Справа № 22-10452\2006 Головуючий в 1 -й інстанції Тимошенко Т.І.
Категорія № 21 (1 У) Доповідач -Митрофанова Л.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
12 липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів- МитрофановоїЛ.В., БратіщевоїЛ.А.
при секретарі - Чубіній А.В.
з участю: позивача ОСОБА_1 та його представника-ОСОБА_2; представника Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" -Бєльської Наталії Юріївни; представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі-Мороз Нїнель Юріївни.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 жовтня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованості по щомісячних (страхових) виплатах відшкодуванні втраченого заробітку, компенсації і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" ( надалі - ВАТ "КЗРК") і Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( надалі - Фонд соціального страхування) про стягнення заборгованості по щомісячних ( страхових) виплатах відшкодуванні втраченого заробітку, компенсації і моральної шкоди та просив суд стягнути з ВАТ "КЗРК" заборгованість по щомісячним виплатам в сумі І9753,грн., компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у зв*язку з порушенням строків в сумі 9749,19грн.,моральної шкоди -10000грн., стягнути з Фонду соціального страхування недоплату по щомісячним страховим виплатам в розмірі 23458,12грн., а також щомісячно в розмірі по 902,94грн., починаючи з 01.07.2005р. до зміни обставин, що тягнуть за собою перерахунок, у зв'язку з незастосуванням, або неправильним застосуванням ВАТ ''КЗРК" коефіцієнтів підвищення тарифних ставок, окладів.
В процесі слухання справи ОСОБА_1 доповнював свої позовні вимоги.
Рішенням Жовтневого районного суду від 28 жовтня 2005 року позов задоволений частково. З ВАТ "КЗРК" на користьОСОБА_1 суд стягнув- заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку за період з 01.07.1994 року по 01.04.2001 року в сумі 19753,65 грн., компенсація втрати частини відшкодування збитку у зв'язку з порушенням строків виплати за період з 01.01.1998 року по 01.04.2001 року в сумі 9749,19 грн., на користь держави держмито в сумі 295,02 грн.; з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Кривому Розі- заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01.04.2001 року по 01.07.2005 року в сумі 23458,12 грн., а також щомісячно, починаючи з 01 липня 2005 року по 902,94 грн. до зміни обставин, що тягнуть за собою перерахунок або припинення страхових виплат. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування ставить питання про скасування рішення суду, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Зокрема, суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування до участі в справі як відповідача, оскільки у Фонду соціального страхування існує інтерес як у 3-ої особи, висновки суду про необхідність застосування коефіцієнта підвищення тарифних ставок 2 з 01.07.1994 року; 2.5- з 01.01.1996 року- необгрунтовані. Крім того, судом не дана належна правова оцінка економічному обґрунтовуванню застосування або не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів.
ВАТ «КЗРК» в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та просить ухвалити нове рішення про відмову позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення сум відшкодування шкоди та компенсації з ВАТ "КЗРК", так як висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів з 01.07.1994 року по 01.05.2000 року необгрунтовані, оскільки перерахунок сум відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я проводиться одночасно із підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) не на коефіцієнт їх підвищення, а на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати, розмір якої фактично не збільшився. Крім того, суд не застосував строк позовної давністі; а також необгрунтовано стягнув компенсацію сум відшкодування шкоди.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 ( кожен окремо), заперечували проти апеляційних скарг, вважають, що рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права і просили залишити його без змін, а апеляційні скарги-без задоволення.
Представники ВАТ "КЗРК", Фонду соціального страхування \кожен окремо\, просили задовольнити їх апеляційні скарги та скасувати рішення суду як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню в частині стягнення з ВАТ "КЗРК" заборгованості по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку, компенсації втрати частини щомісячних виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати; а також в частині стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам з Фонду соціального страхування і зобов'язання його провадити щомісячні страхові виплати , з постановленням нового рішення відповідно до вимог ч, 1 п.4 ст. 309 ЦПК України з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у відповідача ВАТ "КЗРК" до 03.09.1990 року в шкідливих умовах -підземним прохідником 5 розряду. Висновком МСЕК від 08.02.1990 року йому встановлено 50 % втрати професійної працездатності, а з 01.03.2001 року 50% безстроково. У зв'язку з чим відповідачем ВАТ "КЗРК" призначені позивачу щомісячні виплати виходячи із середнього заробітку за січень-квітень 1992 року в сумі 10823,19 крб, откорегованого на коефіцієнти підвищення тарифних ставок, посадових окладів на момент встановлення позивачу стійкої втрати працездатності і ступеня втрати працездатності, який позивачем не оспорюється.
При вирішенні спору суд першої інстанції правильно керувався вимогами п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодження здоров*я, пов*язаним з
виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року №472, та постановою Кабінету Міністрів України №102 від 08.02.1995 року.
З 01 липня 1994 року тарифні ставки та посадові оклади на ВАТ «КЗРК» збільшені в 2,0 рази згідно постанови Кабінета Міністрів України №449 від 20 жовтня 1994 року і наказу №121 від 10 серпня 1994 року.
Оскільки, постанова КМУ №449 від 20.10.1994 року носить рекомендований характер і збільшення тарифних ставок та окладів проведено підприємством виходячи із фінансових можливостей, без збільшення фонду оплати праці за рахунок перегляду структури заробітної плати, висновки суду першої інстанції про застосування коефіцієнту 2,0 з 01.07.1994 року при перерахунку сум відшкодування шкоди позивачу є помилковим, а тому в цій частині позовні вимоги Ізмайлова С.С, задоволенню не підлягають.
З 01 жовтня 1994 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 2,0 рази згідно постанови Кабінету Міністрів України Яз 720 від 20 жовтня 1994 року і наказу відповідача ВО "Кривбасруда" нині ВАТ "КЗРК" № 153 під 02 листопада 1994 року, тому відповідач ВАТ "КЗРК" застосував цей коефіцієнт для середнього заробітку позивача на 18.10.1994 року.
З 01 лютого 1995 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 3,0 рази згідно Постанови Кабінету "Міністрів України № 102 від 08.02.1995 року і спільної постанови адміністрації і профкому № 2/24/7 від 27 лютого 1995 року .
Відповідач ВАТ "КЗРК" застосував вищевказані коефіцієнти до щомісячних страхових виплатОСОБА_1
З 01 січня 1996 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 2,5 рази згідно спільної постанови адміністрації і профкому № 1/6 від 26 січня 1996 року, проте розмір відшкодування шкоди позивачу збільшений лише в 1,25 рази.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування коефіцієнта 2,5 при перерахунку сум відшкодування шкоди, оскільки статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» заборонено включати в колективні договори і угоди умови, погіршуючі положення працівників відповідно до чинного законодавства і наказало такі умови вважати недійсними.
У зв'язку з цим з 01 січня 1996 року розмір відшкодування шкоди позивачу повинен скласти: 58,98 грн х 2,5 - 147,45 грн., фактично відповідач виплачував 73,72 грн., сума щомісячної недоплати склала 147,45 грн. - 73,72 грн =73,73 грн, а за період з 01.01.1996 року по 01.06.1997 року за 17 місяців-1253,41 грн.
З цих же підстав судом першої інстанції правильно зроблений висновок про необхідність застосування коефіцієнта 1,25 для перерахунку сум відшкодування шкоди з 01 червня 1997 року, оскільки тарифні ставки і оклади на підприємстві були збільшені в 1,25 рази згідно спільної постанови адміністрації і профкому № 3/91/06 від 21 травня 1997 року, а розмір відшкодування збитку потерпілим відповідачем не переглядався.
У зв'язку з цим з 01 червня 1997 року розмір відшкодування збитку позивачу складе: 147,45 х 1,25 =184,31 грн., фактично склав 73,72 грн., сума щомісячної недоплати склала: 184,31 грн.- 73,72 грн = 110,59 грн,, а за період з 01.06.1997 року по 01.07.1999 року за 25 місяців - 2764,75 грн.
Доводи Фонду соціального страхування та ВАТ "КЗРК" про необхідність застосування з 01 січня 1996 року коефіцієнта фактичного збільшення заробітної платні, що становить 1,25, і незастосування з 01.07.1997 року коефіцієнту 1,25 безпідставні, оскільки згідно п. 28 абз. 5 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим їм органом шкоди, заподіяної працівнику пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (надалі - «Правил відшкодування шкоди»),
які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у разі кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві. Відповідач ВАТ "КЗРК" не надав суду доказів зміни структури заробітної плати, а з 01 січня 1996 року збільшив тарифні ставки, посадові оклади на підприємстві в 2,5 рази згідно спільної постанови адміністрації і профкому № 1/6 від 26 січня 1996 року, а з 01.07.1997 року- на 1.25 відповідно до спільної постанови адміністрації і профкому № 3/91/06 від21 травня 1997 року.
З 01 липня 1999 року тарифні станки на підприємстві збільшені в 1,265 рази згідно спільної постанови адміністрації і профкому № 11/13/5 від ЗО червня 1999 року, проте розмір відшкодування шкоди позивачу необгрунтовано збільшений лише в 1,15 рази.
Враховуючи, що відкоригований відповідно до вимог абз. 6 п. 28 "Правил відшкодування шкоди" розмір відшкодування шкоди позивачу не перевищує середньомісячний заробіток по відповідній професії, який становить 636,78 грн.(а.с.бі), розмір відшкодування шкоди позивачу з 01 липня 1999 року повинен скласти 233,15 грн., виходячи Із розрахунку: 184,31 грн. х 1,265, а фактично склав 84,79 грн., сума щомісячно недоплати склала 233,15 грн.-84,79 грн= 148,36 грн., а за період з 01.07.1999 року по 01.01.2000 роки, 6 місяців -.990,16 грн.
З 01 січня 2000 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 1,226 рази згідно спільної постанови адміністрації і профкому № 16/20/11 від 28 грудня 1999 року, проте розмір відшкодування шкоди позивачу необгрунтовано збільшений лише в 1,1 рази.
Враховуючи, що відкоригований відповідно до вимог абз. 6 п. 28 "Правил відшкодування шкоди" розмір відшкодування шкоди позивачу не перевищує середньомісячний заробіток по відповідній професії позивача, який становить 783,89 грн.(а.сбі), у зв"язку з чим розмір відшкодування шкоди повинен виплачуватись в сумі 285,84 грн., із розрахунку: 233,15 грн. х 1.226, а фактично склав 93,27 грн., сума щомісячної недоплати склала 285,84грн.-93,27 грн-192,57 грн., за період з 01.01.2000 року по 01.05.2000 року 4 місяці - 770,28 грн.
З 01 травня 2000 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 1,217 рази згідно спільної постанови адміністрації і профкому № 16/20/11 від 28 грудня 1999 року, проте розмір відшкодування збитку потерпілим необгрунтовано збільшений лише в 1,193 рази.
Враховуючи, що перерахований на 100 відсотків втрати працездатності відкоректований розмір відшкодування шкоди не перевищує розмір середньомісячного заробітку по професії позивача, який становить 985,04грн.(а.с,61), при перерахунку позивачу суми відшкодування шкоди слід застосувати коефіцієнт 1,217, внаслідок чого розмір відшкодування шкоди з 01 травня 2000 року складе: 285,84 грн х 1,217= 347,87 грн., а фактично склали 111,29 грн., сума щомісячної недоплати склала 347,87 грн. -111,29 грн. =236,58 грн. а за період з 01,05.2000 року по 01.04.2001 роки склала 11 місяців - 2602,38 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що на користь позивачаОСОБА_1 з відповідача ВАТ "КЗРК" підлягає стягненню заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування шкоди за період з 01.01.1996 року по 01.04.2001 року в розмірі 8280,98 грн.
З 01 квітня 2001 року зобов'язання проводити щомісячні страхові виплати відшкодування втраченого заробітку потерпілим на виробництві покладені на Фонд соціального страхування, який проводить перерахунок сум щомісячних страхових виплат у зв'язку із збільшенням в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки: з 01 березня 2002 року на коефіцієнт 1*193, з 01 березня 2003 року на коефіцієнт 1,182, з 01 березня 2004 року - на коефіцієнт 1,152, з 01 березня 2005 року на коефіцієнт 1,238.
Таким чином, Фонд соціального страхування був зобов'язаний проводити позивачу щомісячні страхові виплати в розмірі:
з 01 квітня 2001 року по 01 березня 2002 року - 347,87 грн., фактично виплати склали 111,29 грн. (а.е.60) сума щомісячної недоплати склала 347,87грн. -111,29 грн.=236,58 грн, а за період з 01.04.2001 року по 01.03.2002 роки- 11 місяців-2602,38 грн.
з 01 березня 2002 року по 01 березня 2003 року 347,87 грн. х 1,193 = 415,01 грн., фактично виплати склали 111,29 грн.(а.с.60), сума щомісячної недоплати склала 415,01 грн. -111,29 грн =303,72 грн, а за період з 01.03.2002 року по 01.03.2003 роки - 12 місяців - 3644,64 грн.
з 01 березня 2003 року по 01 березня 2004 року: 415,01грн. х 1,182 = 490,54грн., тоді як виплати склали 157,33 грн,, сума щомісячної недоплати склала 490,54 грн. -157,33 грн.= 333,21 гри, аза період з 01.03.2003 року по 01.03.2004 роки- 12 місяців-6.944.76 грн.
з 01 березня 2004 року по 01 березня 2005 року: 490,54 грн. х 1,152 = 565,10 грн., тоді як виплати склали 186,12 грн., сума щомісячної недоплати склала 565,10 грн.-186,12 грн =378,98 грн., а за період з 01.03.2004 року по 01.03.2005 року 12місяців- 4547,76грн.
з 01 березня 2005 року по 01 липня 2005 року; 565,10 грн х 1.238 = 699,60 грн., тоді як виплати склали 230,42 грн., сума щомісячних недоплати склала 699,60 грн. - 230,42 грн=469,18 грн, а за період з 01.03.2005 року по 01.07.2005 року -4 місяці -1876,72 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача Фонду
соціального страхування на користь позивачаОСОБА_1 заборгованість по щомісячних
страхових виплатах за період з 01.04.2001 року по 01.07.2005 року у розмірі 16670,02 грн.., зобов'язати Фонд соціального страхування проводити щомісячні страхові виплати по 699,60 грн., починаючи з 01.07.2005 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок.
Доводи Фонду соціального страхування про те, що суд безпідставно притягнув їх як відповідача, оскільки у Фонду соціального страхування існує інтерес як у 3-ої особи є неспроможними і висновків суду не спростовують.
Доводи відповідача ВАТ "КЗРК" про те, що щомісячні страхові виплати не підлягають компенсації, оскільки суми відшкодування шкоди не являються заробітною платою, є безпідставними, оскільки чинним законодавством (пунктом 43 «Правил відшкодування збитку.» в редакції, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 1997 року № 1100, статтєю 34 Закону України від 24 березня 1995 року «Про оплату праці», «Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати», затвердженим Постановами Кабінету Міністрів України від 21 грудня 1997 року № 1427 і від 23 квітня 1999 року № 692, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затверджених Постановами Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, від 09 серпня 2001 року № 958 і від 31 березня 2003 року № 430) передбачена компенсація сум відшкодування шкоди і страхових виплат у разі невчасної виплати цих сум .
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що на користь позивача з відповідача ВАТ «КЗРК» підлягає стягненню компенсація втрати частини щомісячних виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.01.1998 року по 01.04.2001 року у розмірі-4548,63 грн., виходячи з наступного розрахунку :
|
|
Період недоплати |
Сума щомісячної недоплати |
коефіцієнти приросту споживчих цін за весь період недоплати |
Сума компенсації, що підлягає стягненню |
||||
|
01.1998 |
110,59 |
1,407 |
155,60 грн |
|
||||
|
02.1998 |
|
1,402 |
155,04 |
|
||||
|
03.1998 |
|
1,397 |
154,50 |
|
||||
|
04.1998 |
- |
1,367 |
151,18 |
|
||||
|
05.1998 |
- |
1,367 |
151,18 |
|
||||
|
06.1998 |
- |
1,367 |
151,18 |
|
||||
|
07.1998 |
- |
1,388 |
153,50 |
|
||||
|
08.1998 |
|
1,383 |
152,94 |
|
||||
|
09.1998 |
|
1,296 |
143,32 • |
|
||||
|
10.1998 |
|
1,161 |
128,40 |
|
||||
|
11.1998 |
|
1,098 |
121,43 |
|
||||
|
12.1998 |
|
1,032 |
114,13 |
|
||||
|
01.1999 |
|
1,005 |
111,14 |
|
||||
|
02.1999 |
|
0,985 |
108,93 |
|
||||
|
03.1999 |
|
0,966 |
106,83 |
|
||||
|
04.1999 |
|
0,922 |
101,96 |
|
||||
|
05.1999 |
|
0,876 |
96,88 |
|
||||
|
06.1999 |
|
0,874 |
96,65 |
|
||||
|
07.1999 |
148,36 |
0,893 |
132,48 |
|
||||
|
08.1999 |
- |
0,874 |
129,67 |
|
||||
|
09.1999 |
- |
0,848 |
125,81 |
|
||||
|
10.1999 |
- |
0,828 |
122,84 |
|
||||
|
11.1999 |
- |
0,777 |
115,27 |
|
||||
|
12.1999 |
|
0,707 |
104,90 |
|
||||
|
01.2000 |
192,57 |
0,628 |
120,93 |
|
||||
|
02.2000 |
- |
0,575 |
110,73 |
|
||||
|
03.2000 |
- |
0,545 |
104,95 |
|
||||
|
04.2000 |
|
0,519 |
99,94 |
|
||||
|
05.2000 |
236,58 |
0,489 |
115,70 |
|
||||
|
06.2000 |
|
0,435 |
102,91 |
|
||||
|
07.2000 |
|
0,436 |
103,15 |
|
||||
|
08.2000 |
|
0,436 |
103,15 |
|
||||
|
09.2000 |
|
0,400 |
94,63 |
|
||||
|
10.2000 |
|
0,381 |
90,14 |
|
||||
|
11.2000 |
|
0,376 |
88,95 |
|
||||
|
12.2000 |
|
0,354 |
83,75 |
|
||||
|
01.2001 |
|
0,336 |
79,50 |
|
||||
|
02.2001 |
|
0,328 |
77,60 |
|
||||
|
03.2001 |
- |
0,320 |
75,70 |
|
||||
Доводи відповідача ВАТ "КЗРК" про неправильне застосування судом строків позовної давності при стягненні сум відшкодування шкоди не можуть бути прийняті до
уваги, оскільки відповідно до п. 48 «Правил відшкодування шкоди...» спори між потерпілим і власником щодо права на відшкодування шкоди, визначення або перерахунку, а також наявності інших умов, від яких залежить розмір відшкодування шкоди, вирішується в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів. Відповідно до ст. 238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів у питаннях грошових вимог, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (ст. 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь- яким строком.
Відповідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 (з наступними змінами і доповненнями), якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначені або не виплачені суми такого відшкодування, ці суми, нараховані відповідно до «Правил відшкодування шкоди...», виплачуються без обмеження будь-яким строком і підлягають коригуванню у зв"язку із збільшенням цін на споживчі товари і послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України « Про оплату праці».
Посилання відповідача на п. 22 тієї ж постанови безпідставне, оскільки він стосується випадків, коли вина работодавця відсутня, а перерахунок сум відшкодування шкоди своєчасно не проведений з вини самого потерпілого.
Відповідно до ст.88 ЦПК Україну з ВАТ «КЗРК» підлягає стягненню держмито на користь держави в сумі 126,30 грн..
В іншій частини рішення суду не оскаржено.
Керуючись ст.ст. 303,307,309,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі-задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду р. Кривого Рогу від 28 жовтня 2005 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" заборгованості по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку, компенсації втрати частини щомісячних виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати; в частині стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі і зобов'язання його провадити щомісячні страхові виплати -скасувати. В цій частині ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі в частині стягнення заборгованості по щомісячних ( страхових) виплатах відшкодування втраченого заробітку, компенсації втрати частини щомісячних виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати та зобов'язання провадити щомісячні страхові виплати - задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку за період з 01.01.1996 року по 01.04.2001 року у розмірі
8.280грн 98 коп.; компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у зв'язку з порушенням строків виплати за період з 01 січня 1998 року по 01 квітня 2001 року в сумі 4.548 грн.63 коп.; а також держмито на користь держави в сумі 126,30 грн.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01 квітня 2001 року по 01 липня 2005 року в сумі 16670 грн. 02 коп., а також, щомісячно, по 699 грн 60 коп, починаючи з 01 липня 2005 року до зміни обставин, що впливають на їх перерахунок.
В іншій частини рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: