ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
03 грудня 2010 року 11:29 № 2а-15307/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Подільська районна у м. Києві державна адміністрація
про визнання протиправним та скасування Розпорядження про анулювання ордера від 19.03.2010р. №227
за участю представників сторін:
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою в якій просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 19.03.2010 р. № 227.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач позов не визнав.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 30.01.2009 року № 1236 ОСОБА_1 було надано службову квартиру АДРЕСА_1.
30.10.2009 р. видано ордер про право зайняття житлового приміщення, в листопаді 2009 р. позивач та його дружина зареєструвалися в зазначеній квартири, наступного дня вселились.
19.03.2010 р. відповідачем прийнято розпорядження №227 про анулювання ордеру від 30.10.2009 р. в зв’язку з його звільненням.
23.03.2010 р. позивача звільнено з Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Відповідно до пунктів 15-24, 34 Постанови Ради міністрів УРСР «Про службові жилі приміщення»від 04.02.1988 р. № 37, якою затверджено Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в УРСР:
Службове жиле приміщення надається робітникам, службовцям і колгоспникам на час виконання ними обов'язків, які потребують проживання в такому приміщенні.
Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.
У рішенні зазначається, яку займає посаду або виконує роботу особа, якій надається службове жиле приміщення, склад її сім'ї, розмір приміщення, що надається, кількість кімнат у ньому та адреса.
Перед винесенням рішення про надання службового жилого приміщення адміністрація підприємства, установи, організації зобов'язана роз'яснити працівникові особливості договору найма зазначеного приміщення.
Громадяни, вказані в рішенні про надання службового жилого приміщення, дають письмове зобов'язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи в будинку житлово-будівельного кооперативу, за винятком тих, кому жилі приміщення належать на праві приватної власності.
На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер (додаток N 2), який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.
Бланки ордерів зберігаються як документи суворої звітності.
Ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.
При вселенні в надане службове жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Ордер зберігається як документ суворої звітності. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.
Ордер на службове жиле приміщення може бути визнаний недійсним стосовно до підстав і порядку, встановлених статтею 59 Житлового кодексу УРСР.
Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення. Виселення провадиться в судовому порядку.
Згідно ст. 59 Житлового кодексу УРСР ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.
Проаналізувавши законодавство, суд приходить до висновку, що ордер не може бути анульовано односторонньо виконавчим органом, а тільки в судовому порядку може бути визнаний недійсним.
При оцінюванні рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, суд дотримується вимог частини третьої статті 2 КАС України, згідно якої у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень суди повинні перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення позивача, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 19.03.2010 р. № 227.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.. 254 КАС України
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Н.Г. Вєкуа
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –08.12.2010р.