1-42/11

  12

ПОСТАНОВА

  Іменем   України

          28.03.2011 року. Володимир –Волинський міський суд Волинської області в складі : головуючого судді  -                  Канівця Л.Ф.,

                           за участю секретаря -   Венгловської О.С.,

                            прокурора  -                 Васьовчик І.В.,

                           потерпілої -                         ОСОБА_1,  

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вол.- Волинську  справу  про обвинувачення :  

        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1,  українки, громадянки   України, освіта середня - спеціальна,неодруженої,  приватний підприємець - фізична особа ,  раніше не судимої , у  вчиненні  злочину передбаченого ст.172 ч.2 КК   України ,-

                                                   В С Т А Н О В И В:

Підсудна  ОСОБА_2 будучи приватним підприємцем, зареєстрованим з 13.04.2005 року за рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради як суб»єкт підприємницької діяльності –фізична особа, здійснюючи підприємницьку діяльність у вигляді роздрібної торгівлі промисловими товарами, в орендованому магазині»Каприз», який знаходиться по вул.Володимирській в м.Устилуг,Володимир –Волинського району,в районі сервісної зони митного автопереходу м.Устилуг,з метою несплати в дохід держави податків та інших обов»язкових страхових платежів із заробітної плати найманих працівників умисно порушила вимоги ст.ст.43,46 Конституції України та ст.ст.21,24,24-1,48 КЗпП України  використовуючи  працю   ОСОБА_3, яка виконувала обов»язки продавця в період з 01.02.2010 року по 26.01.2011 рік та ОСОБА_1, яка виконувала обов»язки продавця в період з 08.07.2010 року по 26.01.2011 рік, без укладення з вказаними працівниками трудових договорів, без занесення відомостей про роботу в їх трудові книжки та без включення часу роботи вказаних працівників до їх трудового стажу.

В порушення вимог ст..ст. 43,46 Конституції України , ст.. 253 КЗпП України,  ст.ст. 1,3,21,23,24,30 Закону України «Про оплату праці »,  ст.ст. 1,3,17  Закону України «Про продаток з доходів фізичних осіб »,      ст.. 14,15,17 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування »та інших чинних нормативних актів , підприємець ОСОБА_2 в період з 01.02.2010 року по 26.01.2011 рік ОСОБА_3, в період з 08.07.2010 року по 26.01.2011 рік ОСОБА_1 заробітну плату виплачувала готівкою на руки і необхідні податки та обов»язкові страхові платежі із заробітної плати цих осіб в Державну податкову інспекцію України,Пенсійний фонд України,Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття,Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань не проводила і всього не сплатила податків та платежів на суму 6218 грн.72 коп.

Грубо порушуючи вимоги ст.ст.29,169 КЗпП України підсудна                       ОСОБА_2 перед прийняттям на роботу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за свої кошти попереднього медичного огляду вказаних працівників, інструктажів з виробничої санітарії, гігієни праці не проводила.

ОСОБА_2 будучи підприємцем грубо порушила трудові та конституційні права працівників, а саме право на працю шляхом укладання трудового договору, право на опіку зі сторони держави, право на включення часу роботи в трудовий стаж працівника, право на безпечні та нешкідливі умови праці, на пенсійне забезпечення в старості, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування на випадок безробіття, матеріальне забезпечення від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у випадку повної або часткової втрати працездатності, право на звернення до суду для вирішення трудових спорів та інші права.

При цьому наймані працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відносно яких приватним підприємцем ОСОБА_2  були вчиненні  грубі порушення законодавства про працю, є матерями малолітніх дітей віком до 14 років.  

        Підсудна   ОСОБА_2 будучи допитаною в судовому засіданні з приводу пред”явленого їй обвинувачення, вину визнала повністю, суду показала, що  вона є приватним підприємцем –фізичною особою . Має магазин «Каприз», який знаходиться в м.Устилуг,Вол.- Волинського району. Взяла в магазин на роботу двох продавців ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без укладення трудових договорів. Заробітну плату їм виплачувала готівкою на руки.  З 01.02.2010року  по 26.01.2011 рік  обов»язки продавця виконувала  ОСОБА_3, а  з 08.07.2010 року  по 26.01.2011 рік обов»язки продавця виконувала ОСОБА_1

Повністю відшкодувала завдані збитки. Добровільно сплатила у відповідні державні фонди податки та страхові платежі за використання  праці найманих працівників  на загальну суму 6218 грн.72 коп.

ОСОБА_2 щиро розкаюється у вчиненому та просить звільнити її  від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України та закрити кримінальну  справи щодо неї.

        Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які  ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів  у добровільності та істинності їх пропозицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає вину  підсудною доведеною повністю.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії  ОСОБА_2 за ст. 172 ч.2 КК України кваліфіковано правильно,  оскільки вона своїми умисними протиправними діями, які виразились у грубому порушенні законодавства про працю, вчиненими щодо матерів, які мають дітей віком до 14 років.      

Таким чином, в судовому засіданні повністю доведено вину підсудної ОСОБА_2  у вчиненому злочині  .

З’ясувавши думку прокурора, який не заперечує у звільненні підсудної від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям , думку потерпілої , перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_2 вперше вчинила злочин, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, визнала свою вину повністю , щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, повністю відшкодувала завдані збитки .

У відповідності до ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості звільняється від  кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялась , активно сприяла розкриттю  злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно ч.2 ст.7 -2 КПК України за наявності підстав , зазначених у ст.. 45 КК України у справах , які надійшли до суду з обвинувальним висновком , суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи .

За таких обставин справи суд вважає, що ОСОБА_2 може бути звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 45 КК України у зв’язку  із дійовим каяттям , а кримінальна справа відносно неї підлягає закриттю.

      Речові докази: трудова книжка серії НОМЕР_4, видана на ім»я                      ОСОБА_4, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, видане на ім»я ОСОБА_4, трудова книжка серії НОМЕР_6, видане на ім»я ОСОБА_3, свідоцтво про народження серіїНОМЕР_2,видане на ім»я ОСОБА_5 23, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, видану на ім»я  ОСОБА_6 -  підлягають поверненню  потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для їх подальшого використання.               

                                                   (а.с.51-52)

        Судових витрат по справі не має.

        Цивільний позов по справі не заявлено.

        Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ  : :

     Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч.2 ст.172 КК України у зв’язку із дійовим каяттям.

Провадження в справі закрити.

          Запобіжний захід –підписку про невиїзд,  скасувати.

Речові докази: трудову книжку серії НОМЕР_4, видану на ім»я                      ОСОБА_4, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, видане на ім»я ОСОБА_4, трудову книжку серії НОМЕР_6, видану на ім»я ОСОБА_3, свідоцтво про народження серіїНОМЕР_5,видане на ім»я ОСОБА_5 23, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, видану на ім»я ОСОБА_6 повернути  потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для їх подальшого використання.               

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом семи діб з дня її винесення.

Головуючий :