Справа № 2а-1642/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 березня 2011 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області           

у складі:          головуючого –судді           Воробйова С.О.

при секретарі                     Подлєсної О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красноармійську Донецької області  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про поновлення пропущеного строку звернення в суд, визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації по інвалідності,

В С Т А Н О В И В:

08.02.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про поновлення пропущеного строку звернення в суд, визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації по інвалідності інваліду ІІ групи згідно ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»посилаючись на те, що він як інвалід знаходиться на обліку у відповідача. 01.09.1992 року йому була встановлена ІІІ група інвалідності, а з 22.02.2010 року встановлена ІІ група інвалідності і йому згідно ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна бути виплачена одноразова компенсація як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, які стали інвалідами в таких розмірах: інвалідам ІІІ групи –30 мінімальних заробітних плат; інвалідам ІІ групи –45 мінімальних заробітних плат, а у випадку встановлення інвалідності вищої групи  інвалідам виплачується різниця в компенсаціях.

Відповідачем йому по ІІІ групі інвалідності була виплачена одноразова компенсація, а по ІІ групі інвалідності було виплачено не у відповідності зі ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а у відповідності з постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в сумі 94 грн. 80 коп. з чим він не згоден і проссить суд поновити пропущений строк для звернення в суд, визнати дії протиправними та стягнути недоотриману суму одноразової компенсації по інвалідності за період з 22.02.2010, тобто з дня встановлення другої групи інвалідності.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, а у наданих до суду запереченнях пояснив, що позов не визнає, оскільки позивачу виплата одноразової компенсації по інвалідності була виплачена передбаченими нормами ПКМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в сумі 94 грн. 80 коп., що складає різницю між одноразовою компенсацією при отриманні ІІІ групи інвалідності та переходом на ІІ групу інвалідності.

З’ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав:

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 3), був визнаний з 01.09.1992 року інвалідом ІІІ групи, а з 22.02.2010 року йому встановлена ІІ група інвалідності безстроково (а.с. 4), перебуває на обліку в Красноармійському міському Управлінні праці та захисту населення.

Відповідно до листа УПСЗН № 11-04/011 від 28.01.2011 року позивачеві була виплачена різниця між ІІІ групою інвалідності та ІІ групою інвалідності у сумі 94 грн. 80 коп., а у виплаті недоотриманої компенсації відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відмовлено (а.с. 14).

Ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’я, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою виплачується в таких розмірах:

- інвалідам І групи – 60 мінімальних заробітних плат;

- інвалідам ІІ групи –45 мінімальних заробітних плат;

- інвалідам ІІІ групи –30 мінімальних заробітних плат.

Фактично одноразова компенсація відповідачем виплачена 20.01.2011 року в розмірі 94 грн. 80 коп. (а.с. 6).

Суд вважає що висновок відповідача про те, що при виплаті одноразової компенсації треба керуватись розміром допомоги, який встановлений ПКМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»помилковим з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку, у тому числі, органів державної влади.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, її посадові особі зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені ЗУ «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ст. 63 цього закону передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 48 спеціального Закону щорічна допомога на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.

Постановою КМУ від 04.03.2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держ-адміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов’язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Суд вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті позивачу одноразової компенсації по інвалідності розміру таких виплат, який встановлений постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачена одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЄС, зокрема, інвалідам ІІ групи –45 мінімальних заробітних плат.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Тобто, нормами спеціального Закону визначений розмір одноразової компенсації як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом на час здійснення виплати.

Всупереч нормам спеціального Закону, зазначеними постановами встановлені конкретні розміри такої компенсації, зокрема для інвалідів ІІІ групи 189 грн. 60 коп., і для інвалідів ІІ групи –284 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч. 4. ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України суд, застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до п. 2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів»від 27.06.1996 року стосовно преюдиції нормативних актів.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ЗУ «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2010 рік», а не вказаної постанови КМУ.

Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу одноразової компенсації по інвалідності в сумі 94 грн. 80 коп., що складає різницю між одноразовою компенсацією при отриманні ІІІ групи інвалідності та переходом на ІІ групу інвалідності, суд вважає неправомірними.

Відповідно з п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’ю або смертю, а також ст. 78 ЗУ «Про використання ядерної енергії і радіаційної безпеки» право на звернення до суду про відшкодування ядерної шкоди, яка спричинила шкоду життю і здоров’ю особі, позовна давність не поширюється, а тому посилання відповідача про те, що позивач пропустив встановлений строк передбачений ст. 96 КАС України на звернення до адміністративного суду з позовом про поновлення порушених справ, свобод чи інтересів є безпідставними.

На підставі вищевикладеного, та керуючись Конституцією України, ЗУ «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЗУ «Про використання ядерної енергії і радіаційної безпеки», ст. 268 ЦК України, ст.ст. 11, 86, 94, 97, 98, 99, 100, 158-163 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Поновити пропущений строк ОСОБА_1 для звернення в суд з адміністративним позовом.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати противоправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області по нарахуванню одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи в сумі 94 грн. 80 коп., що складає різницю між одноразовою компенсацію при отриманні ІІІ групи інвалідності та переходом на ІІ групу інвалідності, встановлені ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, які стали інвалідами, внаслідок Чорнобильської катастрофи, що складає різницю між одноразовою компенсацією між ІІІ групою інвалідності та переходом на ІІ групу інвалідності з 22.02.2010 року, виходячи з розміру встановлених ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постанова за результатами провадження може бути оскаржена сторонами до апеляційного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка не брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя: