2-а-2331/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2011  року                                                                                                                                            смт. Леніне

         Суддя Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим Шувалов М.В. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим про визнання дій протиправними, зобов’язання до перерахунку та виплати основної державної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також стягнення недоотриманої пенсії, -

ВСТАНОВИВ :

           Позивачка звернулася до Ленінського районного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим про визнання дій відповідача щодо начислення та виплати пенсії протиправними, зобов’язання до перерахунку та виплати основної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 1 січня 2010 року та на майбутнє, а також стягнення 49 344,75 грн. недоотриманої пенсії за січень 2010 року –лютий 2011 року, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є інвалідом ІІІ групи та особою на яку поширюється дія Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.54 якого передбачає основну державну пенсію для інвалідів по IIІ групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, а ст. 50 цього ж Закону передбачає додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Проте вона отримує основну державну та додаткову пенсію не в повному обсязі, а відповідач відмовляє в ії перерахунку, що на ії думку є протиправним.

           Ухвалою судді Ленінського районного суду АР Крим від 04.03.2011 року позовні вимоги про визнання дій протиправними, зобов’язання до перерахунку та виплати основної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також стягнення недоотриманої пенсії за період з 1 січня 2010 року по 2 вересня 2010 року залишені без розгляду, у зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

            Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим надав письмові заперечення, в яких просить у задоволенні позову відмовити.

           Дослідивши письмові заперечення на позов та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 2 вересня 2010 року по 28 лютого 2011 року.

           Із матеріалів справи вбачається, що позивачка має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, є інвалідом ІІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Ленінському районі АРК та отримує основну державну та додаткову пенсію. При цьому основна державна та додаткова пенсія позивачці виплачується в розмірі, який значно менший ніж встановлений ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

          Відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розмір основної державної пенсій для інвалідів по IIІ групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідів ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі  50 процентів мінімальної пенсії за віком.  

          Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Зміни, внесені підпунктами 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, якими ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»викладені в новій редакції, що передбачає інші розміри основної та додаткової пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, у зв’язку з чим ст.50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 22.05.2008 року діють у редакції, якою передбачено основну державну пенсію для інвалідів по IІI групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, встановленому для інвалідів ІІІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

          Твердження відповідача про те, що за основу розрахунку пенсії позивачу не може бути прийнятий розмір мінімальної пенсії за віком, оскільки цей розмір застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку суду не є підставою для відмові позивачу у позові, оскільки, згідно ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, і суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Крім того, чинним законодавством України не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру мінімальної пенсії за віком.

 Відсутність бюджетних коштів, призначених на ці виплати, не може бути прийнята до уваги, оскільки з огляду на правову позицію Європейського Суду з прав людини реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачені певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати, не є підставою для невиплати пенсії в передбаченому Законом розмірі.

   Однак суд не знаходить правових підстав для зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату позивачці конкретно визначеної суми недоотриманої нею пенсії, а також стягнути з відповідача на користь позивачки недоотриману суму пенсії, оскільки у такий спосіб суд вийде за межі встановленої КАС України компетенції адміністративного суду, який не наділений правом  на призначення та визначення розміру виплат пенсії замість суб’єкта владних повноважень і ці дії відносяться до виключної компетенції відповідача. Крім того, згідно п.п.6 п.2.2 розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою ПФУ від 30.04.2002 року №8-2, на відповідача покладені лише обов’язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, у зв’язку з чим Управління ПФУ в Ленінському районі АРК не є органом, з якого можливо стягнути суму недоотриманої пенсії.

Не підлягає задоволенню і вимога позивачки про зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати їй пенсію на майбутнє, оскільки права та законні інтереси позивачки в майбутньому ще порушені і судовому захисту не підлягають. Позов підлягає задоволенню лише за період з 2 вересня 2010 року по 28 лютого 2011 року, коли законні права та інтереси позивачки вже порушені і строк звернення до суду не пропущений.

Також суд не знаходить підстав для визнання дій відповідача щодо начислення та виплати пенсії протиправними, оскільки Управління ПФУ в Ленінському районі АРК діяло в межах повноважень, визначених Постановами КМУ №1 від 03.01.2002 року та №654 від 16.07.2008 року, у зв’язку з чим правових підстав для визнання дій відповідача протиправними не вбачається.

          Судові витрати у справі слід віднести на рахунок держави.

          Керуючись ст.ст. 6, 8, 17, 18, 23, 86, 94, 104, 183-2 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, недораховану та недоплачену основну державну пенсію для інвалідів по ІII групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не нижче 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, встановленому для інвалідів ІІІ групи у розмірі 50 (п’ятдесят) процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.1 ст. 28  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 2 вересня 2010 року по 28 лютого 2011 року з урахуванням раніше сплачених сум за цей період.

В решті вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Ленінський районний суд АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання постанови. Постанова, прийнята в скороченому провадженні, крім випадків ії оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

                                              Суддя                    М.В. Шувалов

З оригіналом згідно : суддя                    М.В. Шувалов

Постанова  набрала законної сили   «__________»_______________________ 2011 року

оригінал постанови знаходиться у справі №2а –2331/11

суддя               М.В. Шувалов