Справа № 2а-2611/11

                                                                   П О С Т А Н О В А

                                                                ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                                                     14 березня 2011 року                                                    

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі  головуючого –судді Шаруновича В.В.

розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі  Волинської області про зобов'язання вчинити дії,

                                                                      в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 просить зобов'язати відповідача  провести перерахунок розміру щомісячного підвищення до пенсії, встановленого їй як дитині війни, за період з 01 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року і надалі, визначивши це підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка діяла у вказаному періоді, і виплатити їй різницю між перерахованою і отриманими нею сумами підвищення.

Адміністративний позов подано у строк, установлений законом, в частині вимог за період, починаючи з 22 серпня 2010 року.

В частині вимог за період з 01 серпня 2010 року по 21 серпня 2010 року включно позов подано поза межами вказаного строку, а тому в цій частині вимог позов залишений без розгляду.

Відповідач позов не визнав, заперечивши його тим, що проводив нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу правомірно.

Адміністративний позов слід задовольнити частково.

Позивач має правовий статус дитини війни, встановлений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», і отримує пенсію за віком.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка була чинною у періоді, починаючи з 22 серпня 2010 року по 28 лютого 2011 року (останній день місяця, в якому згідно довідки відповідача позивачу нараховано та виплачено підвищення до пенсії як дитині війни, в меншому розмірі), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, позивач у зазначеному періоді мала право на виплату їй щомісячного підвищення до пенсії у вказаному розмірі.

Однак, підвищення їй виплачувалося в меншому розмірі.

Наведені відповідачем підстави для такої виплати необґрунтовані.

Обов’язок призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу, зокрема підвищення до неї, покладений на відповідача (пп.6 п.2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року № 8-2).  

Розмір мінімальної пенсії має визначатися виключно Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ч.2 ст.5 цього Закону). І цей розмір  визначений частиною першою ст.28 цього Закону - у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Оскільки вказаний розмір визначений законом, відповідач не вправі був керуватися для його визначення нормативно-правовими актами з меншою, ніж закон, юридичною силою, зокрема, постановами Кабінету Міністрів.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином відповідач діяв у вказаному періоді неправомірно і порушив право позивача на отримання пенсії у належному розмірі.

У задоволенні вимог позивача за період з 01 березня 2011 року і надалі слід відмовити, оскільки, за змістом ст.ст.2,6 КАС України особа звертається до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів. Факт порушення в рамках скороченого провадження може бути встановлений судом лише на день звернення до суду.  Справа не може розглядатись щодо гаданих в майбутньому порушень.

Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для  відновлення останнього необхідно і достатньо зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 серпня 2010 року по 28 лютого 2011 року включно на підставі положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, яке обчислюється відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених сум.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, ч.2 ст.99, 159, 161, 162, 163, 183-2, 186, 254, ч.1 ст.256 КАС України, ч.2 ст.19 Конституції України, на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.2 ст.5, абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд

                                                     п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі  Волинської області про зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі  Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 серпня 2010 року по 28 лютого 2011 року включно на підставі положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, яке обчислюється відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанову виконати негайно.

Постанова  суду  може   бути  оскаржена  до  Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд  протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення  строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, і є в цьому випадку остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.  

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                         В.В. ШАРУНОВИЧ