АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Заводян К. І.
Суддів: Галичанського А.Д., Лисака І.Н.
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі про стягнення заборгованості по підвищенню до пенсії як дітям війни за 2007-2009 роки, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі на рішення Сокирянського районного суду від 2 вересня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
У серпні 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 подали позов до управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі про стягнення заборгованості по підвищенню до пенсії як дітям війни за 2007-2009 роки.
Позивачі вказували на те, що вони є пенсіонерами за віком та мають статус дітей війни і відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідач, посилаючись на п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” та п.41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, які рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року визнані неконституційними, це підвищення їм в повному розмірі не виплачує.
За 2007 –2009 роки кожному з них не доплатили по 3962,10 гривень.
Просили суд стягнути з управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі на їх користь недоплачені суми щомісячного підвищення до пенсії за 2007 -2009 роки.
____________________________________________________________________________________
Справа №22а-26/11 р. Головуючий у першій інстанції Римлянська Г.О.
Категорія: 57 Доповідач: Заводян К.І.
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 2 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління ПФУ в Сокирянському районі по нарахуванню і виплаті позивачам підвищення до пенсії за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року. Управління ПФУ в Сокирянському районі зобов’язано здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підвищення до пенсії за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління ПФУ в Сокирянському районі просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позивачам в позові відмовити.
Вважає, що суд порушив норми матеріального права. Посилається на те, що постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 було визначено порядок і розміри підвищення до пенсії дітям війни. Суд не застосував вказану постанову.
Вказує на відсутність коштів у Пенсійному фонді України для здійснення присуджених виплат, які повинні передбачатися у Законі про державний бюджет на відповідний рік, та на те, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком не повинна застосовуватися ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування."
У зв’язку з цим, на думку апелянта, правових підстав для виплати позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком немає.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга управління ПФУ в Сокирянському районі задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позов частково, суд вірно виходив з того, що позивачі є громадянами України, пенсіонерами за віком та мають статус дітей війни, а відтак мають право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року, іншого нормативно-правового акту, який визначав би цей розмір або встановлював інший, немає, тому застосуванню підлягає саме стаття 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”.
Згідно абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01 березня 2002 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Зазначеним Положенням на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати та забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30 квітня 2002 року, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищень до пенсії покладено на органи Пенсійного фонду України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №530 “Про Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлюється не розмір мінімальної пенсії з якого обчислюється доплата особам, які мають статус “дитини війни”, а конкретний розмір такої доплати, що суперечить змісту ст. 6 “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 № 2195-IV, якою встановлюється розмір такої доплати - 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”), визнані неконституційними.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року, також визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пп. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік».
Таким чином, суд першої дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року повинен нараховувати позивачам підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.198, 200, 212, 254 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 року № 2748-V1, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі залишити без задоволення, а рішення Сокирянського районного суду від 02 вересня 2009 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: