Справа № 2-492/2007
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 року Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Тесленко Т.В.
з участю секретаря Мокрої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
13 червня 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди., зазначивши в позовній заяві, що 30 січня 2007 року близько 18 год. на 224 км.+700 м. автошляху Суми-Полтава-Олександрія відбулася ДТП з участю водія автомобіля марки «ЗІЛ-ММЗ» державний номерний знак НОМЕР_1, належного ОСОБА_2 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки «Камаз 53213» державний номерний знак НОМЕР_2, що належить йому на праві власності і яким в той час він керував. В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль позивача, вартість ремонту якого згідно висновку спеціаліста № 02/16 від 22.02.2007 року складає 48252,75 грн.
Громадянин ОСОБА_3, що керував автомобілем ЗІЛ-ММЗ перевозив сирий жом для громадянина ОСОБА_2 Супровідні документи на вантаж були виписані на ім'я останнього, що дає підстави вважати, що ОСОБА_3 працював на ОСОБА_2, який фактично є роботодавцем.
Ним було сплачено 700 грн. за послуги спеціаліста. Окрім спричинення матеріальної шкоди, позивачеві завдана моральна шкода, яка виразилася в тому, що він внаслідок отриманих під час ДТП травм з 02.02. по 05.02.2007 року знаходився в лікарні, переніс душевні страждання та втратив душевний спокій, багато часу та сил витрачав на оформлення відповідних документів, проведення експертизи, пошкоджений автомобіль був єдиним джерелом його прибутку, та заподіяну моральну шкоду він оцінює в розмірі 10000 грн. Матеріальна та моральна шкода спричинені по вині водія ОСОБА_3, однак відповідальність за її заподіяння повинен нести солідарно ще й ОСОБА_2, як володілець джерела підвищеної небезпеки, оскільки на момент скоєння ДТП транспортний засіб-автомобіль «ЗІЛ-ММЗ», державний номерний знак НОМЕР_1належав йому, а водій ОСОБА_3 керував ним на підставі доручення, згідно якого мав право тільки керувати автомобілем та експлуатувати його. Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь спричинені йому матеріальні збитки в сумі 48252,75 грн.; моральну шкоду в сумі 10000 грн., та понесені судові витрати.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 підтримали свої позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, пояснивши суду, що правомірним володільцем джерела підвищеної небезпеки, належногоОСОБА_2автомобіля був ОСОБА_3, який керував ним по довіреності, в трудових відносинах з ОСОБА_2 ОСОБА_3 не перебував, а тому він особисто і повинен нести відповідальність за заподіяну ним шкоду внаслідок ДТП, оскільки його вина підтверджується постановою про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, пояснивши, що можливо є й інші особи, причетні до скоєння ДТП, а саме орган державного управління автомобільними дорогами загального користування, дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор», оскільки дорожнє покриття було в неналежному стані.
Суд, заслухавши сторони, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, підтверджується висновком спеціаліста, що громадянину ОСОБА_1 внаслідок пошкодження автомобіля при ДТП, що сталося 30 січня 2007 року завдано матеріальний збиток в розмірі 48252 грн. 75 коп. (а. с. 36).
Постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 24 квітня 2007 року винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнаний ОСОБА_3, який 30 січня 2007 року приблизно о 18 год. 00 хв. на 244 км. автодороги Суми-Полтава-Олександрія, керуючи автомобілем ЗІЛ-ММЗ, державний номерний знак НОМЕР_1не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем марки «Камаз 53213» , державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження, чим порушив п.12.1 ПДР України. В діях ОСОБА_3 вбачається склад правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП ( а . с. 8). Автомобілем «ЗІЛ-ММЗ» ОСОБА_3 володів правомірно, оскільки керував ним по довіреності, виданій власником автомобіля ОСОБА_2( а. с. 65) та посвідченій 28 грудня 2006 року приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 по реєстру № 10241. В трудових відносинах з ОСОБА_2 ОСОБА_3. не перебував, що вони обидва підтвердили в судовому засіданні.
У ч.4 ст. 61 ЦПК України визначено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використанні, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо власник передає транспортний засіб іншій особі в технічне управління без належного правового оформлення, то суб'єктом відповідальності є власник транспортного засобу, якщо ж особа керувала транспортним засобом по довіреності, то на неї покладається обов'язок відшкодувати завдану шкоду, а не на власника.
Таким чином відповідальність за шкоду, завдану ОСОБА_1 повинен нести ОСОБА_3
Крім матеріальної шкоди громадянину ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях, яких особа зазнала внаслідок пошкодження її майна й здоров'я та на користь позивача у відшкодування моральної шкоди із ОСОБА_3 слід стягнути 5000 грн., виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості.
Із відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені ним судові витрати- 700 грн. за послуги спеціаліста, 491,02 грн. сплаченого державного мита, 37,50 грн. сплачених за інформаційно - технічне забезпечення судового розгляду справи.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачів про відшкодування моральної шкоди на суму 5000 грн. слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст.23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_148 252 грн. 75 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, судові витрати - 700 грн. за послуги спеціаліста, 491,02 грн. сплаченого державного мита, 37,50 грн. сплачених за інформаційно - технічне забезпечення судового розгляду справи, а всього 54481 грн. 27 коп. ( п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 27 коп.).
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в сумі п'ять тисяч гривень - відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України
Суддя: