ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
17 грудня 2010 року 09:12 № 2а-15305/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство "Джонс Іст8"
до Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"
про визнання протиправним рішення від 02.09.2010р., зобов'язання провести реєстрацію права власності
ВСТАНОВИВ:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонс Іст 8»(далі –ТОВ «Джонс Іст 8»або позивач) звернулося з суду з позовом про визнання незаконним рішення Комунального підприємства «Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно»(далі –БТІ або відповідач) №34988 (И-2010) від 02.09.2010р., та зобов’язання зареєструвати право власності ТОВ «Джонс Іст 8»на 70/100 квартри №3 за адресою: м. Київ, вул. І. Франка, 4.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2010р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивач під час розгляду справи позов підтримав; представник відповідача позов не визнав, подав письмові заперечення проти позову.
В судовому засіданні 17 грудня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Фактичні обставини справи свідчать проте, що ТОВ «Джонс Іст 8»звернулося до БТІ з заявою для реєстрації права власності на 70/100 квартри №3 в багатоквартирному будинку за адресою: м. Київ, вул. І. Франка, 4.
Листом (рішення, що оскаржується) №34988 від 02.09.2010р. позивачу було відмовлено в реєстрації права власності, у зв’язку з тим, що у відповідності до даних БТІ на вищевказане нерухоме майно ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 червня 2010р. було накладено арешт.
БТІ повідомило ТОВ «Джонс Іст 8»про необхідність надати належним чином оформлений документ про зняття арешту.
Матеріали справи свідчать, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.06.2010р., окрім іншого, ухвалено заборонити БТІ вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності на самовільну збудовану споруду, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. І. Франка, 4
Представником позивача зазначено, що оскаржуване рішення відповідача про відмову в реєстрації об’єкта нерухомого майна оформлене неналежним чином, а також, у зв’язку з тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва накладено арешт лише на самовільну забудову, а не на 70/100 квартири №3 за адресою: м. Київ, вул. І. Франка, 4, позивач вважає, відмову відповідача –протиправною.
Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.06.2010р. (далі –Ухвала) було накладено арешт на весь будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. І. Франка, 4, так як самовільно збудована споруда, вказана в Ухвалі не має відокремленої адреси, у зв’язку з чим арешт накладено на весь будинок.
Згідно даних реєстрових книг БТІ, станом на час звернення Позивача з заявою про реєстрацію на 70/100 квартири №3 за адресою: м. Київ, вул. І. Франка, 4, на весь будинок, розташований за цією адресою було накладено арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, в тому числі право і обов'язок законного власника зареєструвати право власності на майно.
Разом з тим, відповідно до п.1 ст.23 ЗУ „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація обмежень речових прав на нерухоме майно проводиться органом державної реєстрації прав на підставі ухвали суду про забезпечення позову та постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно.
Відповідно до абзацу 5 п.1 ст.24 ЗУ „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень" у державній реєстрації прав може бути відмовлено в разі, якщо заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна.
Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(далі –Закон) передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав, при цьому п. 5 ч.1 ст. 24 Закону передбачає, що у державній реєстрації права може бути відмовлено лише у разі, якщо заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна.
Наявність арешту на майно як запобіжний засіб з метою недопущення виникнення обставин які могли б утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проаналізувавши матеріали справи суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах і у відповідності до вимог законодавства, оскільки на момент звернення до БТІ арешт на будинок не було знято.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись ст. 71, 86, ст. 105, 128, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями
Суддя Н.Г. Вєкуа
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –21.12.2010р.