Справа №2-343
2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„23" квітня 2007 р. Тернівськийрайонний суд м. Кривого Рогу
у складі: головуючого, судді - Потьомкіна О.П.
при секретарі - Паращенко В.Д.
за участю представників: позивача - ОСОБА_1
відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення недоплат по втраченому заробітку, недоплат по одноразовій допомозі та компенсації за порушення строків виплати недоплат в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю, -
ВСТАНОВИВ:
06.10.2006р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення недоплат по втраченому заробітку, недоплат по одноразовій допомозі та компенсації за порушення строків виплати недоплат в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю - а.с.2-4, потім уточнив свої позовні вимоги - а.с.43-48.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 у позові вказав, що він працював старшим майстром виробничої дільниці цеху фабрики огрудкування №1 ВАТ «Північний ГЗК». Висновком МСЕК від 23.07.1997р. первинно йому визначена втрата професійної працездатності у розмірі 20% з 14.07.1997р. по 01.08.1998р., при повторних переоглядах з 01.07.1998р. по 01.07.1999р. була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 35% , а з 01.07.1999р. - 40%, безстроково.
Свого часу, ВАТ „ПівнГЗК" не всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок застосовував до сум втраченого заробітку, тому в даний час він отримує занижений розмір страхових виплат, що суперечить п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових зобов'язань», затверджених постановою КМУ від 23.06.1993р. №472. Це стосується К-1,4 з листопада 1996 року, який треба було
2
враховувати згідно Спільної постанови адміністрації і профкому №215/55 від 28.11.1996р., а також він не згоден з заробітком по наказу №338 від 27.08.1997р. в 382,47 за 3 місяці своєї роботи.
Тому, для даного перерахунку необхідно взяти його середній заробіток за 12 місяців (довідка додається) у розмірі - 389,40 грн. З урахуванням К-1,4 його середній заробіток складає: 389,40 грн. х 1,4 = 545 грн. 16 коп., 20% втрати ним працездатності в грошовому перекладі складає: 545,16 грн. х 20% : 100% = 109,03 грн.
Розмір одноразової допомоги відповідно до п. 10 „Правил відшкодування шкоди здоров'ю ...", затвердженого Постановою КМУ №472 від 23.06.1993р., повинен був складати 10903,20 грн. Йому ж ВАТ «ПівнГЗК» виплатив тільки 7649,40 грн., тобто недоплата складає - 3253,80 грн. (10903,20 грн. - 7649,40 грн.).
Таким чином, недоплати по його втраченому заробітку по ВАТ „ПівнГЗК" складуть:
- з 14.07.1997р. по 01.07.1998р. йому необхідно було сплачувати по 109,03 грн.,
сплачували по 76,49 грн., недоплата за 11 місяців 18 днів складає: 376,83 грн. (32,54 грн. х
11 міс. = 357,94 грн. + 32,54 грн. х 18 днів : 31 день = 18,89 грн.).
Висновком МСЕК від 02.07.1998р. йому визначена втрата професійної працездатності у розмірі 35% з 01.08.1998р., тому розмір страхових виплат для нього повинен був складати - 190 грн. 80 коп.
· за період з 01.07.1998р. по 01.01.1999р. недоплата за 6 місяців складає: 341,64 грн. (190,80 грн. -133,86 грн. = 56,94 грн. х 6 міс).
· з 01.01.1999р. по 01.12.1999р. при К-1,12 необхідно було виплачувати по 190,80 грн. (з урахуванням середньомісячної заробітної плати по професії старшого майстра цеху обпалення і окомкування за січень 1999р. - 394,14 грн. при перерахунку на 100% втрати працездатності в порядку абз. 6 п.28 «Правил відшкодування шкоди...»), а виплачувалося при К-1,12 по 149,92 грн., недоплата за 6 місяців складає: 245,28 грн. (190,80 грн. -149,92 грн. = 40,88 грн. х 6 міс).
Висновком МСЕК від 22.06.1999р. при повторному огляді йому визначена втрата професійної працездатності у розмірі 40% з 01.07.1999р. - безстроково, що в грошовому перекладі складає - 218,06 грн.
· з 01.07.1999р. по 01.01.2000р. при К-1,12 необхідно було стягувати по 218,06 грн., виплачувалося фактично при К-1,12 по 152,99 грн., недоплата за 6 місяців складає: 390,42 грн. (218,06 грн. -152,99 грн. = 65,07 грн. х 6 міс).
· з 01.01.2000р. по 01.04.2001р. при К-1,156 необхідно було стягувати по 250,92 грн. (з урахуванням середньомісячної заробітної плати по професії старшого майстра цеху обпалення і окомкування за січень 2000р. - 627,31 грн. при перерахунку на 100% втрати працездатності в порядку абз. 6 п.28 «Правил відшкодування шкоди...»), фактично виплачувалося при К-1,156 по 176,86 грн., недоплата за 15 місяців складає: 1110,90 грн. (250,92 грн. -176,86 грн. - 74,06 грн. х 15 міс).
Загальна сума недоплат по ВАТ „ПівнГЗК" складає - 2465,07 грн.
Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності» від 23.09.1999р. набув чинності з 01.04.2001р. В липні 2002р. його особову справу було передано до Фонду соціального страхування згідно акту прийому-передачі.
Недоплати по Фонду соцстрахування складуть:
- за період з 01.04.2001р. по 01.03.2002р. йому необхідно було виплачувати по 250,92 грн.
втраченого заробітку щомісячно, виплачували фактично по 176,86 грн., недоплата за 11
місяців складає: 814,66 грн. (250,92 грн. -176,86 грн. = 74,06 грн. х 11 міс).
З 01.03.2002р. Фондом був проведений перерахунок страхових виплат у відповідність з ч. 2 ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності» і постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 14.03.2002р. №15 на коефіцієнт 1,193 і сума щомісячних страхових виплат повинна була складати - 299,35 грн.
3
- за період з 01.03.2002р. по 01.03.2003р., тобто за 12 місяців, сума недоплати по
втраченому заробітку складає 1060,32 грн. (299,35 грн. - 210,99 грн. = 88,36 грн. х 12 міс).
З 01.03.2003р. Фондом був проведений перерахунок страхових виплат на коефіцієнт 1,182 і сума щомісячних страхових виплат повинна була складати - 353,83 грн.
- за період з 01.03.2003р. по 01.03.2004р., тобто за 12 місяців, сума недоплати по
втраченому заробітку складає: 1253,28 грн. (353,83 грн. - 249,39 грн. х = 104,44 грн. х 12
міс).
З 01.03.2004р. Фондом був проведений перерахунок страхових виплат на коефіцієнт 1,152 і сума щомісячних страхових виплат повинна була складати - 407,61 грн.
- за період з 01.03.2004р. по 01.03.2005р., тобто за 12 місяців, сума недоплати по
втраченому заробітку складає: 1443,72 грн. (407,61 грн. - 287,30 грн. = 120,31 грн. х 12
міс).
З 01.03.2005г. Фондом був проведений перерахунок страхових виплат на коефіцієнт 1,238 і сума щомісячних страхових виплат повинна була складати - 504,62 грн.
- за період з 01.03.2005р. по 01.03.2006р., тобто за 12 місяців, сума недоплати страхових
виплат складає: 1787,28 грн. (504,62 грн. - 355,68 грн. = 148,94 грн. х 12 міс).
З 01.03.2006г. Фондом проведений перерахунок страхових виплат на коефіцієнт 1,203 і сума щомісячних страхових виплат повинна була складати - 607,06 грн.
- за період з 01.03.2006р. по 01.09.2006р., тобто за 6 місяців, сума недоплати страхових
виплат складає: 1075,08 грн. (607,06 грн. - 427,88 грн. = 179,18 грн. х 6 міс).
Загальна сума недоплат по його втраченому заробітку за період з 01.04.2001р. по 01.09.2006р. по Фонду соціального страхування складає - 7434,34 грн.
Крім того, позивач вважає, що має право на отримання компенсації за порушення строків виплати суми шкоди в повному обсязі, тобто на суму недоплат з 01.01.1998р. - згідно „Постанови про порядок компенсації робітникам втрати частки заробітної плати у зв'язку з порушенням строку їх виплати", затвердженої постановою КМУ №1427 від 20.12.1997р., та з 01.01.2001р. - згідно „Порядку проведення компенсації громадянам втративши частину грошових доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплат", затвердженого Постановою КМУ №159 від 21.02.2001р., а також на підставі п.43 „Правил відшкодування шкоди..." і ст.34 Закону України „Про оплату праці". З урахуванням відповідних коефіцієнтів загальна сума компенсації окремо по кожному відповідачу складає: ВАТ „ПівнГЗК" з 01.01.1998р. по 01.04.2001р. - 2022,08 грн., Фонд соціального страхування з 01.04.2001р. по 01.07.2006р. - 2393,52 грн.
Позивач у позові просить стягнути з відповідача ВАТ „ПівнГЗК" на його користь недоплати по втраченому заробітку за період з 14.07.1997р. по 01.04.2001р. в сумі 2465,07грн., по одноразовій допомозі - 3253,80грн., 2022,08 грн. компенсації на суму недоплат по втраченому заробітку, всього - 7740,95грн., а з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області - 7434,34 грн. недоплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю за період з 01.04.2001р. по 01.09.2006р., 2393,52 грн. компенсації за порушення строків виплати недоплат, всього - 9827,86 грн., а також стягувати надалі з 01 вересня 2006 року щомісячно з Фонду соцстрахування на його користь по 607,06 грн. - до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.
Представник позивача за дорученням у судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача у повному обсязі на підставі аргументів, викладених в уточненому позові, додавши, що коефіцієнт 1.4 враховано не було, а обмеження стягнення недоплат трирічним терміном до даного спору не стосується. Представник позивача просить суд задовольнити позов у повному обсязі, стягнувши на користь позивача з відповідачів вказані в уточненому позові всі суми.
Представник відповідача ВАТ „Північний гірничо-збагачувальний комбінат" за дорученням у судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що для розрахунку суми відшкодування шкоди комбінатом було правильно взято середній заробіток позивача. В подальшому, ВАТ „Північний ГЗК" коригував „регресні" виплати на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів, які застосовувалися на
4
комбінаті. Крім того, К-1.4 був застосований своєчасно. Також позивачем пропущено строк позовної давності - 3 роки. При цьому, строк позовної давності у даному випадку застосовувати необхідно. Щодо стягнення з комбінату компенсації, то така можливість була б, якщо недоплати були нараховані раніше, але несвоєчасно сплачені. В даному випадку недоплати позивачу ще не нараховані, тому у позивача відсутнє право на компенсацію. У зв'язку з цим, представник комбінату просить суд відмовити позивачу в позові в частині вимог до ВАТ „ПівнГЗК" у повному обсязі.
Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області за дорученням позов не визнала у повному обсязі, суду пояснила, що в 2002 році облікова справа позивача була передана до Фонду з ВАТ „Північний ГЗК" і на момент передачі справи вже була встановлена сума щомісячних страхових виплат. Фонд продовжив виплату раніше визначеної позивачеві суми страхової виплати та починаючи з 01.03.2002р. Фондом були застосовані всі підвищуючи коефіцієнти. Свої зобов'язання Фонд виконує, страхові суми позивачеві виплачуються своєчасно і в повному обсязі. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності - 3 роки. Представник Фонду соцстрахування просить суд відмовити позивачу в позові до Фонду соцстрахування у повному обсязі.
Вислухавши, представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справі судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював старшим майстром виробничої дільниці цеху фабрики огрудкування №1 ВАТ «Північний ГЗК» - а.с.5-9. Висновком МСЕК від 23.07.1997р. первинно позивачу визначена втрата професійної працездатності у розмірі 20% з 14.07.1997р. по 01.08.1998р. - а.с.10, при повторних медичних переоглядах з 01.07.1998р. по 01.07.1999р. йому встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 35% - а.с.10, а з 01.07.1999р. висновком МСЕК від 22.06.1999р. - 40%, безстроково (а.с.11).
Суд вважає, що свого часу, при призначені і корегуванні сум відшкодування позивачу шкоди його здоров"ю, відповідач - ВАТ „Північний ГЗК" не врахував коефіцієнт підвищення тарифних ставок на суму відшкодування шкоди - 1,4 з листопада 1996 року згідно СПАП №215/55 від 28.11.1996 року - а.с.14, чим порушив вимоги п.28 „Правил відшкодування шкоди...", затверджених постановою КМУ від 23.06.1993р. №472.
Для даного перерахунку необхідно взяти заробіток позивача не за 3 місяці в сумі 382,47 грн (наказ по комбінату №338 від 27.08.1997р. - а.с.12)., а його заробіток за 12 місяців роботи у розмірі 389,40 грн. (згідно довідки комбінату №16\9-5446 від 19.06.2006р. - а.с.19). Тому, заробіток позивача для даного перерахунку, з урахуванням усіх інших коефіцієнтів підвищення буде складати (з урахуванням К-1,4): 389,40 грн. х 1,4 = 545 грн. 16 коп., Тоді, 20% втрати позивачем працездатності буде складати: 545,16 грн. х 20%: 100% =109,03 грн.
Таким чином, розмір одноразової допомоги позивачу відповідно до п.10 „Правил відшкодування шкоди здоров'ю ...", затвердженого Постановою КМУ №472 від 23.06.1993р., повинен був складати суму в 10903,20 грн., позивачу ж ВАТ «ПівнГЗК» виплатив тільки 7649,40 грн., недоплата складає - 3253,80 грн. (10903,20 грн. - 7649,40 грн.).
Крім того, недоплати позивачу по ВАТ „ПівнГЗК" з 14.07.1997р. по 01.04.2001р. згідно СПАП та наказів по комбінату (а.с.13,15-18) складуть:
- з 14.07.1997р. по 01.07.1998р. позивачу необхідно було сплачувати по 109,03 грн.,
сплачували по 76,49 грн., недоплата за 11 місяців 18 днів складає: 376,83 грн. (32,54 грн. х
11 міс. = 357,94 грн. + 32,54 грн. х 18 днів : 31 день = 18,89 грн.).
Висновком МСЕК від 02.07.1998р. позивачу визначена втрата професійної працездатності у розмірі 35% з 01.08.1998р. (а.с.10), тому розмір страхових виплат для нього повинен був складати -190 грн. 80 коп.
- за період з 01.07.1998р. по 01.01.1999р. недоплата за 6 місяців складає: 341,64 грн.
(190,80 грн. -133,86 грн. = 56,94 грн. х 6 міс).
5
- з 01.01.1999р. по 01.12.1999р. при К-1,12 необхідно було виплачувати по 190,80 грн. (з
урахуванням середньомісячної заробітної плати по професії старшого майстра цеху
обпалення і окомкування за січень 1999р. - 394,14 грн. (а.с.50) при перерахунку на 100%
втрати працездатності в порядку абз. 6 п.28 «Правил відшкодування шкоди...»), а
виплачувалося при К-1,12 по 149,92 грн., недоплата за 6 місяців складає: 245,28 грн.
(190,80 грн. -149,92 грн. = 40,88 грн. х 6 міс).
Висновком МСЕК від 22.06.1999р. при повторному огляді позивачу визначена втрата професійної працездатності у розмірі 40% з 01.07.1999р. - безстроково (а.с.11), що в грошовому перекладі складає - 218,06 грн.
· з 01.07.1999р. по 01.01.2000р. при К-1,12 необхідно було стягувати по 218,06 грн., виплачувалося фактично при К-1,12 по 152,99 грн., недоплата за 6 місяців складає: 390,42 грн. (218,06 грн. -152,99 грн. = 65,07 грн. х 6 міс).
· з 01.01.2000р. по 01.04.2001р. при К-1,156 необхідно було стягувати по 250,92 грн. (з урахуванням середньомісячної заробітної плати по професії старшого майстра цеху обпалення і окомкування за січень 2000р. - 627,31 грн. (а.с.50) при перерахунку на 100% втрати працездатності в порядку абз. 6 п.28 «Правил відшкодування шкоди...»), фактично виплачувалося при К-1,156 по 176,86 грн., недоплата за 15 місяців складає: 1110,90 грн. (250,92 грн. - 176,86 грн. = 74,06 грн. х 15 міс).
Загальна сума недоплат позивачу по втраченому заробітку по ВАТ „ПівнГЗК" за вказаний період складає - 2465,07 грн.
Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності» від 23.09.1999р. набув чинності з 01.04.2001р., і особову справу позивача було передано до Фонду соціального страхування, який продовжив виплату невірно визначеної страхової суми.
Таким чином, недоплати позивачу по Фонду соцстрахування, з урахуванням довідки ВВД ФСС про фактично виплачені позивачеві страхові суми (а.с.38) складуть:
- за період з 01.04.2001р. по 01.03.2002р. позивачу необхідно було виплачувати по 250,92
грн. втраченого заробітку щомісячно, виплачували фактично по 176,86 грн., недоплата за
11 місяців складає: 814,66 грн. (250,92 грн. -176,86 грн. = 74,06 грн. х 11 міс).
З 01.03.2002р. Фондом був проведений перерахунок страхових виплат у відповідність з ч. 2 ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності» і постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 14.03.2002р. №15 на коефіцієнт 1,193 і сума щомісячних страхових виплат повинна була складати - 299,35 грн.
- за період з 01.03.2002р. по 01.03.2003р., тобто за 12 місяців, сума недоплати по
втраченому заробітку складає 1060,32 грн. (299,35 грн. - 210,99 грн. = 88,36 грн. х 12 міс).
З 01.03.2003р. Фондом був проведений перерахунок страхових виплат на коефіцієнт 1,182 і сума щомісячних страхових виплат повинна була складати - 353,83 грн.
- за період з 01.03.2003р. по 01.03.2004р., тобто за 12 місяців, сума недоплати по
втраченому заробітку складає: 1253,28 грн. (353,83 грн. - 249,39 грн. х = 104,44 грн. х 12
міс).
З 01.03.2004р. Фондом був проведений перерахунок страхових виплат на коефіцієнт 1,152 і сума щомісячних страхових виплат повинна була складати - 407,61 грн.
- за період з 01.03.2004р. по 01.03.2005р., тобто за 12 місяців, сума недоплати по
втраченому заробітку складає: 1443,72 грн. (407,61 грн. - 287,30 грн. = 120,31 грн. х 12
міс).
З 01.03.2005г. Фондом був проведений перерахунок страхових виплат на коефіцієнт 1,238 і сума щомісячних страхових виплат повинна була складати - 504,62 грн.
- за період з 01.03.2005р. по 01.03.2006р., тобто за 12 місяців, сума недоплати страхових
виплат складає: 1787,28 грн. (504,62 грн. - 355,68 грн. = 148,94 грн. х 12 міс).
З 01.03.2006г. Фондом проведений перерахунок страхових виплат на коефіцієнт 1,203 і сума щомісячних страхових виплат повинна була складати - 607,06 грн.
6
- за період з 01.03.2006р. по 01.09.2006р., тобто за 6 місяців, сума недоплати страхових
виплат складає: 1075,08 грн. (607,06 грн. - 427,88 грн. = 179,18 грн. х 6 міс).
Загальна сума недоплат позивачу страхових сум по його втраченому заробітку по Фонду соцстрахування за вказаний період становить - 7434,34 грн. та з 01.09.2006 року позивачу необхідно виплачувати щомісяця по 607,06 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.
Разом з тим, суд не може стягнути з відповідачів на користь позивача вищеприведені суми за весь період недоплат, оскільки згідно ст.43 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р. (з наступними змінами), що діяли на момент незастосування ВАТ „Північний ГЗК" спірного коефіцієнту 1.4 - виплата суми відшкодування шкоди, яку своєчасно не одержав потерпілий чи особи, які мають на це право, провадиться за минулий час, але не більш як за три роки до подання заяви про відшкодування шкоди. Позивач у справі відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, звільняється від судових витрат у доход держави. У випадку задоволення позову (повністю або частково) судові витрати стягуються з відповідача.
Вимоги щодо стягнення недоплат не більше, ніж за три роки, які передували зверненню особою з позовом до суду про перерахунок, викладено також в п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовоми про відшкодування шкоди" (з наступними змінами).
Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області недоплати страхових сум за три роки до дня звернення з позовом до суду, тобто за період з 06.10.2003р. (оскільки первісний позов надійшов до суду саме 06 жовтня 2006 року) по 01.09.2006р. (оскільки позивач просить стягнути недоплати до 01.09.2006р., а суд не може вийти за межі позовних вимог згідно ст. 11 ЦПК України). Розмір недоплат страхових сум за вказаний трирічний період становить - 4811,43 грн. із розрахунку:
З 01.03.2003р. Фондом був проведений перерахунок страхових виплат на коефіцієнт 1,182 і сума щомісячних страхових виплат повинна була складати - 353,83 грн.
- за період з 06.10.2003р. по 01.03.2004р., тобто за 4 місяці 26 днів, сума недоплати по
втраченому заробітку складає: 505,35 грн. (353,83 грн. - 249,39 грн. х = 104,44 грн. х 4 міс.
= 417,76 грн. + 104,44 грн. х 26 днів : 31 день = 87,59).
З 01.03.2004р. Фондом був проведений перерахунок страхових виплат на коефіцієнт 1,152 і сума щомісячних страхових виплат повинна була складати - 407,61 грн.
- за період з 01.03.2004р. по 01.03.2005р., тобто за 12 місяців, сума недоплати по
втраченому заробітку складає: 1443,72 грн. (407,61 грн. - 287,30 грн. = 120,31 грн. х 12
міс).
З 01.03.2005г. Фондом був проведений перерахунок страхових виплат на коефіцієнт 1,238 і сума щомісячних страхових виплат повинна була складати - 504,62 грн.
- за період з 01.03.2005р. по 01.03.2006р., тобто за 12 місяців, сума недоплати страхових
виплат складає: 1787,28 грн. (504,62 грн. - 355,68 грн. = 148,94 грн. х 12 міс).
З 01.03.2006г. Фондом проведений перерахунок страхових виплат на коефіцієнт 1,203 і сума щомісячних страхових виплат повинна була складати - 607,06 грн.
- за період з 01.03.2006р. по 01.09.2006р., тобто за 6 місяців, сума недоплати страхових
виплат складає: 1075,08 грн. (607,06 грн. - 427,88 грн. = 179,18 грн. х 6 міс).
При цьому, на користь позивача з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області щомісяця слід стягувати по 607 грн. 06 коп., починаючи з 01.09.2006р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.
7
З урахуванням вимог п.43 вищевказаних „Правил відшкодування ...", затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993р., п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовоми про відшкодування шкоди" (знаступними змінами), в іншій частині позову про: стягнення недоплат з ВВД ФСС за період з 01.04.2001р. до 06.10.2003р., з ВАТ „Північний ГЗК" - у повному обсязі, а також стягнення з відповідача ВАТ „Північний ГЗК" недоплати по сумі одноразової допомоги та з обох відповідачів компенсації за порушення строків виплати недоплат - необхідно відмовити.
Крім того, ще однією підставою відмови в позові в частині стягнення з обох відповідачів компенсації, окрім вищевказаного законодавчого обмеження стягнення недоплат трирічним строком до дня звернення до суду з позовом, є те, що постанови КМУ від 20.12.1997 року №1427 та від 21.02.2001 року №159, а також Закон України „Про оплату праці", на які посилається позивач, передбачають можливість компенсації за порушення строків виплати тільки нарахованих доходів. В даному ж випадку за період січня 1998р. - березня 2001р. (ВАТ „ПівнГЗК") і за період квітня 2001р. - червня 2006р. (Фонд соціального страхування), за які позивач просить стягнути з відповідачів компенсацію, недоплати позивачу не нараховані до цього часу, що унеможливлює застосування положень вищевказаних постанов КМУ та Закону по цій справі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі, суд виходить з того, що відповідно п.43 зазначених вище „Правил відшкодування ...", затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993р., позивач ОСОБА_2, а також відповідно до ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито" - позивач ОСОБА_2 і Фонд соцстрахування звільнені від сплати державного мита (судового збору). Оскільки позов ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково (тільки до ВВД ФСС і в межах трирічного терміну до дня звернення до суду з позовом), відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.
Разом з тим, відповідно до ст.81 ЦПК України, не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення компенсацій працівникам, відшкодування за затримку їх виплати, а також про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я. В зв"язку з частковим задоволенням позову до ВВД ФСС, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1,50 грн. слід стягнути з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
На підставі викладеного, у відповідності з п.п.23,28,43,48 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р., керуючись ст.ст.10,11,60,79,81,88,169,212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 4811 грн. 43 коп. недоплат по щомісячних страхових платежах за період з 06.10.2003р. по 01.09.2006р., а також стягувати щомісяця по 607 грн. 06 коп., починаючи з 01.09.2006р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.
В іншій частині позову - відмовити.
Суми стягнуто без урахування податків і обов'язкових платежів.
Судовий збір відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України - компенсувати за рахунок держави.
8
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1 грн. 50 коп.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано всіма учасниками по справі до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.