ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 22 грудня 2010 року           14:40           № 2а-13835/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання  Гладій А.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша"

до  Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.07.2010р. №0001342201/0

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша»(далі –ПАТ «Страхова компанія «Перша» або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва (далі –ДПІ в Шевченківському районі м. Києва, податковий орган або відповідач) 07.07.2010р. №0001342201/0.  

Представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову.

Представником позивача в судовому засіданні 22 грудня 2010р. було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якому він просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2010р. №0001342201/0.

В судовому засіданні 22 грудня 2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, адміністративний суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансових операцій з акціями, емітованими ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»за період з 01.10.2007р. по 31.03.2008р. (далі –перевірка), якою, окрім іншого, встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі –Закон України №334).

За результатами перевірки складено акт від 22.06.2010р. №47/35-40/31681672, на підставі висновку якого податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення 07.07.2010р. №0001342201/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 236 957 грн., в тому числі: за основним платежем –157 971 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –78 986 грн.

Так, при проведенні перевірки, податковий орган дійшов висновку, що позивач використовував в операціях з торгівлі цінними паперами акцій, емітованих ВАТ «ВК «Буд-Холдинг», діяльність якого припинено з 17.12.2007р., тому сума в розмірі 6 413 300 грн., яка погашена у ІІІ кварталах 2008 року є доходом з інших джерел, а не доходом від операцій з цінними паперами за звітний період –ІІІ квартали 2008 року, так як станом на 10.01.2008 року, акції емітента ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»не мали статусу цінних паперів.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що 06 березня 2003 року Позивачем було укладено договір-доручення № 140/К з акціонерним комерційним банком «Морський транспортний банк». Відповідно до пункту 2.1. цього договору АКБ «Морський транспортний банк»від імені, за дорученням і на користь Позивача зобов'язувався надати посередницьку послугу з придбання Портфелю цінних паперів у третіх осіб на умовах Позивача, а Позивач зобов'язувався відшкодувати АКБ «МТБ» усі фактично понесені ним витрати з виконання доручення та сплатити винагороду у порядку та у розмірі, встановленими цим договором. До Портфелю цінних паперів було включено і прості іменні акції ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»у кількості 298 000 шт. АКБ «МТБ»виконав доручення з придбання цих акцій і вони перейшли у власність Позивача.

26 грудня 2003 р. Позивачем було укладено договір обміну цінних паперів № К23/03 В із закритим акціонерним товариством «Міська страхова компанія». Згідно із пунктом 1.1. цього договору сторони домовилися обміняти цінні папери. До складу обміну було включено і прості іменні акції ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»у кількості 87 372 шт. Таким чином, у власності Позивача залишилося 210 628 акцій ВАТ «ВК «Буд-Холдинг».

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 06.02.2006 р. у справі №2-26/1990-2006 було постановлено ліквідувати банкрута  ВАТ «ВК «Буд-Холдинг».

Відповідно до реєстраційної картки виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим) «На проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом»здійснено запис від 17.12.2007р. №18821170003013356 про припинення юридичної особи ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»на підставі вказаного рішення від 06.02.2006р.

Оскільки Позивач став власником вищевказаних акцій на початку 2003 р., то оцінити ймовірність банкрутства ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»наприкінці 2007 р., тобто майже за 4 роки, було неможливо.

25 жовтня 2007 р. тобто ще до виключення ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Позивачем було укладено договір № Б 92- 2007 купівлі-продажу цінних паперів з громадянкою України ОСОБА_1. Відповідно до пункту 1.1. цього договору Позивач зобов'язувався передати у власність ОСОБА_1, а ОСОБА_1 прийняти та оплатити вказані в цьому пункті цінні папери, за ціною і на умовах, передбачених цим договором. До складу проданих цінних паперів було включено і прості іменні акції ВАТ «ВК «Буд- Холдинг»у кількості 210 628 шт.

Виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 005052, надана зберігачем цінних паперів Позивача ВАТ «МТБ», складена на 12.04.2010 р. 09:09:38, свідчить, що цінні папери (акції) ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»було видано (списано) 10.01.2008 року, тобто ще до припинення обігу цих акцій територіальним управлінням Комісії в Автономній республіці Крим відповідно до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 р. № 222.

21 березня 2008 року Позивачем було укладено акт прийому-передачі цінних паперів до договору № Б 92- 2007 купівлі-продажу цінних паперів від 25.10.2007 р. з громадянкою ОСОБА_1. За своєю юридичною сутністю цей акт є документом, що свідчить про те, що сторони зазначеного договору 21 березня 2008 року підтвердили факт виконання своїх зобов'язань за договором, оскільки акт не встановлює факту передачі (переходу) права власності на акції.

Згідно із частиною другою пункту 1. ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Підтверджує той факт, що акт прийому-передачі цінних паперів не може бути підтвердженням права власності для нового власника роз'яснення Комісії від 18.06.1999 р. № 13 «Щодо застосування пункту 1 статті 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»відповідно до яких підтвердженням права на управління, одержання доходу та інше для нового власника окрім системи реєстру власників іменних цінних паперів може бути постанова суду або (у разі придбання цінних паперів на фондовій біржі чи TIC) біржовий контракт та/або виписка з рахунка у цінних паперах, що надає зберігач.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»від 23.02.2006 року N 3480-IV,    обіг цінних паперів   - це  вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами.

Згідно зі ст.2 цього ж Закону, емітентом цінних паперів визнається  юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками .

Акцією , відповідно до ст.6 вказаного Закону визнається  іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права (ч.7 ст.6 Закону).

За наведених правових норм, проста іменна акція емітента нерозривно пов’язана з особою емітента;  мета акції –принесення прибутку в різних формах, в тому числі одержання дивіденду, а  припинення юридичної особи виключає цінність акції (товарність), її основну функцію –принесення прибутку.

Відповідно до змісту п. 1.17 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що постійне представництво нерезидента в Україні - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України.

Згідно з пп. 2.1.4 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, є платниками податку на прибуток.

Відповідно до п.13.8 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Згідно з п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Абзаци 1,2,3 підпункту  4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на порушення якого вказує податковий орган, передбачає, що валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

- сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

- сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під господарською діяльністю розуміються будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 3.3 –3.5 Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 р. № 222 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2005 р. № 398), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.03.1999 р. за N 180/3473, розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій протягом трьох робочих днів з дати видання направляється емітенту та реєстроутримувачу (при документарній формі випуску акцій) або депозитарію (при бездокументарній формі випуску акцій), який обслуговує акції емітента. Реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про скасування реєстрації випуску акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій. На підставі розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій реєструвальним органом уносяться відповідні зміни до загального реєстру випуску цінних паперів, а також здійснюється анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Отже, із викладеного вбачається, що скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у зв'язку з ліквідацією акціонерного товариства не має зворотної дії в часі та має юридичне значення з моменту опублікування інформації про анулювання.

За умови припинення юридичної особи та внесення відповідних відомостей в ЄДРПОУ, які відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», є доступними та можуть бути використані третьою особою (в тому числі професійним учасником фондового ринку при здійсненні господарських операцій з цінними паперами), доводи позивача про те, що оскільки виписка з рахунка у цінних паперах, надана зберігачем Позивача ВАТ «МТБ», свідчить про те, що акції ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»було списано 10.01.2008 р., то саме 10.01.2008 р., тобто ще до скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»територіальним управлінням Комісії в Автономній республіці Крим, Позивач втратив право власності на усі акції ВАТ «ВК «Буд-Холдинг», що йому належали.

На підставі викладеного, суд доходить висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2010р. №0001342201/0.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На розподілі судових витрат позивач не наполягав.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним та скасувати  податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва 07.07.2010р. №0001342201/0.

Постанова набирає сили відповідно  до  ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями

Суддя                                                                                          Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –27.12.2010р.