Справа № 22-ц-288/2011
Категорія 30
Головуючий у 1 інстанції Горейко М.Д.
Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Перегінець Л.В.
суддів: Меленко О.Є., Мелінишин Г.П.
з участю: cекретаря Сурмачевської У.С.
представників апелянтів ОСОБА_2, ОСОБА_3
позивачки ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_4 до Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця”, ВАТ „Івано-Франківськоблагропостач” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” та ВАТ „Івано-Франківськоблагропостач” про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 18152 грн. 10 коп. та моральної шкоди в розмірі 50000 грн., спричинених внаслідок ДТП, яке сталося 27.10.2003 року за участю автомобіля НОМЕР_1, що належить їй на праві власності та локомотива ЧМЕ-З-№3351, що належить Львівській залізниці.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 29.12.2010 року позов ОСОБА_4 до Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця”, ВАТ „Івано-Франківськоблагропостач” задоволено частково.
Стягнуто з Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” на користь ОСОБА_4 5938 грн.33 коп. матеріальної шкоди, 326 грн. 08 коп. витрат по оплаті експертного висновку, 39 грн. 59 коп. витрат по оплаті судового збору та 10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 6314 грн. _______________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-288/2011 р. Головуючий у 1 інстанції Горейко М.Д. Категорія 30 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
та стягнуто з ВАТ „Івано-Франківськоблагропостач” на її користь 5938 грн. 33 коп. матеріальної шкоди, 326 грн. 08 коп. витрат по оплаті експертного висновку, 39 грн. 59 коп. витрат по оплаті судового збору та 10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 6314 грн.
На дане рішення відповідачем ВАТ „Івано-Франківськоблагропостач”подано апеляційну скаргу, за якою апелянт вважає оскаржуване рішення таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки позивач не заявляла самостійних вимог до підприємства і просила стягнути спричинену шкоду з Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця”, а місце де сталося ДТП, не належить до території та відання товариства.
Державне територіально-галузеве об’єднання „Львівська залізниця” в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким в позові до нього відмовити з тих підстав, що згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.11.2003 року вини працівників Залізниці в настанні ДТП не встановлено, а навпаки винним визнано водія ОСОБА_5 Крім того, судом першої інстанції при вирішенні спору не встановлено суті протиправних дій Залізниці та причинно-наслідкового зв»язку між діями працівників залізниці та заподіяною шкодою. Також судом не враховано, що місцем події є не залізничний переїзд, а технологічний проїзд.
В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта ВАТ „Івано-Франківськоблагропостач” вимоги апеляційної скарги підтримав, щодо вимог апеляційної скарги Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” заперечив.
Представник апелянта Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” вимоги апеляційної скарги підтримав, доводи апеляційної скарги ВАТ „Івано-Франківськоблагропостач” заперечив в повному обсязі.
Позивач доводи апелянтів не визнала, рішення суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянтів, позивача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити, виходячи з наступного.
Встановлено, що 27.10.2003 року близько 14-30 год. в м.Івано-Франківську на території ВАТ „Івано-Франківськоблагропостач” мало місце зіткнення автомобіля марки "ВАЗ-2109", № 824-55ІВ під керуванням водія ОСОБА_5, який здійснював переїзд залізничного технологічного проїзду з локомотивом ЧМЕ-З-№ 3351 під керуванням машиніста ОСОБА_6
Власником автомобіля марки "ВАЗ-2109", №824-55ІВ, згідно тимчасового реєстраційного талона серії НОМЕР_2 є ОСОБА_4.
Локомотив ЧМЕ-З-№3351 належав Івано-Франківському локомотивному Депо - структурному підрозділу ДТГО "Львівська залізниця".
Внаслідок ДТП транспортний засіб марки “ВАЗ-2109” отримав механічні пошкодження.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції правильно виходив із того, що шкода позивачці заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки і питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при цьому, повинно вирішуватися у відповідності до вимог ст.440 ЦК УРСР та з врахуванням ст. ст. 22, 23, 1166 ч.1 та 2, ст.1167 ч.1, 1188, 1192 ЦК України. Тому вирішуючи спір, пов'язаний з відшкодуванням такого роду шкоди, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини.
Виходячи зі встановлених обставин, суд дійшов правильного висновку про наявність в діях учасників ДТП вини в рівнозначній мірі, в тому числі, і ВАТ „Івано-Франківськоблагропостач”, оскільки водій ОСОБА_5 повинен був переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина) у відповідності до вимог п.п.20.2., 20.3., 20.5. Правил дорожнього руху, а при наявності в межах видимості поїзду, - зупинитися не ближче 10 м до найближчої рейки згідно п.п.20.5.ґ), 20.3.ПДР.
В свою чергу, водій локомотива не дотримався правил щодо безпечного переїзду технологічного проїзду, оскільки повинен був знати стан утримання та обладнання наведеного технологічного проїзду і з урахуванням такого стану, стежити за вільністю колії, негайно вживати заходів до зупинки в разі загрози безпеці руху чи для запобігання наїзду на людей, а ВАТ „Івано-Франківськоблагропостач” не забезпечило на момент ДТП належне утримання та облаштування технологічного проїзду, що розташований на його території з огляду на зміст п.1.4 Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 12.07.2002 року № 469, що потягло спричинення шкоди майну позивачки. Оскільки майну залізниці шкода не спричинена, до водія, який керував автомобілем позивачки окремих вимог вона не заявляла, суд прийшов до правильного висновку щодо стягнення спричиненої шкоди із Залізниці та ВАТ „Івано-Франківськоблагропостач”.
Доводи апелянта ВАТ « Івано-Франківськоблагропостач» щодо того, що ДТП мало місце на території Івано-Франківської міської ради не заслуговують на увагу, оскільки згідно договору від 02.01.2003 року укладеного між Львівською залізницею та ВАТ „Івано-Франківськоблагропостач”, товариство отримало в експлуатацію під»їзну колію для забезпечення поточного обслуговування підприємства. А згідно Довідки від 26.01.2006 року №37, дані якої апелянт не спростував, під'їзна колія розташована на території ВАТ „Івано-Франківськоблагропостач”, знаходиться на балансі Івано-Франківської дистанції колії та призначена для обслуговування останнього, що вказує на його обов»язок забезпечити належне її утримання.
Також не є обґрунтованими доводи апелянта Львівської залізниці, оскільки не спростовують висновків суду щодо необхідності забезпечення нею безпеки проїзду спірної ділянки.
Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з”ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” та ВАТ „Івано-Франківськоблагропостач” відхилити, рішення Івано-Франківського міського суду від 29.12.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча: Перегінець Л.В.
Судді: Меленко О.Є.,
Мелінишин Г.П.