ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
10 грудня 2010 року 09:43 № 2а-16655/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуртовий Автокомплект»
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
про визнання дій протиправними
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуртовий Автокомплект» (далі –ТОВ «Гуртовий Автокомплект»або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (надалі ДПІ у Оболонському районі м. Києва, податковий орган або позивач) щодо проведення планової перевірки ТОВ «Гуртовий Автокомплект»на підставі направлення №2394/23 від 06.09.2010р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2010 р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказав на те, що податковим органом неправомірно вчинено дії щодо проведення перевірки позивача, в результаті чого податковим органом порушено вимоги Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ (далі –Закон України №509) та Закону України від 06.07.1995, № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі –Закон України №265).
Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що позивач скористався своїм правом не допустити податковий орган до перевірки, перевірка проведена не була. Податковий орган не вчинював жодних примусових дій щодо зобов’язання допустити його співробітників до перевірки.
В судовому засіданні 10 грудня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що 15 вересня 2010 року співробітники ДПІ у Оболонському районі міста Києва здійснено виїзд до магазину, що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 21, суб'єкта господарської діяльності –ТОВ «Гуртовий Автокомплект»з метою проведення перевірки за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій.
Прибувши на вказане місце, співробітники ДПІ у Оболонському районі міста Києва надали направлення № 2394/23 від 06.09.2010 року на проведення планової перевірки (копія в матеріалах справи).
У направленні вказано, що на підставі пункту 2 статті 11 Закону № 509, з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій, доручається головному державному податковому ревізору - інспектору Юшенко В.П. та головному державному податковому ревізору - інспектору Оверчук Р.Ю. з 06.09.2010 року по 20.09.2010 року провести планову перевірку Позивача з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постанови Правління НБУ «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті Україні».
Як вказано у позовній заяві та не заперечується представниками сторін, позивач не допустив посадових осіб Відповідача до здійснення планового заходу.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України № 509, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», регулює правовідносини суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому є законом не пов'язаним з нарахуваннями та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст.15 Закону №265, контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством.
Відповідно до ст.16 вищезазначеного Закону - контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені у статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Так, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Таким чином, обов’язковою передумовою проведення планової перевірки є надання платнику податків направлення на перевірку з вищевказаними реквізитами.
У відповідності до преамбули Наказу Державна податкова адміністрація України від 27.05.2008, № 355 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків", їх було розроблено з метою налагодження дієвої взаємодії між підрозділами Державної податкової адміністрації України, державних податкових адміністрацій у АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім мм. Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, а також спеціалізованих державних податкових інспекцій (далі - органи державної податкової служби, органи ДПС) при організації та проведенні перевірок суб'єктів господарювання, а також реалізації матеріалів перевірок.
Пунктом 3.2. вищевказаного наказу передбачено, що перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, посадовими особами ДПІ у Оболонському районі м. Києва перед тим, як зайти до приміщення позивача, було пред'явлено направлення № 2394/23 від 06.09.2010 року на проведення планової перевірки.
Судом також встановлено, що під час огляду документів, вказане направлення відповідає вищевказаним вимогам чинного законодавства.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва було виконано необхідні передумови здійснення планової перевірки «Гуртовий Автокомплект» за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій.
Суд також вважає задоцільне наголосити на тому, що законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.
В разі, коли платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав невідповідності рішення вимогам закону чи компетенції органу державної податкової служби.
Так як позивач скористався своїм правом та не допустив співробітників податкового органу до проведення перевірки, суд приходить до висновку про не порушення прав позивача.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні позову
Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями
Суддя Н.Г. Вєкуа
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –14.11.2010р.