Справа № 2-162/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області
в складі: головуючої - судді: Мазай Н.В.
при секретарі: Возній В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про захист прав споживача,
встановив:
Позивач 26.03.2007 року звернувся в суд з позовом до відповідача про захист прав споживача, посилаючись на те, що позивач разом з дружиною проживають в газифікованому будинку АДРЕСА_1. Постачання природного газу, облік кількості використаного газу та прийняття оплати за використаний газ здійснює відповідач у справі. Для контролю за кількістю використаного газу в будинку позивача встановлено газовий лічильник. Протягом періоду з 1 січня по 1 жовтня 2006 року оплата за використаний газ здійснювалась позивачем на підставі розрахункової книжки по особистому рахунку № 10, яка фактично є договором на поставку природного газу. З 1 жовтня по 31 грудня 2006 року позивач сплачував ціну використаного газу на підставі рахунків на сплату за споживчий газ, які надходили на його адресу від відповідача поштою. Відповідно до записів у квитанціях в його розрахунковій книжці та надісланих позивачу відповідачем рахунків, позивач використав за 2006 рік 2177 м. куб. газу, за що сплатив 556 грн.92 коп. Станом на 1 січня 2007 року показники газового лічильника позивача становили 27767 м. куб., отже станом на 1 січня 2006 року показники газового лічильника позивача становили 25590 м. куб. З 1 січня 2007 року набула чинності постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19 грудня 2006 року № 1672 „Про роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2006 року за № 1330/13204, якою затверджені роздрібні ціни на газ з диференціацією відповідно до обсягу споживання газу за попередній рік. Відповідно до вказаної постанови, за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 2500 м. куб. на рік, за наявності газового лічильника ціна за 1 м. куб. газу повинна складати 31,5 коп. Таким чином, споживши за 2006 рік 2177 м. куб. газу, тобто менше ніж 2500 м. куб., позивач розраховував, що у 2007 році буде сплачувати за спожитий газ ціну з розрахунку 31,5 коп. за 1 м. куб. Однак, у лютому 2007 року, позивач отримав поштою надісланий від відповідача розрахунок на сплату за спожитий газ за січень 2007 року, з якого дізнався, що нарахована оплата за використаний газ за ціною 47, 8 коп. за 1м. куб. Вважаючи, що обсяг спожитого газу позивачем, відповідачем вирахувано не правильно, позивач 23 лютого 2007 року письмово звернувся за допомогою у вирішенні цього питання до заступника голови Монастирищенської районної державної адміністрації. На звернення позивач отримав лист від 6 березня 2007 року, відповідно до якого, він дізнався, що за інформацією відповідача за 2006 рік, ним було спожито 2594 м. куб газу на суму 628 грн.68 коп., але за який ним же сплачено 661 грн. 90 коп., що відповідає 2642 м. куб. Виходячи з цього, оскільки споживання газу позивачем за 2006 рік перевищує 25000 м. куб, йому у 2007 році і нараховується оплата з розрахунку 47,8 коп. за 1 м. куб. надана відповідачем інформація, щодо обсягу спожитого позивачем газу за 2006 рік та суми сплачених ним за газ коштів не відповідає дійсності і суперечить наявним позивача платіжним документам, а саме квитанціям, що знаходяться в позивача у розрахунковій книжці та рахунках відповідача за жовтень-грудень 2006 року. В наслідок неправильного нарахування відповідачем
2
ціни за спожитий ним у 2007 році газ з розрахунку 47, 8 коп. за 1 м. куб. позивач, згідно з надісланими йому відповідачем рахунками, за січень та лютий 2007 року сплатив загалом 365 грн. 18 коп., що на 124 грн. 52 коп. більше ніж повинно бути нараховано із застосуванням тарифу 31,5 коп. за 1 м. куб., адже при такій ціні позивач повинен був сплатити лише 240 грн. 66 коп. На підставі викладеного позивач вважає, що в даному випадку відповідач проводить нечесну підприємницьку практику, чим порушив права позивача, як споживача. Крім того, неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 1 000 гривень.
Ухвалою суду від 19.04.2007 року у справі замінено неналежного відповідача з Монастирищенського управління експлуатації газового господарства акціонерного товариства "Черкасигаз" на належного Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз".
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача на його користь безпідставно нараховані та вимушено сплачені ним кошти в сумі 201 гривня 88 коп., як оплату за спожитий у січні, лютому, березні та квітні місяцях 2007 року природний газ, в іншій частині залишив позовні вимоги без змін та пояснив, що він разом з дружиною проживають в газифікованому будинку АДРЕСА_1. В його будинку встановлено газовий лічильник. Протягом періоду з 1 січня по 1 жовтня 2006 року оплата за використаний газ здійснювалась ним на підставі розрахункової книжки по особистому рахунку № 10, яка фактично, як він вважає є договором на поставку природного газу. Записи в свою розрахункову книжку здійснювались ним особисто за показниками лічильника, і знімав він покази лічильника кожен місяць в різні дні. З 1 жовтня по 31 грудня 2006 року він сплачував ціну використаного газу на підставі рахунків на сплату за споживчий газ, які надходили на його адресу від відповідача поштою. Згідно його розрахункової книжки та надісланих йому відповідачем рахунків, він використав за 2006 рік 2177 м. куб. газу, за що сплатив 556 грн.92 коп. Станом на 1 січня 2007 року показники його газового лічильника становили 27767 м. куб., отже станом на 1 січня 2006 року показники його газового лічильника становили 25590 м. куб. З 1 січня 2007 року затверджені роздрібні ціни на газ відповідно до обсягу споживання газу за попередній рік. Якщо обсяг споживання природного газу не перевищує 2500 м. куб. на рік, за наявності газового лічильника ціна за 1 м. куб. газу повинна складати 31,5 коп. Таким чином, споживши за 2006 рік 2177 м. куб. газу, тобто менше ніж 2500 м. куб., він розраховував, що у 2007 році буде сплачувати за спожитий газ ціну з розрахунку 31,5 коп. за 1 м. куб. У лютому місяці 2007 року, він отримав поштою надісланий від відповідача розрахунок на сплату за спожитий газ за січень 2007 року, з якого дізнався, що нарахована оплата за ціною 47, 8 коп. за 1м.куб. Вважаючи, що обсяг спожитого газу ним, відповідачем вирахувано не правильно, він 23.02.2007 року письмово звернувся за допомогою у вирішенні цього питання до заступника голови Монастирищенської районної державної адміністрації. На звернення він отримав лист від 6 березня 2007 року, відповідно до якого, він дізнався, що за інформацією відповідач за 2006 рік, ним було спожито 2594 м. куб газу на суму 628 грн.68 коп., але за який сплачено 661 грн. 90 коп., що відповідає 2642 м. куб. Виходячи з цього, оскільки споживання газу ним за 2006 рік перевищує 25000 м. куб, йому у 2007 році і нараховується оплата з розрахунку 47,8 коп. за 1 м. куб. Однак він вважає, що надана відповідачем інформація, щодо обсягу спожитого позивачем газу за 2006 рік та суми сплачених ним за газ коштів не відповідає дійсності і суперечить наявним його платіжним документам, а саме квитанціям, що знаходяться в нього в розрахунковій книжці. В наслідок неправильного нарахування відповідачем ціни за спожитий ним у 2007 році газ він, згідно з надісланими йому відповідачем рахунками, за січень, лютий, березень та квітень місяці 2007 року сплатив загалом на 201 грн. 88 коп. більше ніж повинно бути нараховано із застосуванням тарифу 31,5 коп. за 1 м. куб. Він вважає, що відповідач проводить нечесну підприємницьку практику, чим порушив його права, як споживача. Крім того, в надісланих йому у 2007 році рахунках відповідач вказував, що їх необхідно заплатити в 10-денний термін після отримання, а в разі несплати будуть вжиті заходи по припиненню йому газопостачання. Він був наляканий тим, що відповідач припинить йому газопостачання, а тому був змушений заплатити по рахунках. Він вважає, що відповідач застосовував відносно нього примус, погрози, які вплинули на свободу його вибору і його подальшу поведінку. Крім того, відповідач заподіяв йому також моральну шкоду, що виразилось у його психічних переживаннях з приводу неправильного визначення ціни газу на 20007 рік, в нераціональному витраченні часу,
3
необхідності неодноразово відвідувати відповідача та органи державної влади для з'ясування всіх обставин, в усвідомленні явно не правомірних дій відповідача та своєї безпорадності, у необхідності відстоювати свої права в очевидній ситуації. Просить зобов'язати відповідача провести перерахунок роздрібної ціни на природний газ, що використовується ним у 2007 році для побутових потреб, з розрахунку 31,5 коп. за 1 м. куб. Стягнути з відповідача на його користь безпідставно нараховані та вимушено сплачені ним кошти в сумі 201 грн. 88 коп., як оплату за спожитий у січні, лютому, березні та квітні місяцях 2007 року природний газ, а також моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Представник відповідача відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз" Вдовенко В.П. (діючий за дорученням № 858/1 від 25.04.2007 року (а.с. 35)) позовну заяву не визнав повністю та пояснив, що ВАТ „Черкасигаз" надає послуги з постачання природного газу населенню на підставі Договору та на виконання законів, підзаконних нормативів. Вартість спожитого природного газу встановлюється національною комісією регулювання електроенергетики та визначається в диференційованому порядку в залежності від обсягів споживання газу за відповідний період. Так, НКРЕ, на виконання постанови Кабінету Міністрів України. 19.12.2006 року своєю постановою № 1672 затвердила ціну на газ, який використовується для потреб населення, в розмірі 47,8 коп. за 1 куб. метр за умови, що обсяг споживання за наявності газових лічильників не перевищує 6000 куб метрів на рік. Відповідно до пункту 4.3. Договору, розрахунки за надані послуги з газопостачання при наявності лічильників газу, проводяться за діючими цінами на підставі фактичних показань лічильників газу, які фіксуються Виконавцем під час обходу або повідомляються Споживачем самостійно по телефону., що фіксується виконавцем у реєстрі повідомлень, а потім у комп'ютерній базі даних. Поточні показники лічильника, по АДРЕСА_1, де мешкає позивач, знімались контролером Монастирищенського УЕГГ - ОСОБА_2, згідно графіку зняття показників лічильника на 2006 рік після 20 числа кожного місяця. Місяць рахується з 20 числа по 20 число, саме в цей період відповідно до графіка і знімаються показники лічильника. Показання зафіксовані контролером, засвідчуються особистим підписом власника чи мешканця будинку. Позивач в судовому засіданні не заперечував, що дійсно ставив свій підпис коли приходив контролер в завданні. Підрахунок кількості споживання газу протягом року здійснюється не на підставі квитанцій в розрахунковій книжці, як зазначає позивач, а на підставі показників зафіксованих в Завданнях контролера по перевірці показників лічильників. Так протягом року, позивачем, згідно підрахунку, зробленого шляхом складання об'ємів спожитого газу за 12 місяців 2006 року, було спожито 2 594 м куб. газу, тому за спожитий природний газ позивач повинен сплачувати з розрахунку 47,8 коп. за 1 м. куб. Відповідно до п. 4.2. Договору, оплата за використаний природний газ за календарний місяць здійснюється споживачем в повному обсязі не пізніше 10 числа наступного місяця. За порушення споживачем строків та розміру сплати за надані послуги з газопостачання, Виконавець, згідно п. 6.1. Договору, має право припинити постачання газу Споживачеві. ВАТ „Черкасигаз" не порушуючи чинне законодавство України, належним чином виконує взяті на себе договірні зобов'язання перед ОСОБА_1. Для відшкодування моральної шкоди необхідно з'ясувати такі обставини, як наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв"язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вини. Представник відповідача вважає, що жодної підстави для притягнення ВАТ „Черкасигаз" до відповідальності в даному випадку не існує, оскільки об'єми спожитого природного газу щомісячно відповідають фактичним даним та встановленій відповідній роздрібній ціні, затверджена Постановою НКРЕ № 1672 від 19.12.2006 року, тобто дії працівників їхнього товариства, під час виконання своїх трудових обов'язків мали повністю законний характер та не заподіяли моральної шкоди позивачу. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що:
З позивачем у справі ОСОБА_1 з однієї сторони та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" в особі начальника Вдовенка В.П., який діє на підставі доручення, укладено договір № 10 від 03.04.2006 року про надання послуг з газопостачання ( далі Договір) (а.с. 45-48). Позивач підтвердив в судовому засіданні про укладення Договору та справжність свого підпису в Договорі, наявність в нього примірника Договору.
Вартість спожитого природного газу встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики та визначається в диференційованому порядку в залежності від обсягів
4
споживання газу за відповідний період.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1697 від 08.12.2006 року "Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів", застосування роздрібних цін у поточному році для споживачів здійснюється залежно від обсягу фактичного використання природного газу у попередньому році.
Згідно з п. 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246 зі змінами та доповненнями : розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 01.01.2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу. Застосування роздрібних цін у поточному році для споживачів здійснюється залежно від обсягу фактичного використання природного газу у попередньому році. Газопостачальні підприємства проводять щороку станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного природного газу окремо по кожному споживачеві залежно від обсягу його фактичного використання у попередньому році та від роздрібних цін, що діяли в зазначеному році.
Відповідно п. 4.З. Договору, при наявності лічильників газу розрахунок Споживача за надані послуги з газопостачання проводиться за діючими цінами на підставі фактичних показань лічильника газу, які фіксуються Виконавцем під час обходу або повідомляються Споживачем самостійно по телефону ( станом на останній день звітного місяця), що фіксується Виконавцем у реєстрі повідомлень, а потім у комп'ютерній базі даних (а.с. 46).
Поточні показники лічильника, по АДРЕСА_1, де проживає позивач ОСОБА_1., знімались контролером Монастирищенського УЕГГ - ОСОБА_2, згідно графіку зняття показників лічильника на 2006 рік після 20 числа кожного місяця (а.с. 42).
В договорі № 10 від 03.04.2006 року про надання послуг з газопостачання, який був підписаний сторонами 16.05.2006 року вказані показники лічильника на момент підписання договору, а саме станом на 16.05.2006 року показник лічильника становив 26931, що і було зафіксовано в Договорі та підтверджується довідкою Монастирищенського УЕГГ № 133 від 15.05.2007 року. На оплату за спожитий природний газ цей показник ніякого впливу не має.(а.с. 66), про, що не заперечував в судовому засіданні і позивач.
В зв'язку з тим, що показання лічильника в Договорі фіксувались станом на 16.05.2006 року тому становили 26931 м. куб., а в завданні контролера показники лічильника фіксувались 22.05.2006 року і становили 26942 м. куб.
Згідно інформації наданої ВАТ „Черкасигаз" про використання та оплату природного газу абонентом ОСОБА_1. проживаючого по АДРЕСА_1 за період з 01.01.2006 року по 01.01.2007 року різниця в показниках лічильника становить 2594 м. куб. Нараховано до сплати 644,62 грн., а сплачено абонентом 661,90 грн. (а.с. 41,44).
Різниця 2 594 м. куб. в показниках лічильника споживача газу ОСОБА_1 за 2006 рік підтверджується і завданням контролера по перевірці показників лічильників на 01.2006 року по м. Монастирище ( а.с. 49-59). Показання зафіксовані контролером, засвідчуються особистим підписом власника чи мешканця будинку.
В завданні контролера по перевірці показників лічильників на 01.2006 року по м. Монастирище маються підписи позивача, щомісяця за показники лічильника та різницю в них, про, що не заперечував і позивач в судовому засіданні та підтвердив справжність підписів. ( а.с. 49-59).
Отже, посилання позивача у справі на те, що підрахунок кількості споживання газу протягом року здійснюється на підставі квитанцій в розрахунковій книжці є помилковим і спростовується Договором № 10 від 03.04.2006 року (а.с. 45-48).
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що позивачем в 2006 році використано 2 594 м. куб. газу.
Посилання позивача на п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів (далі Закон) як на те, що встановивши позивачу плату за 1 м. куб. газу в розмірі 47,8 коп. відповідач ввів його в оману стосовно ціни спростовується тим, що з 01.01.2007 року набула чинності Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19.12.2006 року № 1672 " Про роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.12.2006 року за № 1330/13204, якою затверджені
5
роздрібні ціни на газ з диференціацією відповідно до обсягу споживання газу за попередній рік.
Відповідно до вказаної постанови, за умови, що обсяг природного газу перевищує 2 500 м. куб. на рік, за наявності газового лічильника ціна за 1 м. куб. газу повинна складати 47, 8 коп.
З урахуванням розмірів використаного позивачем газу за 2006 рік, йому встановлено оплату за використання природного газу в 2007 році в сумі 47, 8 коп. за 1 м. куб. газу, що відповідає нормам діючого законодавства, та спростовує посилання позивача на п. 7 ч. 1 ст. 21 Закону, а тому суд вважає, що позов в цій частині не підлягає до задоволення.
Посилання позивача на ч. 4 ст. 19 Закону як на безпідставність визначення 10 - денного терміну для оплати виставлених рахунків, що ним було сприйнято як примус, погрози, які вплинули на свободу його вибору і його подальшу поведінку, внаслідок чого він побоюючись відключення газопостачання, змушений був сплатити вказані суми, спростовується п. 4.2 Договору, відповідно до якого оплата за використаний природний газ за календарний місяць здійснюється Споживачем в повному обсязі за встановленими законодавством цінами на розподільний рахунок Виконавця не пізніше 10 числа наступного місяця, (а.с. 46). За порушення споживачем строків та розміру сплати за надані послуги з газопостачання, Виконавець, згідно п. 6.1 Договору (а.с. 47) має право припинити постачання газу Споживачеві. Постачальна організація має право відключити Споживача від газопостачання, відповідно п. 19 " Правил про надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246 зі змінами та доповненнями, у разі не оплати наданих послуг з газопостачання протягом 10 днів після отримання Споживачем письмового попередження.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 10 ЦПК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Позивач не надав суду доказів того, що Виконавцем за Договором та відповідачем у справі, відповідно, неналежно виконувались взяті зобов'язання.
Статтею 22 Закону встановлено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом, який при задоволенні вимог споживача одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Суд вважає, що оскільки позовна вимога про захист прав споживача не підлягає до задоволення то і позовна вимога про відшкодування моральної шкоди не підлягає до задоволення, оскільки знаходиться в прямому причинному зв'язку з вимогою про захист прав споживача. Судові витрати розподіляються у відповідності до ст. ст. 81, 88 ЦПК України.
На підставі викладеного ст. 526, 714, ЦК України, ст. ст. 4, 19, 22 Закону України " Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року за № 1023-XII зі змінами та доповненнями, " Правил про надання населенню послуг з газопостачання", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246 зі змінами та доповненнями, Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19.12.2006 року № 1672 " Про роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.12.2006 року за № 1330/13204, Постанови Кабінету Міністрів України № 1697 від 08.12.2006 року "Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів", Договору № 10 від 03.04.2006 року "Про надання послуг з газопостачання" та керуючись ст. ст. 3, 5 - 8, 10, 11, 14, 60, 81, 88, 208 - 209, 213 - 215, 222, 223, 294 ЦПК України, суд,-
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про захист прав споживача, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Черкаської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання
6
заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.