Справа № 2-123

2011 року

Справа № 2-4726

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2011 року                                                                      м. Макіївка

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

                                                                      судді:                    Безрученко Ю.О.

                                                            при секретарі:          Мирошниченко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства комерційного інноваційного банку «УкрСоцбанк», третя особа Національний Банк України (управління Національного банку України в Донецькій області про визнання недійсним Договору кредиту № 210/7/108 від 03.02.2006 р. та захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного Акціонерного Товариства комерційного інноваційного банку «УкрСоцбанк», третя особа Національний Банк України (управління Національного банку України в Донецькій області про визнання недійсним Договору кредиту № 210/7/108 від 03.02.2006 р. та захист прав споживачів в якому зазначив, що 03 лютого 2006 року між ним та відповідачем було укладенио договір кредиту № 210/7/108. Цей кредитний договір суперечить  Конституції України, Цивільному, Господарському кодексам України та іншим актам цивільного законодавства. Тому Кредитний договір є недійним з наступних підстав. Відповідно до п. 1.1 цього кредитного договору Відповідач надає йому у тимчасове користування грошові кошти в сумі 83 900 доларів США. Відповідно пунктів 1.1.1.-1.1.180., 2.4., 2.4.1. нарахування процентів та сплата процентів за користування Кредитом також здійснюється у валюті наданого кредиту. Таким чином, за умовами Кредитного договору взаєморозрахунки та платежі за основною сумою кредитного боргу та процентами за користування Кредитом між сторонами передбачені в іноземній валюті –доларах США. Однак у відповідності до законодавства України –грошовою одиницею України є гривня. Гривня як грошова одиниця (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в України платежу на всій її території. Крім того, використання іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України. Сторони зазначену індивідуальну ліцензію не отримували, та при наданні Відповідачем та отриманні Позивачем кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США були порушені норми законодавства України. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»продавець (виконавець, виробник), у конкретному випадку  відповідач, не повинен включати у договір із споживачем умови, які є несправедливими. Тому просив, визнати недійсним Договір кредиту № 210/7/108, укладений 03 лютого 2006 року між ним та відповідачем.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4, яка діє на підставі доручення (а.с. 107) не з’явилися. Відповідно до заяви выд 03.03.2011 р. (а.с. 113)представник позивача просила справу розглянути у її відсутність, позов задовольнити.

Представник відповідача Публічного Акціонерного Товариства комерційного інноваційного банку «УкрСоцбанк»- Капцова Н.В., яка діє за дорученням (а.с. 108) в судове засідання не з’явилася, відповідно до заяви від 03.03.2011 р. –просила справу розглянути у її відсутність за наявними в матеріалах справи доказах, заперечувала проти задоволення позову (а.с. 114, 28-32).

Представник третьої особи –Національного Банку України в судове засідання не з’явився, про час и місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку відповідно до заяви представника банку Чифільова Ю.М., який діє на підставі доручення (а.с. 115-116) –просили справу розглянути у відсутності їх представника та згідно пояснень по справі просили відмовити в задоволенні позову (а.с. 63-68).

Дослідив матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства комерційного інноваційного банку «УкрСоцбанк», третя особа Національний Банк України (управління Національного банку України в Донецькій області про визнання недійсним Договору кредиту № 210/7/108 від 03.02.2006 р. та захист прав споживачів не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З договору № 210/7/108, що укладений 03 лютого 2006 року в м. Макіївка вбачається, що позивачу надано відповідачем кредит у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, с строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 83 900,00 доларів США, зі сплатою 12,75 процентів річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щомісячному перегляду, згідно умов п. 2.6. цього Договору та встановленим порядком погашення суми основної заборгованості (а.с. 9-13).

Відповідно до ст.ст. 8, 11, 203, 204, 526, 533, 626, 627, 1054 ЦК України –якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»- на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції: 1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; 3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати такі операції та угоди, як операції з валютними цінностями.

Зі ст.. 44 Закону України «Про Національний банк України», п. 1.5. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу»№ 483 від 14.10.2004 року, Постанови Правління НБУ № 566 від 30 грудня 1998 року вбачається наступне.

Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать: 1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій; 2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства; 3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту; 4) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

Використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями); у випадках, передбачених законами України. У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії. Використання на території України як засобу платежу банківських металів, платіжних документів та інших цінних паперів, виражених в іноземній валюті або банківських металах, дозволяється лише у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.

Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах  у банках України, яка затверджена Постановою Правління НБУ № 555 від 17 листопада 2004 року –визначає методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті та банківських металах, що здійснюють банки України.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно в м. Макіївка 03 лютого 2006 року сторони по справі уклали договір про надання кредиту, відповідно до якого позивачу надано відповідачем кредит у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, с строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 83 900,00 доларів США, зі сплатою 12,75 процентів річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щомісячному перегляду, згідно умов п. 2.6. цього Договору та встановленим порядком погашення суми основної заборгованості.

Відповідач Акціонерно-комерційний банк «Укрсоцбанк»діяв на підставі банківської ліцензії № 5, виданої Національним банком України 27 вересня 1991 року, та на підставі дозволу від 29 грудня 2001 року (а.с. 50-57), відповідно до якого дозволено операції з валютними цінностями.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України –позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України –загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Таким чином, позивачем не надано суду переконливих доказів, які підтверджують недійсність договору № 210/7/108 від 03.02.2006 р.

Аналізуючи, зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства комерційного інноваційного банку «УкрСоцбанк», третя особа Національний Банк України (управління Національного банку України в Донецькій області про визнання недійсним Договору кредиту № 210/7/108 від 03.02.2006 р. та захист прав споживачів, оскільки відповідач - у встановленому порядку отримали банківську ліцензію Національного банку та отримали генеральну ліцензію (письмовий дозвіл) Національного банку на здійснення валютних операцій, що має достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів як в національній, так і в іноземній валюті та отримання процентів у відповідній валюті зобов’язання. Крім того, позивач свідомо та самостійно вибрав кредитування в іноземній валюті –доларах США. Відповідно до законодавства України –використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією. Коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Таким чином, Банк має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов’язання за Кредитним договором відповідає вимогам законодавства. Кредитування –це розміщення залучених коштів, валютні кредити надаються за рахунок валютних депозитів, які потребують повернення в такий же валюті у визначені договорами депозитів строки. Ціна в договорі вказана. Надання Банком кредиту в іноземній валюті та повернення позичальником такого кредиту та процентів здійснюється на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої Банку Національним банком України, та не потребує отримання Банком чи позичальником індивідуальної ліцензії на операцію з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, та операцію з використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу або як застави.

На підставі викладеного, ст.ст. 8, 11, 203, 204, 526, 533, 626, 627, 1054 ЦК України, ст.. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.. 44 Закону України Про Національний банк України», п. 1.5. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу»№ 483 від 14.10.2004 року, Постанови Правління НБУ № 566 від 30 грудня 1998 року, Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої Постановою Правління НБУ № 555 від 17 листопада 2004 року, керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства комерційного інноваційного банку «УкрСоцбанк», третя особа Національний Банк України (управління Національного банку України в Донецькій області про визнання недійсним Договору кредиту № 210/7/108 від 03.02.2006 р. та захист прав споживачів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд міста Макіївки, Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, або протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя: