АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2001 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Заводян К. І.
Суддів: Лисак І.Н., Савчук М.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі про визнання незаконною бездіяльність управління по нарахуванню і виплаті підвищення до пенсії як дитині війни та зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, за апеляційними скаргами управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі та ОСОБА_1 на постанову Кіцманського районного суду від 10 серпня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
У липні 2009 року ОСОБА_1 подав позов до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі про визнання незаконною бездіяльність управління по нарахуванню і виплаті підвищення до пенсії як дитині війни та зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни.
Вказував на те, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідач, посилаючись на п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” та п.41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, які рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року визнані неконституційними, це підвищення йому в повному розмірі не виплачує.
За 2006 –2008 роки йому не доплатили 3891 грн. 90 коп.
Просив суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі неправомірними та стягнути з відповідача на його користь недоплачені суми щомісячного підвищення до пенсії за 2006 -2008 роки.
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління ПФУ у Кіцманському районі по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Управління ПФУ у Кіцманському районі зобов’язано здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з урахуванням проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовлено.
________________________________________________________________________________________________________________ Справа №2 2а-507-/ 2011 р. Головуючий у першій інстанції Масюк Л.О.
Категорія : 57 –а Доповідач: Заводян К.І.
В апеляційній скарзі управління ПФУ у Кіцманському районі просить постанову суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 в позові відмовити.
Вважає, що суд порушив норми матеріального права. Посилається на те, що постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 було визначено порядок і розміри підвищення до пенсії дітям війни. Суд не застосував вказану постанову.
Вказує на відсутність коштів у Пенсійному фонді України для здійснення присуджених виплат, які повинні передбачатися у Законі про державний бюджет на відповідний рік, та на те, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком не повинна застосовуватися ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування."
У зв’язку з цим, на думку апелянта, правових підстав для виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року немає.
ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити усі його позовні вимоги, зобов’язавши управління Пенсійного фонду здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії за 2006 і 2007 роки.
Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги управління ПФУ у Кіцманському районі та ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Задовольняючи позов частково, суд вірно виходив з того, що позивач є громадянином України, пенсіонером за віком та має статус дитини війни, а відтак має право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року, іншого нормативно-правового акту, який визначав би цей розмір або встановлював інший, немає, тому застосуванню підлягає саме стаття 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”.
Згідно абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01 березня 2001 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Зазначеним Положенням на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати та забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30 квітня 2002 року, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищень до пенсії покладено на органи Пенсійного фонду України.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»N 3367-ІУ від 19.01.2006, який набрав чинності з 02.04.2006, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі. у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
Положення статті 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»Конституційним Судом України до даного часу не визнані неконституційними.
Тому вимоги ОСОБА_1 про нарахування і виплату підвищень до пенсії як дитині війни за 2006 рік не можуть бути задоволені.
Законом України № 489-V від 19.12.2006 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни, а статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак Рішенням Конституційного Суду України №6-рн/2007 від 09.07.2007 визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону ”Про соціальний захист дітей війни”.
За таких обставин ОСОБА_1 мав право на отримання підвищення до пенсії, передбаченого ст..6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, однак, він без поважних причин пропустив річний строк для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів. У зв’язку з цим суд обґрунтовано відмовив йому у задоволенні позовних вимог за вказаний період.
Законом України N 107-VI від 28.12.2007 «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема пунктом 41 статті 58, було встановлено, що у 2008 році дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Але Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року ці положення пп. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підставність позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності управління Пенсійного фонду України про нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року і зобов’язання його здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 вказаних підвищень до пенсії за зазначений період, з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлюється не розмір мінімальної пенсії з якого обчислюється доплата особам, які мають статус “дитини війни”, а конкретний розмір такої доплати, що суперечить змісту ст. 6 “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 № 2195-IV, якою встановлюється розмір такої доплати - 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Доводи управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі із зазначених питань є безпідставними.
Постанова суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.198, 200, 212, 254 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 року № 2748-V1, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіцманського районного суду від 14 травня 2009 року без змін.
Ухвала набирає чинності через п'ять днів після направлення копії постанови особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: