМВС України в Полтавській області (а.с. 72), - знищити як такі, які не мають ніякої цінності.
Вирок може бути оскаржений протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.
Головуючий: ПІДПИС
СУДДЯ: