Справа № 22-ц-823/2011 Головуючий у I інстанції –Кулініч Ю.П.
Категорія –цивільна Доповідач - Скрипка А. А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіСкрипки А.А.
суддів:Бобрової І.О., Мамонової О.Є.
при секретарі:Марченко О.О.
за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6, її ( ОСОБА_5.) представника – ОСОБА_7, представника Чернігівської міської ради – ОСОБА_8, представника комунального підприємства ’’Деснянське’’- ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_10 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради, виконавчого комітету Чернігівської міської ради, комунального підприємства "Деснянське" Чернігівської міської ради, ОСОБА_10 про визнання недійсними та скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 269 від 20 жовтня 2008 року в частині надання квартирі АДРЕСА_1 статусу службової і виділення її ОСОБА_10 , ордеру № 80 від 24 жовтня 2008 року на вказане жиле приміщення , визнання права користування даною квартирою та зобов'язання укласти договір найму ; зустрічним позовом комунального підприємства "Деснянське" Чернігівської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення ; за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення , -
в с т а н о в и в:
В жовтні 2008 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до Чернігівської міської ради, виконавчого комітету Чернігівської міської ради, комунального підприємства "Деснянське" Чернігівської міської ради, ОСОБА_10 про визнання недійсними та скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 269 від 20 жовтня 2008 року в частині надання квартирі АДРЕСА_1 статусу службової і виділення її ОСОБА_10 , ордеру № 80 від 24 жовтня 2008 року на вказане жиле приміщення , визнання права користування даною квартирою та зобов'язання укласти з нею договір найму квартири АДРЕСА_1 Позовні вимоги ОСОБА_5 обґрунтовувала тим, що проживала в спірній квартирі без реєстрації разом з сином ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Оскільки ОСОБА_5 потребувала постійного стороннього догляду, у грудні 2007 року син забрав її з села і звільнився з роботи, щоб доглядати за нею. На даний час вона проживає у квартирі сина і за нею здійснює догляд дочка ОСОБА_6 ОСОБА_5 зазначала , що після смерті сина квартирі було протиправно надано статус службової та розподілено ОСОБА_10
В листопаді 2008 року комунальне підприємство „Деснянське” Чернігівської міської ради звернулось із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення із спірної квартири , в якому просило в примусовому порядку виселити ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачі не мають права користування даним житловим приміщенням ( а. с. 56 -59).
В листопаді 2008 року ОСОБА_10 звернувся з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 Позовні вимоги ОСОБА_10 обґрунтовував тим, що рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20 жовтня 2008 року № 269 прокуратурі Чернігівської області було виділено однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, квартирі було надано статус службової. На вказану квартиру ОСОБА_10 на сім’ю із двох осіб було видано ордер. 24 жовтня 2008 року ОСОБА_10 отримав ордер на зазначену квартиру, 25 жовтня 2008 року його було зареєстровано в даній квартирі. Проте, як вказує ОСОБА_10, квартирою він користуватись не може , оскільки в ній без відповідних правових підстав проживають ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 08 лютого 2011 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 269 від 20 жовтня 2008 року в частині надання квартирі АДРЕСА_1 статусу службової та затвердження рішення про виділення її ОСОБА_10 Визнано недійсним ордер на жиле приміщення № 80 від 24 жовтня 2008 року, виданий виконавчим комітетом Чернігівської міської ради ОСОБА_10 Визнано за ОСОБА_5 право користування квартирою АДРЕСА_1. Зобов’язано комунальне підприємство „Деснянське” Чернігівської міської ради укласти з ОСОБА_5 договір найму на квартиру АДРЕСА_1. В позові ОСОБА_10 відмовлено. В зустрічному позові комунального підприємства „Деснянське” Чернігівської міської ради відмовлено. Стягнуто з Чернігівської міської ради, виконавчого комітету Чернігівської міської ради, комунального підприємства „Деснянське” Чернігівської міської ради, ОСОБА_10 на користь ОСОБА_5 у відшкодування судових витрат по 1 грн. 86 коп. з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_10 просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати через порушення судом першої інстанції при ухваленні вказаного рішення вимог матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин , що мають значення для справи, які суд вважав встановленими . Апелянт просить ухвалити нове рішення , яким задовольнити вимоги його позовної заяви та вимоги позовної заяви комунального підприємства „Деснянське”, а в позові ОСОБА_5 відмовити. Апелянт посилається на те, що суд вийшов за межі розгляду справи , прийнявши рішення про недостовірність доказів , які маються в її матеріалах та взяв до уваги докази по іншій справі. Апелянт вказує , що судом першої інстанції не взято до уваги постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року , залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року, якою відмовлено в позові ОСОБА_5 до прокуратури Чернігівської області про визнання протиправними дій при проведенні перевірки . Апелянт зазначає , що судом при ухваленні оскаржуваного рішення не взято до уваги п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12 квітня 1985 року „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” та не перевірив , чи дотриманий порядок вселення до наймача його матері ОСОБА_5 Також , як вказує апелянт , судом першої інстанції не з’ясовано, де все життя проживала ОСОБА_5 і кому належить будинок в с. Пилипча , де вона тривалий час була зареєстрована , суд не надав належної оцінки тому факту, що після смерті ОСОБА_11 не було жодних звернень до відповідних органів щодо переукладання договору найму житлового приміщення. Крім того, як зазначає апелянт, в матеріалах справи немає жодних доказів обставин , що ОСОБА_11 поселив у себе матір та самого факту вселення ОСОБА_5 до спірної квартири.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи , матеріали адміністративної справи № 2-а-294/09 за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради , треті особи : ОСОБА_10, комунальне підприємство ’’Деснянське ’’ Чернігівської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення суду першої інстанції від 08 лютого 2011 року, на підставі приписів ч.1, п. 2, п. 4 статті 309 ЦПК України , - скасуванню, з ухваленням апеляційним судом нового рішення по справі , яким : ’’ Позовні вимоги ОСОБА_10 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення задовольнити .
Позовні вимоги комунального підприємства "Деснянське" Чернігівської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення задовольнити.
Виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6 без надання іншого житлового приміщення з квартири АДРЕСА_1.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради, виконавчого комітету Чернігівської міської ради, комунального підприємства "Деснянське" Чернігівської міської ради, ОСОБА_10 про визнання недійсними та скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 269 від 20 жовтня 2008 року в частині надання квартирі АДРЕСА_1 статусу службової і виділення її ОСОБА_10 , ордеру № 80 від 24 жовтня 2008 року на вказане жиле приміщення , визнання права користування даною квартирою та зобов'язання укласти договір найму - відмовити . ’’
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції послався на те, що по справі зібрані численні письмові докази , які підтверджують як факт проживання ОСОБА_5 на час смерті наймача у спірній квартирі , так і її проживання у АДРЕСА_2. При вирішенні питання щодо переваги одних доказів над іншими суд першої інстанції вказав, що він зважає на очевидне втручання прокуратури Чернігівської області при отриманні письмових доказів , з перевищенням наданих повноважень. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку , що зібрані в даній цивільній справі письмові докази не є достовірними і не можуть враховуватися при встановленні фактичних обставин справи. Обставини справи суд першої інстанції встановив на підставі показань свідків , допитаних по адміністративній справі № 2-а-294/09 за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради , треті особи : ОСОБА_10, комунальне підприємство ’’Деснянське ’’ Чернігівської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення, провадження у якій було закрито ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою від 03 листопада 2010року Київського апеляційного адміністративного суду. Саме на підставі тверджень осіб, допитаних у межах вказаної адміністративної справи , суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_5 та відмови в задоволенні позовів комунального підприємства ’’ Деснянське ’’ та ОСОБА_10
З вказаними висновками суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд . Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відносно того, що висновки рішення суду першої інстанції не відповідають обставинам справи , має місце недоведеність обставин , що мають значення для справи , які суд вважав встановленими , судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції при розгляді справи не дотримані приписи ч. 1 статті 159 ЦПК України , яка регламентує безпосередність судового розгляду.
Апеляційний суд вважає за необхідне відповідно до приписів ч. 1 статті 159 ЦПК України під час розгляду справи безпосередньо дослідити докази у справі , оцінивши належність , допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності , відобразивши результати оцінки доказів в рішенні, як цього вимагають приписи статті 212 ЦПК України.
В ході судового розгляду даної справи встановлено та підтверджується її матеріалами , що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_11 ( а. с. 13 ), син позивачки ОСОБА_5 ОСОБА_11 був наймачем квартири АДРЕСА_1 з 13 січня 2000 року, і, відповідно, був зареєстрований в даній квартирі ( а. с. 87) . Проживав ОСОБА_11 у зазначеній квартирі на підставі ордеру № 192 від 06 грудня 1999 року ( а. с. 5). Вказана квартира належить до державного житлового фонду , крім ОСОБА_11, в даній квартирі інші особи зареєстровані не були та не проживали .
Твердження ОСОБА_5 відносно того, що з грудня 2007 року вона проживала в спірній квартирі разом з сином, вела з ним спільне господарство, сплачувала за комунальні послуги, в квартирі є її особисті речі, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи.
Відповідно до акту обстеження від 06 жовтня 2008 року комісії ЖРЕД -7 ( а. с. 71) , за адресою АДРЕСА_1 ніхто не проживає. Аналогічні відомості містяться в акті комісії ЖРЕД -7 від 07 жовтня 2008 року ( а. с . 125) відносно того, що в спірній квартирі після смерті ОСОБА_11 ніхто не проживає, квартира опечатана представниками ЖРЕД -7 та закрита на навісний замок.
Згідно листа комунального підприємства ’’ Деснянське ’’ від 06 жовтня 2008 року ( а. с. 127) , працівниками Деснянського відділу міліції ЧМВ УМВС України в Чернігівській області були відібрані пояснення сусідів щодо факту проживання в спірній квартирі інших осіб після смерті ОСОБА_11 Згідно пояснень сусідів ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 – квартиронаймачів квартир № № 32, 42, 46 ( а. с. 128 -130), до смерті ОСОБА_11 проживав один.
Згідно даних Ріпкинського РВ УМВС України в Чернігівській області ( а. с. 131) та довідок Грабівської сільської ради, Ріпкинського району, Чернігівської області , родичі покійного ОСОБА_11 – ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_5 з кінця 90–х років та станом на 02 жовтня 2008 року зареєстровані в АДРЕСА_2 ( а. с. 162 – 163).
Згідно довідки Грабівської сільської ради , Ріпкинського району , Чернігівської області від 15 жовтня 2008 року № 392 ( а. с. 168 зворот) ОСОБА_15 зареєстрована в АДРЕСА_1, останні п’ять років працює зав. Грабовським ФП і фактично проживала і проживає за адресою АДРЕСА_3 .
Згідно довідок Грабівської сільської ради , Ріпкинського району , Чернігівської області від 15 жовтня 2008 року № 391, 393 ( а. с. 167 ,168), ОСОБА_5, ОСОБА_6 зареєстровані в АДРЕСА_2 , останні п’ять років проживають за вказаною адресою, більше , ніж на місяць, з с. Пилипча нікуди не виїзджали . ОСОБА_6 з 01 жовтня 2002 року працює листоношею у Ріпкинському відділенні поштового зв’язку № 1 ( а. с. 169 зворот).
Згідно листа управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області від 06 жовтня 2008 року ( а. с. 164) , ОСОБА_5, жителька АДРЕСА_2 перебуває на обліку в управлінні з 27 квітня 1990 року, отримує пенсію через Грабівське поштове відділення особисто, останній раз отримувала пенсію за вересень місяць 2008 року ( а. с. 98) .
Відповідно даних довідки Ріпкинської центральної районної лікарні від 06 жовтня 2008 року ( а. с. 66), ОСОБА_5, мешканка с. Пилипча, Ріпкинського району знаходиться під наглядом з 1985 року , лікується амбулаторно і стаціонарно; на даний час ліжково хвора , отримує курс лікування на дому. ОСОБА_5 є інвалідом 1 групи , потребує стороннього догляду ( а. с. 95 ).
Вищезазначені докази спростовують твердження ОСОБА_5 відносно того, що з грудня 2007 року вона проживала в спірній квартирі разом з сином, вела з ним спільне господарство, сплачувала за комунальні послуги . Відомості , зазначені в акті про проживання від 22 вересня 2008 року ( а. с. 9) , в довідці Грабівської сільської ради Ріпкинського району , Чернігівської області від 15 жовтня 2008 року № 394 ( а. с. 10) відносно того, що з січня 2008 року в с. Пилипча ОСОБА_5 фактично не проживає , також спростовуються вищезазначеними доказами . Та обставина , що ОСОБА_5 30 жовтня 2008 року , після звернення з даним позовом до суду ( а. с. 2 - 4) , було знято з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_2 , також не може бути підставою для задоволення вимог її позову.
Спірна квартира АДРЕСА_1 не приватизована. Ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_6 не укладалось будь –яких договорів з приводу користування спірною квартирою. Таким чином, виходячи з приписів статтей 64, 65 Житлового кодексу України , у зв’язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_11 , сина позивачки ОСОБА_5, припинився договір найму квартири АДРЕСА_1 , законодавчо регламентовані підстави для його переукладення відсутні , відсутня письмова згода наймача ОСОБА_11 за його життя на вселення та реєстрацію в спірній квартирі ОСОБА_5
Оспорюваним рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20 жовтня 2008 року № 269 „Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік, виділення житла підприємствам, громадянам міста, видачу ордерів, свідоцтв про право власності ” квартиру АДРЕСА_1 виділено прокуратурі Чернігівської області, надано статус службової , прийнято рішення видати ордер ОСОБА_10 на сім’ю із двох осіб ( а. с. 54, 55). В подальшому 24 жовтня 2008 року було видано ордер ОСОБА_10 на сім’ю з двох осіб ( а. с. 52). 25 жовтня 2008 року ОСОБА_10 разом з сином ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстровано у зазначеній квартирі ( а. с. 53).
На час прийняття оспорюваного рішення виконавчим комітетом Чернігівської міської ради право власності або користування на квартиру АДРЕСА_1 в м. Чернігові за жодною особою зареєстровано не було. Колишній користувач квартири ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року , згоди за життя на вселення до спірної квартири інших осіб не надавав , право користування житловим приміщенням не може бути передано у спадщину.
Таким чином , апеляційним судом при розгляді даної справи встановлено, що оспорюване рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 269 від 20 жовтня 2008 року в частині надання квартирі АДРЕСА_1 статусу службової і виділення її ОСОБА_10 прийнято з додержанням вимог закону , вказане рішення не суперечить приписам статтей 30, 59 Закону України ’’ Про місцеве самоврядування в Україні ’’.
За даних обставин , відсутні підстави для задоволення вимог позову ОСОБА_5 та визнання недійсними та скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 269 від 20 жовтня 2008 року в частині надання квартирі АДРЕСА_1 статусу службової і виділення її ОСОБА_10 , ордеру № 80 від 24 жовтня 2008 року на вказане жиле приміщення , визнання права користування даною квартирою та зобов'язання укласти договір найму .
Позовні вимоги ОСОБА_10 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення підлягають задоволенню , як і позовні вимоги комунального підприємства "Деснянське" Чернігівської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення , оскільки відповідачі заселилися до спірної квартири після смерті ОСОБА_11 без відповідних правових підстав. Необхідно виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6 без надання іншого житлового приміщення з квартири АДРЕСА_1.
Керуючись статтями : 109, 116 Житлового кодексу України , статтями : 30, 59 Закону України '' Про місцеве самоврядування '' , статтями : 303, 304, 307; ч.1, п.2, п. 4 статті 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_10 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 лютого 2011 року скасувати .
Позовні вимоги ОСОБА_10 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення задовольнити .
Позовні вимоги комунального підприємства "Деснянське" Чернігівської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення задовольнити.
Виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6 без надання іншого житлового приміщення з квартири АДРЕСА_1.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради, виконавчого комітету Чернігівської міської ради, комунального підприємства "Деснянське" Чернігівської міської ради, ОСОБА_10 про визнання недійсними та скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 269 від 20 жовтня 2008 року в частині надання квартирі АДРЕСА_1 статусу службової і виділення її ОСОБА_10 , ордеру № 80 від 24 жовтня 2008 року на вказане жиле приміщення , визнання права користування даною квартирою та зобов'язання укласти договір найму - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:Судді: