ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.03.11 р. Справа № 14/305пн
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О. А.
Судді Іванченкової О.М., Лейби М.О.
при секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ОкнаГрад”, м.Донецьк
про спонукання виконати дії
В засіданні брали участь представники сторін:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Фізична особа – підприємець ОСОБА_1, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ОкнаГрад”, м.Донецьк про спонукання виконати дії, а саме зобов’язати відповідача виконати зобов’язання за договором від 31.08.2008р. шляхом сплати на користь ОСОБА_3 суми в розмірі 35 812грн.80коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір б/н від 31.07.2008р., лист б/н від 10.11.2010р., заочне рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 08.09.2010р. по справі №2-1644.
На адресу господарського суду 12.01.2011р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 12.01.2011р., відповідно до якого останній позовні вимоги визнає повністю.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у попередньому судовому засіданні, господарський суд встановив:
31.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ОкнаГрад”, м.Донецьк та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1, м.Донецьк укладений договір б/н, відповідно до п.1.1 якого сторона 1 (відповідач) зобов’язується відповідати перед третіми особами та повністю приймає на себе обов’язки за договірними відносинами сторони 2 (позивача) за договорами купівлі-продажу металопластикових виробів (основний договір), укладених між стороною 2 та третіми особами, за період з 01.01.2004р. по 30.07.2008р., у разі невиконання або неналежного виконання стороною 2 наведених обов’язків.
Відповідно до наявного у матеріалах справи заочного рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 08.09.2010р. по справі №2-1644, 15.02.2010р. позивач (ОСОБА_3) звернувся до суду з позовом до відповідача (Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1) про усунення недоліків та стягнення неустойки.
Як встановлено заочним рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 08.09.2010р. по справі №2-1644, між ОСОБА_3 та Суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу металопластикових виробів №8б-32 від 22.04.2008р., згідно якого ОСОБА_3 зобов’язалась прийняти у власність і сплатити, а Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1 зобов’язався виготовити, передати у власність і виробити закріплення металопластикових виробів.
Виходячи зі змісту наведеного рішення, ОСОБА_3 взяті на себе за договором зобов’язання виконала у повному обсязі, сплативши повну вартість наданих Суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_1 послуг в розмірі 27 040грн.00коп.
02.05.2008р. Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1 виробив передбачений умовами договору монтаж виробів та видав гарантійний талон до замовлення №8б-32.
В процесі експлуатації виробів позивачкою по справі №2-1644 були виявлені значні конструктивні дефекти виробів, які є істотними і перешкоджають подальшій нормальній експлуатації виробів за призначенням.
У зв’язку з наведеним, заочним рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 08.09.2010р. по справі №2-1644 позов ОСОБА_3 до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю „ОкнаГрад” про усунення недоліків та стягнення неустойки задоволено та зобов’язано Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 усунути за свій рахунок недоліки металопластикових виробів, які були продані ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №8б-32 від 22.04.2008р., стягнуто з Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 неустойку за договором купівлі-продажу №8б-32 від 22.04.2008р. у розмірі 35 692грн.80коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.00коп., стягнуто з Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 356грн.93коп.
За твердженням позивача, останній відповідно до договору від 31.07.2008р. звернувся до відповідача з вимогою виконати свої зобов’язання перед третьою особою, а саме сплатити ОСОБА_3 суму неустойки, яка була стягнута судом.
У відповідь на зазначену вимогу, листом б/н від 10.11.2010р. відповідач відмовився від виплати неустойки ОСОБА_3, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю „ОкнаГрад” не згодне з рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 08.09.2010р. по справі №2-1644.
На думку позивача, дії відповідача щодо відмови від виплати неустойки ОСОБА_3 є безпідставні та такими, що суперечать укладеному між сторонами договору від 31.07.2008р., у зв’язку з чим Фізична особа – підприємець ОСОБА_1, м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ОкнаГрад”, м.Донецьк, про зобов’язання відповідача виконати зобов’язання за договором від 31.08.2008р. шляхом сплати на користь ОСОБА_3 суми в розмірі 35 812грн.80коп., посилаючись при цьому на договір від 31.07.2008р., ст.ст.520, 526, 528, 629, 636 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає посилання позивача безпідставними, недоведеними та необґрунтованими з огляду на наступне:
Відповідно до абзацу 2 п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як зазначено вище, позивач стверджує, що дії відповідача щодо відмови від виплати неустойки ОСОБА_3 є безпідставні та такими, що суперечать укладеному між сторонами договору від 31.07.2008р., у зв’язку з чим просить суд зобов’язати відповідача виконати зобов’язання за договором від 31.08.2008р. шляхом сплати на користь ОСОБА_3 суми в розмірі 35 812грн.80коп.
Частиною 1 ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності з ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.
Наразі, укладений між сторонами договір б/н від 31.07.2008р. підпадає під правове регулювання ст.633 Цивільного кодексу України.
Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору (ч.2 ст.663 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.1 договору б/н від 31.07.2008р. встановлено, що третя особа має право звернутись до сторони 1 на наступний день після відмови сторони 2 належним чином виконати обов’язок за основним договором або у разі відсутності відповіді сторони 2 на запит третьої особи за закінченням розумного строку, необхідного для відповіді.
Таким чином, умовами договору б/н від 31.07.2008р. передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ОкнаГрад”, м.Донецьк відповідає перед третьою особою, в даному випадку ОСОБА_3, за договірними відношеннями щодо купівлі-продажу металопластикових виробів між Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1, м.Донецьк та наведеною третьою особою.
При цьому, виходячи з умов договору б/н від 31.07.2008р., ОСОБА_3 має право звернутись до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОкнаГрад”, м.Донецьк з вимогами щодо виконання зобов’язання за договором від 31.08.2008р. шляхом сплати на користь третьої особи заборгованості за не належне виконання обов’язків за договором купівлі-продажу металопластикових виробів укладеного між Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1, м.Донецьк та ОСОБА_3.
Крім того, позивач звернувся до господарського суду з вимогою зобов’язати відповідача сплатити на користь ОСОБА_3 грошові кошти, тобто позивачем заявлена матеріально-правова вимога на користь третьої особи, що виключає наявність факту порушення суб'єктивного матеріального права позивача.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1).
Одночасно, як зазначено вище, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги повністю.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням позову, порушують права та інтереси ОСОБА_3, а відтак відзив відповідача судом до уваги не приймається.
З огляду на викладене, оскільки договором б/н від 31.07.2008р. не передбачено права позивача на звернення до відповідача з вимогою виконати зобов’язання за договором від 31.08.2008р. шляхом сплати на користь третьої особи заборгованості за не належне виконання обов’язків за договором купівлі-продажу металопластикових виробів укладеного між позивачем та третьою особою, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про спонукання виконати дії, а саме зобов’язати відповідача виконати зобов’язання за договором від 31.08.2008р. шляхом сплати на користь ОСОБА_3 суми в розмірі 35 812грн.80коп. є необґрунтованими, недоведеними, безпідставними, а відтак підлягають залишенню без задоволення.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 509, 633 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ОкнаГрад”, м.Донецьк про спонукання виконати дії, а саме зобов’язати відповідача виконати зобов’язання за договором від 31.08.2008р. шляхом сплати на користь ОСОБА_3 суми в розмірі 35 812грн.80коп. – залишити без задоволення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 24.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Головуючий суддя Марченко О.А.
Суддя Іванченкова О.М.
Суддя Лейба М.О.
Повне рішення складено 28.03.2011р.