Справа № 22-10640\2006                 Головуючий в 1 інстанції Ліходєдов А.В.

Категорія № 40 \1\                         Доповідач-Неклеса В.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого-         судді Неклеси В.І.

суддів: -                 Карнаух В.В., Соколан Н.О.

при секретарі -         Чубіній А.В.

за участю: позивачки ОСОБА_1; представника Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - Доценко Тетяни Юріївни;

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 листопада 2003 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання звільнення незаконним, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2001 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»\ далі ВАТ «Північний ГЗК»\, посилаючись на те, що з 1993 року працювала у відповідача завідуючою господарством Клубу юних техніків. Розпорядженням ВАТ Пінічний ГЗК» від 3 травня 2001 року №774 була звільнена за п.5 ст. 36 КЗпП України в порядку переведення у відділ освіти Тернівського районного виконавчого комітету Криворізької міської радикале фактично виконувала обов'язки на займаній посаді. До відділу освіти на посаду завідуючою господарством клубу юних техніків була прийнята в порядку переведення тільки 15 січня 2002 року на підставі наказу районного відділу освіти №5. Тому, позивачка вважаючи звільнення незаконним, просила суд поновити її на займаній посаді та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та суму моральної шкоди.

ОСОБА_1 у вересні 2001 року та у лютому 2002 року доповнила свої позовні вимоги та просила поновити строк звернення до суду з позовом, а 18.08.2003 року змінила свої позовні вимоги та просила суд не поновлювати її на роботі, а визнати звільнення незаконним.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 листопада 2003 року ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про задоволення її позовних вимог з тих підстав, що суд першої інстанціїї при ухваленні рішення не з* ясував обставин які стали підставою для її звільнення.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає; за наступних підстав.

Відповідно до ч.І ст,308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

' Судом першої інстанціїї встановлено, що позивачка працювала у відповідача ВАТ ''Північний ГЗК" з 1993 року завідуючою господарством Клубу юних техніків. Розпорядженням ВАТ "Пінічний ГЗК» від 3 травня 2001 року №774 була звільнена з 01.05.2001 року за п.5 ст. 36 КЗпП України в порядку переведення у відділ освіти Тернівського районного виконавчого комітету Криворізької міської ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, куди була прийнята по переводу з 15.01.2002 року завідуючою господарством Клубу юних техніків, згідно наказу НОМЕР_1 Але, позивачка ОСОБА_1 вважає, що відповідач ВАТ "Північний ГЗК" не повинен був звільняти її з 01.05.2001 року, так як Клуб юних техніків ВАТ "Північний ГЗК", де вона працювала, на цей період не було передано Відділу освіти виконкому Тернівської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Відмовляючи ОСОБА_1 в позові суд першої інстанціїї дійшов правильного висновку про те, що при звільнені позивачки за п.5 ст.36 КЗпП України, відповідач дотримався вимог трудового законодавства, так як при звільненні працівника у зв'язку з переведенням на інше підприємство, в установу, організвцію, власник повинен отримати на переведення- згоду працівника та клопотання про переведення працівника адміністрації, власника підприємства, установи, організвції, куди переходить працівник.

Згідно матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 23.04.2001 року подала заяву про її звільнення у зв'язку з переведенням на роботу з 01.05.2001 року до Відділу освіти виконкому Тернівської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області \а.с.6\ до якої позивачкою додано письмову згоду Відділу освіти виконкому Тернівської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на прийняття її по переводу з ВАТ "Північний ГЗК", \а.с.А

Адміністрація підприємства, до якої працівник звернувся з проханням звільнити його в порядку переведення на інше підприємство та додав при цьому

клопотання адміністрації підприємства, установи, організації - передбачуваного нового місця роботи, не несе яких- небудь обов'язків перед працівником або адміністрацією, власником підприємтсва, які звернулись з клопотанням про переведення працівника.

Тому, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи позивачки ОСОБА_1 стосовно того, що суд при ухваленні рішення не перевірив підстави переведення ЇЇ до Відділу освіти виконкому Тернівської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, не обгрунтовані та спростовуються матеріалами справи та висновками суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 була звільнена з 01.05.2001 року, отримала трудову книжку та розрахунок, але до Відділу освіти виконкому Тернівської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області для працевлаштування не з'явилась та подала заяву про працевлаштування за переведенням до відділу освіти лише 15.01.2002 року, \а.с.126\.

За таких обставин колегія суддів, вважає, що судом по справі постановлено законне та вмотивоване рішення, а доводи скарги є безпідставними та спростовуються висновками суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313-315 ЦПК України, колегій суддів,-

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 листопада

2003 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути

оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох

місяців з дня набрання нею законної сили.