АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Заводян К. І.
Суддів: Лисака І.Н., Савчук М.В.
Секретаря: Злого В.П.
З участю: директора СП ”Галактика -3” Каденюка М.Г.,
представника СП ”Галактика -3” адвоката ОСОБА_2,
представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до спільного українсько-російського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ”Галактика -3” (далі СП ”Галактика-3”) про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою СП ”Галактика-3” на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 лютого 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
У грудні 2010 року ОСОБА_3 подала позов до СП ”Галактика-3” про стягнення боргу за договором позики.
Посилалася на такі обставини.
28 вересня 2007 року між нею та СП ”Галактика-3” було укладено договір про надання безпроцентної цільової позики на суму 97 555 євро строком на три роки.
Договором передбачено, що оплата здійснюється у гривнях за курсом НБУ в день оплати.
Позика надається помісячно з 05 по 10 число, а початок позики - 05 листопада 2007 року.
За період з 09 листопада 2007 року по 05 листопада 2008 року відповідачу було позичено 12 139 євро, що підтверджується квитанціями.
Починаючи з 18 березня 2009 року відповідач щомісяця погашав позику по 1000 Є. Всього повернув 9000 Є. Борг складає 3139 Є.
24 листопада 2010 року відповідачу була направлена претензія про повернення заборгованості у гривнях протягом семи днів з дня направлення претензії, але борг відповідач не повернув.
Просила суд стягнути із СП ”Галактика-3” на її користь 3139 Є, що за курсом НБУ
_________________________________________________________________________________________________________________ Справа № 22ц –692 / 2011 р. Головуючий у першій інстанції: Мамчин П.І.
Категорія: 19/27 Доповідач: Заводян К.І.
(1 Є - 10,7 грн.) складає 33 587,3 гривні, а також витрати, пов’язані
з розглядом справи: 3000 грн. на оплату правової допомоги, 336 грн. - судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Шевченківського районного суду від 09 лютого 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. На її користь стягнуто 33 587,3 гривні боргу за договором позики. Відшкодовано витрати, пов’язані з розглядом справи, в сумі 1456 гривень.
В апеляційній скарзі СП ”Галактика-3” просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_3 відмовити.
Вважає, що судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Суд безпідставно розраховував борг в євро, оскільки позика здійснювалася в грошовій валюті України - в гривнях, не застосував до правовідносин сторін правило ст.1049 ЦК України.
В порушення вимог ст..4, 52, 212 ЦПК України суд надав перевагу доводам позивача, не взявши до уваги доводи відповідача.
Витрати позивачки на правову допомогу не підтверджені належними доказами.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу СП ”Галактика-3” слід відхилити.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд вірно виходив з того, що відповідно до ст..1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознакам, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст..1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що між сторонами 28 вересня 2007 року було укладено договір безпроцентної цільової позики строком на три роки.
Згідно п.3 договору суму безпроцентної цільової позики становили 97555 євро, оплата яких здійснювалася у гривнях по курсу НБУ в день проплати. Тобто, предмет договору позики був визначений сторонами у вигляді грошового еквіваленту - в євро
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Як убачається з матеріалів справи, позика надавалася частинами. За період з 09 листопада 2007 року по 05 листопада 2008 року, згідно квитанцій, що є в матеріалах справи, позивачка передала відповідачу в позику 91044 гривні, що еквівалентно 12139 євро.
В сумах, еквівалентних 1000 євро, 963,39 та 292,09 євро, відповідач повертав ОСОБА_3 позику. Згідно видаткових касових ордерів позивачці було повернуто 91 044 гривні, що еквівалентно 8255,48 євро. Проте позивачка зазначила, що відповідач повернув їй 9000 євро. Борг становить 3139 євро.
Тобто, обидві сторони по договору визнавали і здійснювали розрахунки по позиці і по поверненню боргу саме в грошовому еквіваленті в іноземній валюті - в євро.
За таких обставин, посилання відповідача на порушення судом Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року ”Про систему валютного регулювання і валютного контролю” законодавства є безпідставним.
Суд виконав вимоги ст. 192 ЦК України, згідно якої законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня, навів у мотивувальній частині рішення відповідні розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, і визначив суму боргу, яку належить стягнути із відповідача на користь позивачки у грошовій одиниці України - гривні.
Визначаючи суму боргу, суд також обґрунтовано дотримався вимог ст..11 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного процесу, визначивши її в межах позовних вимог ОСОБА_3
Безпідставними є доводи апелянта про відсудність у матеріалах справи доказів про оплату правової допомоги. Як видно з квитанції № 18/10 від 08 грудня 2010 року за надання правової допомоги ОСОБА_3 сплатила 3000 гривень. При визначенні суми витрат на оплату правової допомоги суд обгрунтовано застосував постанову Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 ”Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави”.
Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, щодо необґрунтованості і незаконності рішення суду також є безпідставними.
Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу спільного українсько-російського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ”Галактика -3” відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: