АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33- 38 2011 року
Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП України Головуючий у 1-й інстанції Парахіна Е.В.
Доповідач: Кожевніков О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ
апеляційного суду Полтавської області Кожевніков О.В.
з участю:
громадянина ОСОБА_2
2011 року лютого місяця 11 дня, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляцією громадянина ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтава від 11 січня 2011 року
Цією постановою
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 пенсіонер,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладення адміністративного стягнення в виді сорока годин громадських робіт.
ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 7 листопада 2010 року близько 12 год. 45 хв. по вул. Великотирнівської в м. Полтава керував автомобілем «БМВ 316»держ. № НОМЕР_1, з явними ознаками сп’яніння та будучи доставленим в Полтавській обласний наркологічний диспансер від проходження огляду на стан сп’яніння відмовився.
В апеляції ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити з посиланням на те, що висновки судді є суперечливими, від проведення огляду він не відмовлявся. а наполягав на відібранні зразків крові та проведення аналізів на алкоголь але йому було відмовлено, протокол був складений з порушенням без участі свідків.
Вислухавши скаржника, перевіривши матеріали справи вважаю, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Наведені вимоги закону суддею не дотримані, а висновки постанови не ґрунтуються на доказах.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення суддя послалась на показання свідків ОСОБА_3, який склав протокол про адміністративне правопорушення та ОСОБА_4, що склав висновок про результати медичного огляду ОСОБА_2 та протокол про адміністративне правопорушення, якими, за висновком судді, спростовується заперечення ОСОБА_2 своєї винуватості.
При цьому. оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення суддя не перевірив, чи відповідає він вимогам закону та нормативних актів, тобто чи є допустимим доказом.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Пунктом 5.4. «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України від 26 лютого 2009 № 77, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 року за № 374/16390 встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я посадова особа Державтоінспекції МВС в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З протоколу про адміністративне правопорушення видно, що він не відповідає інструкції оскільки складений за відсутності свідків.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3, старший інспектор взводу ДПС, підтвердивши факт складення ним протоколу про адміністративне правопорушення, не пояснив чому ним порушені вимоги інструкції щодо його складення. При цьому він зазначив, що не був присутнім при відмові ОСОБА_2 від проходження огляду, а керувався висновком лікаря.
Допущені ОСОБА_3В при складанні протоколу порушення унеможливлюють перевірку правильності викладених у ньому даних про обставини правопорушення, а отже протокол є не допустимим засобом доказування.
З огляду на істотні порушення допущені ОСОБА_3 при складенні протоколу, його показання як свідка викликають сумнів щодо їх достовірності, оскільки від наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення залежить і висновок про дисциплінарну відповідальність свідка.
Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 встановлено, що лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для уповноваженої особи Державтоінспекції та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
З вказаної норми видно, що лікарем висновок може складатись лише за результатами огляду, складання висновку про відмову особи від проходження огляду даним нормативним актом не передбачено. Не містить такої можливості і розділ 3 інструкції «Про про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 9 вересня 2009 № 400/666, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 6 жовтня 2009 року за № 931/16947.
Зокрема, згідно п. 3.20 цієї інструкції висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис уповноваженій особі Державтоінспекції МВС, яка доставила дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Пунктами 3.15, 3.16 інструкції встановлено, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
В порушення вимог наведених нормативних актів лікарем ОСОБА_4 був складений висновок від 7 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 у якому зазначено, що останній відмовився від проходження медичного огляду (а. с. 3), при цьому лікар вийшов за межі своїх повноважень, оскільки при відмові водія від проходження огляду лікарський висновок не складається.
Будучи допитаним в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 пояснював, що ОСОБА_2 відмовився від проходження тестування алкотестом, та не міг пригадати чи наполягав він на здачі аналізів, оскільки їх здача на його думку не є обов’язковою, згідно інструкції.
Таке трактування діючої інструкції є хибним з огляду на таке, п. 3.15 інструкції передбачає, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
У п.п. 3.6, 3.8, 3.12 інструкції передбачено, що у акті медичного огляду, зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних вище.
Аналіз приведених норм свідчить, що лікар проводячи огляд повинен обов’язково провести зовнішній огляд особи, а також провести лабораторні дослідження передбачені інструкцією з застосуванням вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, отримати висновок дослідження біологічного середовища і на підставі отриманих даних скласти акт та висновок.
При цьому, як що особа, що оглядається не погоджується на проведення тих чи інших методів дослідження, обов’язком лікаря є проведення необхідних для висновку лабораторних досліджень на які особа дає згоду.
З пояснень свідка ОСОБА_4 видно. що він не пропонував ОСОБА_2 пройти лабораторні дослідження, крім тестування алкотестом, що свідчить про невиконання ним своїх посадових обов’язків.
З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що він будучи зупиненим під час керування автомобілем інспекторами ДПС не заперечував проти проведення огляду в медичному закладі, але не погодився на тестування алкотестом запропонувавши здати кров на аналіз у чому йому було відмовлено.
Доводи ОСОБА_2 про відсутність у нього наміру ухилитись від огляду з огляду на вище викладене по справі не спростовані.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 погодився на проведення огляду, прибув разом з співробітниками ДПС до медичного закладу, де лікар мав можливість провести його зовнішній огляд, погоджувався на лабораторні дослідження (крім одного виду тестування).
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за нею настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дії особи, що полягають у відмові від проведення лише одного виду тестування під час такого огляду, складу правопорушення не утворюють.
Суддею під час розгляду справи наведеним обставинам не дано належної оцінки, а тому постанова судді підлягає скасуванню закриттям провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП , -
П О С Т А Н О В И В
апеляцію задовольнити, постанову судді Ленінського районного суду м. Полтава від 11 січня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
СУДДЯ
О.В. Кожевніков