Справа № 22-ц-301/2011
Категорія 45
Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В.
Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Перегінець Л.В.
суддів: Меленко О.Є.,Бойчук І.В
cекретаря Сурмачевської У.С.
з участю: апелянтів ОСОБА_2, ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Івано-Франківської області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_6 на додаткове рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2010 року ,-
в с т а н о в и л а :
Додатковим рішенням Рожнятівського районного суду від 29.12.2010 року відмовлено в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про встановлення меж земельної ділянки згідно генерального плану 1956 року, залишивши при цьому існуючий заїзд у спільному користуванні за безпідставністю позовної вимоги.
З таким рішенням не погодилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про що подали апеляційну скаргу. Скаргу обґрунтовують тим, що суд при постановленні додаткового рішення не виконав вказівку Верховного суду поданої в Ухвалі від 24.11.2010 року, де було вказано на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Крім того, судом не дано належної оцінки документам , які є в справі та не враховано фактичних обставин справи, ряд доказів що є у справі були отримані з порушенням встановленого порядку. Суд розглянув не всі позовні вимоги і цей недолік не міг бути усунутий постановленням додаткового рішення.
_______________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-301/2011 р. Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В.
Категорія 45 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторін, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.
Рішенням Рожнятівського районного суду від 24.01.2006 року було задволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та встановлення земельного сервітуту. Зобов”язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забрати самовільно встановлену ними огорожу щириною 1,4 м. та довжиною 24м загальною площею 0,0021 га., що належить ОСОБА_4 і примикає до земельної ділянки ОСОБА_2 і не чинити перешкод в користуванні цією земельною ділянкою . Встановлено постійний безплатний земельний сервітут у вигляді права проходу ОСОБА_4 та членами його сім”ї по земельній ділянці ОСОБА_2 до спільної криниці, що знаходиться на відстані 3,5 м. від межі земельних ділянок.
В задоволенні прозовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4. про визнання частково недійсним договороу дарування та знесення самовільно збудованої споруди відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Дане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 04.04.2006 року (а.с.224-225) та Ухвалою Верховного суду України від 14.09.2006 року(а.с.274).
Зі змісту мотивувальної частини рішення суду першої інстанції від 24.01.2006 року вбачається, що судом досліджувалася та обговорювалася під час розгляду справи позовна вимога ОСОБА_2 щодо встановлення межі земельних ділянок згідно генерального плану забудови за 1956 рік, із залишенням існуючого заїзду в спільному користуванні. Проте про вирішення даної вимоги не було зазаначено у резолютивній частині рішення.
У зв”язку з цим, судом 29.12.2010 року було винесено додаткове рішення, в якому доповнено резолютивну частину рішення, в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про встановлення меж земельної ділянки згідно генерального плану 1956 року , залишивши при цьому існуючий заїзд у спільному користуванні відмовлено за безпідставністю .
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що додаткове рішення судом ухвалено з дотриманням вимог п.1ч.1ст.220 ЦПК. Посилання апелянтів на те, що судом не дано належної оцінки документам , які є в справі та не враховано фактичних обставин справи, порушено вимоги процесуального закону не спростовують висновків суду першої інстанції , тому не є підставою для скасування додаткового рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, додаткове рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Перегінець Л.В.
Судді Бойчук І.В
Меленко О.Є.